Рішення № 19964549, 30.11.2011, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 2-4514/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"30" листопада 2011 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.

при секретарі - Гоноболіній О.І.,

                              з участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

          У жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором, в якому просив стягнути з неї заборгованість за кредитним договором №08/2007/2174 від 11.09.2007 року в сумі 15699,70 грн. та понесені судові витрати. В позові зазначав, що 11.09.2007 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №08/2007/2174Фпкп, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит на споживчі цілі в розмірі 7900,00 грн. із сплатою процентів в розмірі 2,4% на місяць строком повернення кредитних коштів до 13.08.2010 року. Проте відповідач не виконала свої зобов"язання по поверненню кредиту і сплаті відсотків і станом на 18.04.2011р. має заборгованість у сумі 15699,70 грн., яка складається із заборгованості по непогашеному кредиту в сумі 6766,04 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 5124,61 грн., несплаченої пені за прострочення строків виконання зобов’язань в сумі 3449,05 грн., а також несплаченого штрафу за прострочення строків мінімально необхідного платежу в сумі 360,00 грн. У зв’язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів позивач неодноразово повідомляв відповідача про виникнення заборгованості та її розмір. Однак до теперішнього часу кредитна заборгованість відповідачем не погашена. У зв"язку з цим позивач на підставі ст.ст. 526, 554 ЦК України та умов кредитного договору просить стягнути з відповідача на свою користь загальну суму боргу.

          У судове засідання представник позивача не з’явився, разом із позовом на адресу суду надіслав заяву, в якій просив розглянути позов без участі представника, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.

          Відповідач ОСОБА_1Є позов визнала частково, пояснивши, що дійсно брала кредит в банку в сумі 7900,00 грн. на поїздку своєї дитини на змагання до Європи, повинна була щомісячно повертати до 15 числа кожного місяця по 325,00 грн. Однак, у зв’язку з тим, що має невелику зарплату вчителя, чоловік не працює, дитина займається спортом та потребує коштів на поїзди, не в змозі була повертати кредит згідно графіка. Проте не згодна з тим, що банк нарахував пеню за три роки, а також з тим, що після закінчення строку дії договору , а саме13.08.2010 року, Банком продовжується нарахування відсотків та пені, що, на її думку, є незаконним.

          Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з таких підстав:

          Судом встановлено, що 11.09.2007 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №08/2007/2174Фпкп, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит на споживчі цілі в розмірі 7900,00 грн. із сплатою процентів в розмірі 2,4% на місяць строком повернення кредитних коштів до 13.08.2010 року, що підтверджується копією кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова у станова (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України, відповідно до яких, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Судом встановлено, в порушення умов договору відповідач у терміни, передбачені п.п.2.3.1, 2.3.2 договору, отриманий кредит не повертала і станом на 18.04.2011р. має заборгованість у сумі 15339,70 грн., яка складається із заборгованості по непогашеному кредиту в сумі 6766,04 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 5124,61 грн., несплаченої пені за прострочення строків виконання зобов’язань в сумі 3449,05 грн.

          Як видно з наданого позивачем розрахунку, що Банком відповідно до п.4.2 кредитного договору також нараховано і штраф в розмірі 360,00 грн. –фіксований розмір 30,00 грн. за прострочення сплати мінімального платежу більше ніж на 2 дні.

Втім, на думку суду, за порушення позичальником строків виконання зобов’язання за кредитним договором позивачем одночасно нараховано і пеню, і штраф в розмірі 360 грн.

          Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Тобто, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача суми штрафу 360 грн. і пені за прострочення сплати суми кредиту та відсотків в розмірі 3449,05 грн. переконливо свідчать про безпідставне намагання Банку застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов’язання (прострочення виконання грошового зобов’язання), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

А тому вимоги Банку про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 360,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання не підлягають задоволенню, оскільки суперечать ст.61 ч.1 Конституції України і ст.549 ЦК України.

Відповідно до ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

          Як вбачається з матеріалів справи,ОСОБА_1 не виконала умови договору від 11.09.2009 року та кредит не повернула.

Відповідно до ст.258 ч.2 п.1, ст.267 ч.3 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судового рішення.

Зважаючи, що відповідач заперечувала проти нарахування пені з 2007 року, фактично просячи про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, на користь банку у відповідності з вимогами ст.ст.526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України підлягають стягненню заборгованість за тілом кредиту, яка відповідачем не оспорюється, у розмірі 6766, 04 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 5124, 61 грн. за весь час користування кредитом, а також 1180,76 грн. –пені за прострочення виконання грошового зобов’язання, визначеної судом з таблиці розрахунку пені в межах скороченого строку позовної давності за період з 14.08.2010р. по 17.04.2011р. (за рік до звернення до суду), а всього 13071, 41 грн. В іншій частині позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

При цьому суд вважає, що доводи відповідача про те, що при визначенні заборгованості проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню тільки на строк дії кредитного договору –до 13.08.2010 року не ґрунтуються на законі і суперечать умовам кредитного договору.

А скрутне матеріальне становище відповідача, відсутність роботи у чоловіка і знаходження на утриманні неповнолітньої дитини не є достатньою підставою для звільнення її від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання у вигляді пені, нарахованої в межах строків позовної давності

          На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь Банку підлягають стягненню судові витрати останнього у розмірі, пропорційному до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10,11, 58-60, 64, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.549, 599, 526,525, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

          Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_1, 15.06.1971р.н., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(к/р №32002180102, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором №08/2007/2174Фпкп від 11.09.2007 року в сумі 13071 (тринадцять тисяч сімдесят одна) гривня 41 копійка.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(к/р №32002180102, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) судовий збір у сумі 130 грн. 71 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_2