Рішення № 19961609, 29.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2011 р.Справа № 9/17-3439-2011 За позовом: Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ";

До відповідача: Приватного підприємства "Рефтранс";

про виселення та стягнення 175471,56 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю); ОСОБА_3.(за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 30.08.2011 р. за вх. №5128/2011 Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про виселення з нежитлового приміщення складського типу та стягнення з Приватного підприємства "Рефтранс" (далі Відповідач) в сумі 175471,56 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував частково, посилаючись на підстави викладені у письмовому відзиві.

По справі у відповідності до вимог ст. 69 ГПК України було винесено ухвали про продовження строку розгляду справи від 24.10.2011 р. - до 14.11.2011 року, а також від 14.11.2011 р. - до 29.11.2011 року.

Суд вважає за потрібним зазначити, що по справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва, починаючи з 14.11.2011р. по 23.11.2011р. о 15 год. 20 хв., а також з 23.11.2011р. по 29.11.2011р. о 11 год. 00 хв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01 липня 2008 року між Приватним підприємством "Рефтранс" та Комунальним підприємством "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" було укладено договір оренди нежитлового приміщення комунальної власності, згідно з яким позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення складського типу, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 31-А, загальною площею 146,3 м. кв. під розміщення офісу.

Так, згідно п. 2.2. договору, Приватне підприємство "Рефтранс" зобов'язувалося сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць - 5 098 грн. 60 коп. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції.

У відповідності до п. 2.4. договору, Приватне підприємство "Рефтранс" зобов'язане вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від його господарської діяльності.

Крім цього, строк дії вищезазначеного договору оренди нежитлового приміщення між Приватним підприємством "Рефтранс" та Комунальним підприємством "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ", згідно п. 1.2., закінчився 31 травня 2011 року.

Згідно п. 4.10. вказаного договору, у випадку припинення дії договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового його розірвання, орендар сплачує орендну плату по день підписання акту приймання-передачі приміщення.

Однак, в порушення умов договору, як пояснює позивач, Приватне підприємство "Рефтранс" не сплачувало своєчасно орендну плату, внаслідок чого станом на 01.08.2011 рік виникла заборгованість у розмірі 78 660,36 гривень.

Згідно підпункту „в” пункту 4.2. зазначеного договору оренди, відповідач зобов'язаний сплачувати фактичні витрати за користування центральним опаленням.

Фактичні витрати за центральне опалення приміщення, що займає Приватне підприємство "Рефтранс", станом на 01.08.2011 рік склали 44509,03 гривень.

Крім того, 06 січня 2010 року між сторонами укладений договір про технічне забезпечення електропостачання споживача. Згідно цього договору заборгованість відповідача станом на 01.08.2011 рік складає 13 623, 91 гривень.

У зв'язку з невиконанням відповідачем, покладеного на нього договором, зобовязань, позивачем було нараховано неустойку Приватному підприємству "Рефтранс", що станом на 01.08.2011 рік складає 33 578, 26 гривень.

Крім цього, згідно п. 5.4. Договору, при порушенні правил експлуатації і утримання орендованого приміщення, а також невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків за договором, відповідач сплачує штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів прибутків громадян за кожним пунктом розділу 4 договору за кожне порушення, з усуненням наслідків невиконання чи неналежного виконання обов'язків за договором і у строки, встановленні Орендодавцем.

На підставі викладеного, Приватне підприємство "Рефтранс" має сплатити штраф у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів прибутків громадян, що складає 5 100 гривень, а саме, за порушення: підпункту „в” п. 4.2. Договору; п, 4.7. Договору; п. 4.11. Договору. Результати перевірки оформляються актом, що підписується обома сторонами.

Намагаючись вирішити питання в досудовому порядку про повернення відповідачем заборгованості, Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" звернулося до нього з претензією № 372/ю від 11.05.2011 року, однак відповіді не було надано.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства "Рефтранс" борг за договором оренди нежитлового приміщення комунальної власності від 01.07.2008 р., у розмірі 136793,30 грн., неустойку 33578,26 грн., штраф 5100,00 грн., та виселити Приватне підприємство "Рефтранс" з нежитлового приміщення складського типу, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 31-А, загальною площею 146,3 м. кв.

21.10.2011 року за вх. №36258/2011 позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Приватного підприємства "Рефтранс" борг за договором оренди нежитлового приміщення комунальної власності від 01.07.2008 р., у розмірі 159927,63 грн., неустойку 66719,72 грн., а інші вимоги залишити без змін.

У судовому засіданні від 14.11.2011 року представником відповідача було надано письмовий відзив на позов, відповідно до якого вимоги Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" визнає частково, а саме тільки стягнення в частині сплати за оренду приміщення, та просить суд прийняти до уваги та надати належну оцінку дійсним обставинам справи по суті позову.

У судовому засіданні від 23.11.2011 року Приватне підприємство "Рефтранс" подало до суду відзив, згідно якого не заперечує проти стягнення в частині сплати за оренду приміщення у розмірі 103508,12 грн., сплати за технічне забезпечення електропостачання у розмірі 15740,13 грн., а позовні вимоги, щодо стягнення за центральне опалення, визнає тільки у розмірі 16033,31 грн., в решті позовних вимог відповідач просить суд відмовити.

29.11.2011 року за вх. №40955/2011 Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" надав до суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з Приватного підприємства "Рефтранс" борг по орендних платежах у розмірі 103508,12 грн., неустойку 66719,72 грн., за технічне забезпечення електропостачання 15740,13 грн., за спожиту теплову енергію 44509,03 грн. та виселити Приватне підприємство "Рефтранс" з нежитлового приміщення складського типу, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 31-А, загальною площею 146,3 м. кв.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” № 2269 від 10.04.1992 р.).

Згідно з вимогами ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а відповідно до вимог ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлений договором найму.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі був укладений договір оренди нежилого приміщення комунальної власності від 01.07.2008 року, згідно з яким позивач (Орендодавець) зобовязався передати відповідачу (Орендар) у строкове платне користування нежитлове приміщення складського типу, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 31-А, загальною площею 146,3 м. кв., під розміщення офісу, а відповідач зобовязався прийняти орендоване майно, відповідно до його призначення, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 2.1. Договору, орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного комунального майна”, Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. №1846.

П. 2.2. Договору передбачає, що за орендоване приміщення орендар зобовязується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить на перший після підписання договору оренди місяць 5098,60 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 2.4. договору, орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від його господарської діяльності.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що строк дії договору оренди з 01.07.2008 р. до 31.05.2011 р.

Таким чином, суд доходить до висновку, що строк дії вищезазначеного договору оренди нежитлового приміщення укладення між Приватним підприємством "Рефтранс" та Комунальним підприємством "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ", згідно п. 1.2., закінчився 31 травня 2011 року.

Згідно п. 4.7. зазначеного договору, після закінчення строку його дії чи випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-ти денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Однак, станом на час подання позову, Приватне підприємство "Рефтранс" фактично займає нежитлове приміщення складського типу, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 31-А, загальною площею 146,3 м. кв. під розміщення офісу. Ніяких додаткових угод між позивачем та відповідачем щодо продовження терміну договору не укладалось.

Ст. 770 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язок орендаря після припинення дії договору повернути орендодавцеві об'єкт оренди.

Так, оскільки строк дії спірного договору закінчився та відсутні правові підстави для використовування відповідачем приміщення, яке ним орендувалось за вказаним договором, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача щодо виселення відповідача з приміщення будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 31-А, загальною площею 146,3 м. кв.

Між тим, як вказує позивач, в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди від 01 липня 2008 року, щодо внесення орендної плати, у нього виникла заборгованість, яка станом на 29 листопада 2011 р., що склала 103508,12 грн., що вбачається з розрахунку заборгованості та останніх уточнень Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ".

При цьому, як зясовано судом, відповідач дану заборгованість визнає у повному обсязі, що зазначено у наданому до суду письмовому відзиві від 23.11.2011 року.

Судом досліджено, що адміністрація Приватного підприємства "Рефтранс" не заперечує проти сплати належних сум за оренду приміщення, але по невідомим причинам в позовній заяві не прийнято до уваги, що в той час коли відповідач вів переговори про оренду приміщення по вул. Паустовського, 31-А головною вимогою позивача було зобов'язати відповідача провести належний ремонт приміщень площею 146,3 кв. м під розміщення офісу.

Зі слів відповідача, по домовленості з Комунальним підприємством "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" сплата за оренду приміщення мала бути значно нижчою і за домовленістю довгий час, тобто до 2012 року сплачувати за оренду вказаного приміщення не було потреби.

Директор відповідача Степаненко М.П. підписував такий додатковий договір з позивачем, але на цей час надати цей договір не є можливим, у зв'язку зі смертю Степаненка М.П.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка за договором оренди приміщення комунальної власності з 01.06.2011 по 20.10.2011р. складає 66 719 грн. (шістдесят шість тисяч сімсот дев'ятнадцять гривень).

Як вище встановлено судом, між Комунальним підприємством "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" та Приватним підприємством "Рефтранс" укладено договір № 103 від 06.01.2010р.. згідно до якого власник мереж (Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ") забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу (Приватне підприємство "Рефтранс"), а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги.

Згідно до п. 10.6 Договору він укладався до 06.01.1011р.. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із Сторін про відмову від цього договору або його перегляд. В зв'язку із відсутністю відмови сторін договір було пролонговано на наступний рік.

Нарахування за технічне забезпечення електропостачання споживача здійснюються відповідно до розрахованого тарифу згідно до акту про використану електричну енергію. Звіт за технічне обслуговування мереж згідно до договору № 103 додається. На підставі розрахованого тарифу і обсягу використання споживачем розраховується розмір плати за кожен місяць.

На час вирішення спору у відповідача перед позивачем існує заборгованість за технічне забезпечення електропостачання споживача у розмірі 15740,13 грн.

Борг стосовно сплат за технічне забезпечення електропостачання у розмірі 15 740,13 грн., станом на 01.11.2011 р. Приватне підприємство „Рефтранс” - визнає.

Згідно підпункту „в” пункту 4.2 договору оренди приміщення комунальної власності, Приватне підприємство "Рефтранс" зобов'язане сплачувати фактичні витрати за користування центральним опаленням.

Самостійного договору у сторін по справі не укладено, споживачами теплової енергії за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 31-А, є позивач, який сплачує за отриману теплову енергію згідно виставлених КП „Теплопостачання міста Одеси” рахунків. Ставши орендарями вищезазначених приміщень, Приватне підприємство „Рефтранс” почало приймати дольову участь у погашенні платежів за користування тепловою енергією, та здійснював відповідні сплати по виставлених нами рахунках.

За період 2009-2011р. відповідач здійснив лише один платіж у грудні 2010р., станом на 01.10.2011р., тому позивач робить висновок, що заборгованість за постачання тепловою енергією перед Комунальним підприємством "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" складає 44 509,03 грн.

Стосовно виплати за центральне опалення станом на 01.11.2011 р. на суму 44 509,03 грн., судом встановлено, що відповідач цілком правомірно не визнає зазначену позивачем суму, так як розрахунків по центральному опаленню фактично опалюваних площ не надано, виставлена до сплати сума 44 509,03 грн. нічим не підтверджена.

Згідно розрахунку, зробленого Державним підприємством „НДІ Проектреконструкція”, за опалювальний період 2009-2010 р.р. у Приватного підприємства "Рефтранс" заборгованість за спожиту теплову енергію перед позивачем складає -16 033,31 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2011 р.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

30.08.2011 року за вх. №29896/2011 позивач надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача, та грошові кошти що знаходяться на розрахунковому рахунку Приватного підприємства "Рефтранс".

Згідно положень ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в розясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою до застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно яке є у Відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що не знайшло свого відображення у тексті позовної заяви Позивача.

Оскільки вимога про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Питання про скасування забезпечення позову вирішується судом самостійно, тому за відсутності належних тверджень позивача, суд відмовив у задоволенні заяви про забезпеченні позову, шляхом накладання арешту.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Рефтранс" (67560, Одеська область, Комінтернівський район, с. Красносілка, вул. Совхозна, буд. 1, код ЄДРПОУ 30298295, р/р 26008301322 в ФАБ „Південний”, МФО 328964) на користь Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" (65025, Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, вул. Дніпропетровська дорога, буд. 118, код ЄДРПОУ 35241704, р/р 26009263151 у ПАТ „Марфін Банк”, МФО 328168) борг по орендним платежам у розмірі 103508,12 грн., неустойку 66719,00 грн., за технічне забезпечення електропостачання 15740,13 грн., за спожите теплову енергію 16033,31 грн., держмита 2094,39 грн., та 206,83 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Виселити Приватне підприємство "Рефтранс" (67560, Одеська область, Комінтернівський район, с. Красносілка, вул. Совхозна, буд. 1, код ЄДРПОУ 30298295, р/р 26008301322 в ФАБ „Південний”, МФО 328964) з нежитлового приміщення складського типу, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 31-А, загальною площею 146,3 м. кв.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Рефтранс" (67560, Одеська область, Комінтернівський район, с. Красносілка, вул. Совхозна, буд. 1, код ЄДРПОУ 30298295, р/р 26008301322 в ФАБ „Південний”, МФО 328964) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) 38,04 грн. державного мита.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 01 грудня 2011 року.