Вирок № 19963548, 14.12.2011, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 1-386/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2011 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого - судді Клімашевської І.В.

з участю секретаря Ногіної О.Ф.

прокурора                     Фролкова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу по обвинуваченню           

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше не судимого

у вчиненні злочинів передбачених ст. 358 ч.2 та ст.358 ч.3 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродження с. Афанасівка, Кіровського району, Приморського краю, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5 а, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого водієм маршрутного таксі №28, раніше не судимого

у вчиненні злочину передбаченого ст. 358 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2007 року з метою отримання кредиту на придбання автомобілю ОСОБА_1 звернувся до СФ ПАТ «Приватбанк». Працівниками банку йому було роз’яснено, що для отримання кредиту необхідно подати ряд документів, в тому числі довідку про його доходи. Оскільки ОСОБА_1 на момент звернення до банку не працював, то він вирішив підробити довідку про доходи за останні шість місяців.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 в квітні 2007 року звернувся до ОСОБА_2, який на той час був приватним підприємцем та надавав послуги з пасажирських перевезень, але не здійснював функціональні обов’язки, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-управлінських функцій з проханням оформити таку довідку, на що ОСОБА_2 погодився.

          В подальшому ОСОБА_1 власноруч вніс завідомо неправдиву інформацію про розмір своєї заробітної плати, а саме, що в період часу з жовтня 2006 року по березень 2007 року нібито працював на посаді автослюсаря ПП Шаманаєв та отримував дохід на загальну суму 11318 грн. Вказаній довідці ОСОБА_1 присвоїв №7 та дату видачі 19.04.2007 року. Після цього, ОСОБА_2 підписав довідку в графі «підпис бухгалтера»та в графі «підпис директора»і завірив печаткою підприємця.

23.04.2007 року ОСОБА_1 зазначену довідку разом з іншими документами подав до установи банку та отримав кредит на придбання автомобіля.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю та суду пояснивё що дійсно в 2007 році він вирішив придбати автомобіль в кредит. Дізнавшись, що для отримання кредиту йому необхідна довідка про доходи, він поспілкувавшись з ОСОБА_2, як з підприємцем у якого він працював деякий час без оформлення трудової угоди, та отримавши згоду від ОСОБА_2 щодо видачі довідки, ОСОБА_1 вирішив виготовити зазначену довідку про доходи власноруч. В квітні 2007 року, в приміщенні офісу по вул.Тополянській,182 в м.Суми, ОСОБА_1 записав відомості в довідку про те, що він щомісячно з жовтня 2006 року по квітень 2007 року отримував у ФОП ОСОБА_2 заробітну плату в розмірі близько 2000,00 грн., хоча офіційно не працював та офіційно заробітної плати не отримував, також зазначив номер та дату видачі довідки. Після цього, ОСОБА_2 підписав документ в графах «суб’єкт підприємницької діяльності та бухгалтер»та поставив печатку ФОП ОСОБА_2, а ОСОБА_1 зазначену довідку надав разом з іншими документами до СФ ПАТ «Приватбанк»та отримав кредит. Про те, що скоїв злочин розуміє, запевняв, що більше такого вчиняти не буде.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив свідчення, які було надано ОСОБА_1, та пояснив, що знав для якої мети ОСОБА_1 потрібна була довідка, оскільки останній розповів йому про бажання придбати автомобіль. Також повідомив про те, що, з 2004 року займався підприємницькою діяльністю та був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності. ОСОБА_1 деякий час не офіційно працював у нього, тому коли останній звернувся до нього з проханням видати довідку про доходи –він без вагань погодився, а коли ОСОБА_1 виготовив довідку –поставив свій підпис та завірив довідку печаткою. Свою вину у вчиненому злочині визнає повністю, просив суворо не карати.

Показання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, надані суду, відповідають фактичним обставинам справи, тому згідно ст. 299 КПК України, суд при розгляді справи обмежився їх допитом. При цьому учасникам судового розгляду, які проти запропонованого обсягу дослідження доказів не заперечили, роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які не досліджувались в суді.

Таким чином, вина підсудних знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.358 КК України, так як вони за попередьою змовою між собою вчинили підроблення документу, який видається чи посвідчується громадянином підприємцем і надає право або звільняє від обов’язків з метою його подальшого використання, а дії підсудного ОСОБА_1 і за ч.3 ст.358 КК України, оскільки він використав завідомо підроблений документ.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудних, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, осіб винних, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

          Характеризуючи особу підсудного ОСОБА_1 слід зазначити, що він за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, на обліках в диспансерах не перебуває, на утриманні має малолітню дитину та батька –інваліда ІІІ групи .

          До пом’якшуючих обставин, згідно ст. 66 КК України, судом віднесено щире каяття, повне визнання підсудними своєї вини.

          Обтяжуючих покарання обставин, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи сукупність обставин що пом’якшують покарання підсудного, обставини вчинення злочину, особу підсудного, суд приходить до переконання, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, тому вважає за необхідне призначити йому за ч.2 ст.358 КК України покарання у виді штрафу, за ч.3 ст.358 КК України –у виді обмеження волі, та остаточно визначивши покарання за правилами ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням - у вигляді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням на нього обов’язків передбачених ст.76 КК України.

          Характеризуючи особу підсудного ОСОБА_2 слід зазначити, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, на утриманні має двох малолітніх дітей.

          До пом’якшуючих обставин, згідно ст. 66 КК України, судом віднесено щире каяття, повне визнання підсудними своєї вини.

          Обтяжуючих покарання обставин, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

          За таких даних про особу винного ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України, а також покласти на нього обмеження передбачені ст.76 КК України.

Під час досудового слідства ПАТ КБ «Приватбанк»було заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків на загальну суму 150484,52 грн. Представник позивача в судове засідання не з’явився, що з огляду на вимоги ст.291 КПК України не є перешкодою для розгляду цивільного позову. В судовому засіданні підсудний позов визнав в повному обсязі та не заперечував проти стягнення з нього на користь банку зазначеної суми. Враховуючи такі обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

          Згідно ст.93 КПК України з засуджених підлягають стягненню судові витрати по справі за проведену експертизу.

          Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.358 та ч.3 ст.358 КК України, призначивши йому покарання:

-          за ч.2 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі 800,00 грн.;

-          за ч.3 ст.358 КК України –у виді одного року обмеження волі.

          На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі на строк один рік.

          На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в один рік, згідно ст.76 КК України зобов’язавши його:

1.не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

2.повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

          Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

          Цивільний позов ПАТ КБ «Приватбанк»- задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»кошти в сумі 150484,52 грн.

          ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.358 КК України, призначивши йому покарання за цим законом у виді одного року обмеження волі.

          На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в один рік та згідно ст.76 КК України покласти нанього наступні зобов’язання:

1.не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

2.повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

          Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути в солідарному порядку із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати по справі за проведену 01.06.2011 року експертизу в сумі 1125,60 грн. (банківські реквізити: одержувач НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, р/р 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код за ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 25010100.)

          На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя                                         (підпис)                                         Клімашевська І.В.