Рішення № 19961419, 21.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2011 р.Справа № 27/17-3846-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не зявились;

від 3-ї особи: ОСОБА_2. (представник діючий за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Одесцивільпроект" ;

до відповідача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеської міської ради

про стягнення 2509,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Відкрите акціонерне товариство "Одесцивільпроект" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Управління капітального будівництва Одеської міської ради, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 8899,47 грн., з яких 6390,00 грн. сума основного боргу, 546,46грн. 3% річних, 1963,01 грн. інфляційні та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору № 6073 від 01.07.2008р. на ведення авторського нагляду за будівництвом 2-х секційного 10-ти поверхового житлового будинку №90 в мкр. "Д" Южний в м. Одесі, згідно якого позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобовязання, між тим, за фактично виконані роботи у передбачений договором строк, відповідач не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2011р. порушено провадження у справі № 27/17-3846-2011 та призначено справу до розгляду.

Крім того, даною ухвалою, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, за власною ініціативою господарського суду, для встановлення повної та обєктивної істини по справі, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Одеську міську раду.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.10.2011р. надав до суду докази сплати основної суми боргу, при цьому, письмового відзиву та будь-яких заперечень по суті спору та щодо нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних не надав.

Представник позивача у судовому засіданні 21.11.2011р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, при цьому, підтвердив сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 6390,00 грн.

Представник третьої особи - Одеська міська рада у судових засіданнях був присутній, між тим, письмових пояснень щодо суті спору не надав, як і не висловив жодної правової позиції.

Відповідач у судове засідання 21.11.2011р. не зявився, між тим, про дату та час судового засідання повідомлявся безпосередньо під розпис у попередньому судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01 липня 2008 року між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради (надалі - замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Одесцивільпроект" (надалі - виконавець) укладено договір №6073, згідно якого виконавець приймає на себе зобовязання по веденню авторського нагляду за будівництвом 2-х секційного 10-ти поверхового житлового будинку №90 в мкр. "Д" Южний у м. Одесі на весь період будівництва, а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи.

У відповідності до умов п. 2.1 договору, вартість робіт по авторському нагляду визначена кошторисним розрахунком на вказаний замовником період будівництва (додаток 1) та складає 17040,00 грн.

Згідно з умовами п. 2.4 договору, замовник здійснює оплату щоквартально за фактично виконану роботу протягом 5-ти днів з моменту підписання приймально-здавального акту.

Умовами п. 3.2.3 договору встановлено обовязок замовника здійснювати оплату у відповідності до п. 2.2-2.4, 6.2 договору.

Положеннями п. 6.1 договору визначено, що дійсний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє весь період будівництва. При тривалості будівництва більш ніж року план-графік слід коригувати у відповідності з обємами на запланований рік.

На виконання умов вищезазначеного договору позивачем було якісно та вчасно виконано прийняті на себе зобовязання по веденню авторського нагляду за будівництвом 10-ти поверхового 2-х секційного житлового будинку №90 в мкр. "Д" Южний в м. Одесі про, що сторонами складено відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 6390,00 грн., а саме акт здачі-приймання виконаних робіт від 25.09.2008р. на суму 2982,00 грн. та акт здачі-приймання виконаних робіт від 24.12.2008р. на суму 3408,00 грн., зазначені акти підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками.

Разом з тим, в порушення умов договору Управління капітального будівництва Одеської міської ради за фактично виконані роботи за договором №6073 від 01.07.2008р. за актами виконаних робіт від 25.09.2008р. та від 24.12.2008р. не розрахувалось.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором №6073 від 01.07.2008р., інфляційних та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, умовами договору №6073 від 01.07.2008р. встановлено обовязок відповідача здійснити сплату за фактично виконану роботу протягом 5-ти днів з моменту підписання приймально-здавального акту.

За результатами розгляду справи судом встановлено факт належного виконання позивачем взятих на себе зобовязань по веденню авторського нагляду за будівництвом 2-х секційного 10-ти поверхового житлового будинку №90 в мкр. "Д" Южний у м. Одесі та прийняття відповідачем у повному обсязі виконаних позивачем робіт, шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт від 25.09.2008р. та від 24.12.2008р. на загальну суму 6390,00 грн., без будь-яких заперечень щодо якості, обсягу виконаних робіт чи їх вартості, оскільки такі заперечення на вказаних актах відсутні та вони підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками обох сторін.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено виконання Управління капітального будівництва Одеської міської ради належним чином зобовязань за договором №6073 від 01.07.2008р. в частині повної та своєчасної сплати за фактично виконані ВАТ "Одесцивільпроект" роботи на суму 6390,00 грн., а також не надано будь яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, Управління капітального будівництва Одеської міської ради у встановлений договором строк не здійснило сплату фактично виконаних позивачем робіт за договором №6073 від 01.07.2008р., в звязку з чим, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 6390,00 грн. є цілком обґрунтованими.

Разом з тим, як встановлено матеріалами справи, під час розгляду справи, а саме 17.10.2011р. відповідачем було здійснено перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у розмірі 6390,00 грн., згідно платіжного доручення №663 з призначенням платежу „За договором №6073, відповідно до актів б/н від 25.09.2008р., б/н від 24.12.2008р.”.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті, зокрема з питання про припинення провадження у справі щодо частини позовних вимог. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.

Згідно з п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на 17.10.2011р. Управління капітального будівництва Одеської міської ради перерахувало грошові кошти у розмірі 6390,00 грн. в якості сплати вартості виконаних позивачем робіт за договором №6073 від 01.07.2008р., суд одночасно із рішенням постановляє ухвалу, на підставі п.п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якою провадження у справі в частині позовних вимог ВАТ "Одесцивільпроект" про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 6390,00 грн. припиняє, в звязку з відсутністю предмету спору.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі 1963,01 грн. та 3% річних у розмірі 546,46 грн. по кожному окремому акту, встановив, що позивач допустив помилку у здійснені даного розрахунку, а саме невірно визначив момент виникнення зобовязання у відповідача, оскільки за договором №6073 від 01.07.2008р., згідно п. 2.4 оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 днів з моменту підписання акту приймання-передачі. Так, акт приймання-передачі на суму 2982,00 грн. підписаний сторонами 25.09.2008 року, то моментом виникнення заборгованості за даним актом є наступний день після дня сплати коштів 01.10.2008р., акт приймання-передачі на суму 3408,00 грн. підписаний сторонами 24.12.2008 року, то моментом виникнення заборгованості за даним актом є 30.12.2008р.

Враховуючи вищевикладене суд здійснив власний розрахунок 3% річних по кожному окремому акту з урахуванням моменту виникнення заборгованості у відповідача та заявленого позивачем періоду нарахування та встановив, що загальна сума 3% річних становить 544,64 грн.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі 1963,01 грн. встановив, що позивач при здійсненні даного розрахунку допустив арифметичні помилки у визначені розміру сукупного індексу інфляції, в звязку з чим суд зробив власний розрахунок та встановив, що сума інфляційних становить 1968,91 грн. При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем суму інфляційних до стягнення, розраховану у розрахунку позивача та яка безпосередньо заявлена у позові.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ВАТ "Одесцивільпроект" та стягнення з відповідача 1963,01 грн. інфляційних та 544,64 грн. 3% річних.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та основна сума боргу була сплачена ним під час розгляду справи, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Управління капітального будівництва Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 10-А, ОКПО 04056902) на користь Відкритого акціонерного товариства "Одесцивільпроект" (65026, м. Одеса, вул. Комітетська, 14, код №02497944) 1963/одна тисяча девятсот шістдесят три/грн. 01 коп. інфляційних, 544/пятсот сорок чотири/грн. 64 коп. 3% річних, 102/сто дві/грн. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 28.11.2011р.