Рішення № 19974643, 21.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2011 р.Справа № 24/17-3856-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ"; до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 10213,41 грн.;

Суддя Оборотова О.Ю.

за участю представників сторін

Від позивача: ОСОБА_3 довіреність від 12.08.2011р.;

Від відповідача: ОСОБА_2 на підставі паспорту НОМЕР_2 виданий Київським РВ УМВС в Одеській області від 19.10.2000р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 10213,41 грн., з яких 7739,98 грн. - основний борг, 969,81грн. - пеня, 1158,35 грн. інфляційні, 345,27 грн. 3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору постачання товарів №ТОВ-000418 від 01.06.2010р., позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобовязання, між тим відповідач за фактично отриманий товар своєчасно та у повному обсязі не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

09.11.2011р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов.

09.11.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшли письмові пояснення.

21.11.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло заперечення щодо проведення експертизи.

У судовому засіданні 09.11.2011 р. було оголошено перерву до 11.11.2011р.

У судовому засіданні 21.11.2011 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ" (постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладено договір постачання товарів №ТОВ-000418, згідно якого постачальник зобовязався передати (поставити) покупцеві, у зумовлені цим договором строки, товар алкогольні напої в асортименті (надалі товар), згідно замовлень покупця, на умовах і в порядку, передбаченими цим договором та додатками до нього, а покупець зобовязався прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену цим договором ціну.

У відповідності до п. 1.2 договору, товар передається у власність покупця. Перехід права власності на товар відлічується з моменту передачі товару, на підставі накладної та інших супроводжувальних документів на товар. Датою переходу права власності на товар є дата підписання накладної про передачу товару.

Згідно з п. 2.1 договору, асортимент товару погоджується між сторонами та викладається в специфікації (додаток №1), яка є невідємною частиною цього договору.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що кількість товару, що постачається, визначається загальною кількістю товару, зазначеною в накладних на постачання товару, що виконується на підставі замовлень покупця.

Згідно з умовами п. 3.4. договору, товар приймається Покупцем за кількістю та якістю на складі Постачальника, якщо товар поставляється транспортом Покупця, або на території Покупця, якщо товар постачається транспортом Постачальника. В будь-якому випадку, Покупець зобов'язаний уповноважити свого представника прийняти поставлений товар шляхом оформлення довіреності встановленого зразка згідно законодавства України.

Умовами п.3.7. договору передбачено, що Покупець має право повернення поставленого товару Постачальника у випадку домовленості сторін, неналежної якості поставленого товару.

Згідно з умовами п. 4.1 договору №ТОВ-000554 від 21.09.2010р., ціна товару встановлюється у національній валюті України та зазначається в накладних на поставку товару.

Відповідно до умов п.5.1., якщо сторони не домовилися про інше, Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою накладною, у строк, що не перевищує 14 календарних днів від дати поставки. Встановлений для Покупця термін сплати за товар зазначається в накладній на поставку товару.

Умовами п.6.2. договору, передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати вартості товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до п. 8.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання представниками обох сторін і діє до 31 грудня 2010 року, але в будь-якому випадку до повного проведення взаємних розрахунків між сторонами.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що цей договір може бути продовжено шляхом укладення між сторонами письмової угоди на термін, зазначений в такій угоді. У випадку, якщо за відсутності письмової угоди, сторони продовжують виконувати цей договір, і від сторін не надходило пропозицій про зміну умов договору, договір вважається продовженим на три календарних місяці на тих самих умовах. Сторона, яка не підтримує продовження цього договору, повинна направити на адресу іншої сторони повідомлення про припинення договору. Сторони зобовязані протягом одного місяця з моменту отримання такого повідомлення звірити взаємну заборгованість та провести взаємні розрахунки. За результатами звірки сторони підписують акт, який є підставою для проведення взаємних розрахунків.

На виконання умов вищезазначеного договору, 01.06.2010р. ТОВ "ПР-ЮГ" передало, а Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, згідно специфікації продукції, яка постачається за договором №ТОВ-000418, отримано товар на загальну суму 12739,98 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною №ТОВ-002708 від 04.06.2010р., підписаною повноважною особою підприємства позивача та особою Зимовець.

В порушення вимог договору, за фактично отриманий товар алкогольну продукцію, відповідач розрахувався частково та 18.11.2010р., 22.11.2010р. перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "ПР-ЮГ" грошові кошти у розмірі 5 000 грн., в якості плати за поставлений товар по накладній №ТОВ-001366 від 26.03.2010р., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою банку. Таким чином, заборгованість основного боргу за поставлений товар відповідача перед позивачем складає 7739,98грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №1 від 10.05.2011р. з вимогою про сплату боргу за поставлений товар, що підтверджується описом вкладення в цінний лист. Поштове відправлення, яким направлялася претензія, відділенням поштового звязку було повернуте позивачу у звязку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою з відділення поштового звязку, яка знаходиться на конверті, в якому направлялася претензія відповідачу.

09.11.2011р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого зазначено, що ніяких договорів ОСОБА_2 не підписував, печатку не ставив.

09.11.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що при укладанні Договору поставки № ТОВ-000418 Позивачем було надано пакет документів, засвідчений печаткою Відповідача, а саме: паспорт (стор. 1, 2, 3, 4, 5, 10, 11), копію ідентифікаційного номеру, копію торгового патенту, копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичною особою підприємцем, копію довідки за формою 4-опп та довіреність від 31.05.11р. Як вбачається із тексту наданої довіреності, повірений був уповноважений здійснювати ряд дій від імені Позивача, в тому числі представляти інтереси перед підприємствами, установами, організаціями з правом підпису документів. Як вбачається із видаткової накладної № ТОВ-002708 від 04.06.10 її підписав повірений. Окрім цього, повірений, що підписав Накладну засвідчив свій підпис печаткою Відповідача.

Відповідно до п. 3.4.1. Інструкції «Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів», затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 17 від 11.01.99р. (була чинна на дату здійснення поставки товару Відповідачу), відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач на дату поставки товару, будучи суб'єктом господарювання, був відповідальним за дотриманням порядку і законністю користування своєю печаткою. Отже печатка Відповідача на Накладній була поставлена з відома Відповідача.

Окрім цього, після здійснення поставки товару, Відповідач здійснював часткову оплату вартості поставленого товару, що підтверджується доданими до позовної заяви виписками з банківського рахунку Позивача. При здійснені оплат Відповідач вказував № накладної, дату накладної, своє прізвище імя по батькові. Здійснюючи оплату 22.11.10 Відповідач також вказав свій ідентифікаційний номер.

Відповідно до п. 21.1. ст. 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»ініціювання переказу може проводитися тому числі шляхом подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідно суми коштів у готівковій формі.

Відповідно до п. 22.2. ст. 22 вказаного Закону Клієнт банку має право самостійно обирати види розрахункового документа (крім платіжної вимоги), які визначені цим Законом, для ініціювання переказу.

Статтею 24 вказаного Закону регулюється порядок ініціювання переказу за допомогою документа на переказ готівки. Так, подання ініціатором до банку або іншої установи члена платіжної системи документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі здійснюється протягом операційного часу. Реквізити документів на переказ готівки та особливості їх оформлення встановлюються Національним банком України. При використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом повноваженої особи банку або іншої установи - члена платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Отже, платежі здійснені Відповідачем в погашення заборгованості за отриманий товар згідно накладної, відповідають положенням чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, Відповідач, своїми діями, які виразилися у здійснені часткової оплати поставленого товару, фактично схвалив правочин (прийняття товару від Позивача за Накладною), вчинений представником Відповідача.

Таким чином, твердження відповідача про те, що йому нічого невідомо про господарські відносини з Позивачем не відповідають обставинам справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором № ТОВ-000418 від 01.06.2010р., пені, інфляційних та 3% річних.

Приймаючи до уваги, що відповідачем у відзиві на позов та у судовому засіданні було зазначено що ніяких договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ" не підписував, печатку не ставив. Ухвалою господарського суду Одескьої області від 11.11.2011р. було зобовязано позивача надати: оригінали: договору № ТОВ -000418 постачання товарів від 01.06.2010р.,додатку №1 до договору № ТОВ -000418 постачання товарів від 01.06.2010р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2010р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2010 р., довіреність від 31.05.2010р.; надати до суду питання, які мають бути розяснені судовим експертом, надати до суду відомості щодо закладу проведення судової експертизи. Відповідача надати: оригінали документів датованих травнем, червнем, липнем 2010року з підписом та печаткою (для відправки на експертизу); надати до суду питання, які мають бути розяснені судовим експертом, надати до суду відомості щодо закладу проведення судової експертизи. Але ніяких документів до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило і його незявлення перешкоджає для призначення судової почеркознавчої експертизи.

21.11.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло заперечення щодо проведення експертизи, посилаючись на те, що відповідач своїми діями, які виразилися у здійсненні часткової оплати поставленного товару, фактично схвалив правочин (прийняття товару від позивача за накладною), вчинений представником відповідача. Здійснюючі платежі за поставлений товар, відповідач цими діями підтвердив, що він фактично отримав товар від позивача.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п. 5.1 договору на поставку товару №ТОВ-000418 від 01.06.2010р., встановлено, якщо сторони не домовились про інше, покупець зобовязаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою накладною в строк, що не перевищує 14 календарних днів від дати поставки. Встановлений для покупця термін сплати за товар зазначається в накладній на поставку товару.

Разом з тим, у накладній №ТОВ-002708 від 01.06.2010р. встановлено строк оплати до 18.06.2010р.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором постачання товарів №ТОВ-000418 від 01.06.2010р., а саме несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за фактично отриманий товар, в звязку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед ТОВ "ПР-ЮГ" у розмірі 7739,98 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ТОВ "ПР-ЮГ" в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 7739,98 грн., підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 6.2 договору визначено, що у випадку несвоєчасної сплати вартості товару покупець зобовязаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від обовязку сплатити за поставлений товар, в тому числі такий, за прострочення сплати якого стягується пеня. Сплата пені не обмежує права постачальника на відшкодування за рахунок покупця непокритих пенею збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязань за цим договором.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми пені у розмірі 969,81 грн., інфляційних в розмірі 1158,35 грн. та 3% річних у розмірі 345,27 грн., вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ПР-ЮГ" та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 10213,41грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 50, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПР-ЮГ” до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 10213,41 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПР-ЮГ” (65026, м. Одеса, вул. Гаванна, 10, код ЄДРПОУ 32834538, п/р 26008227688400 в АТ “УкрСиббанк”м. Харків, МФО №351005) заборгованість у сумі 10213,41 грн., яка складається 7739,98 грн. основний борг за товар; 969,81 грн. пеня; 345,27 грн. - 3% річних та 1158,35 грн. інфляційні.; витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ю.Оборотова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.11.2011р.