Рішення № 19960100, 21.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2011 р.Справа № 20/17-3597-2011 За позовом: Приватного підприємства "Рємус-Декор"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівакорк"

про стягнення 98568,08 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов.б/н від 16.11.2011р., ОСОБА_2 за дов. б/н від 22.08.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_3- за довіреністю №2 від 01.11.2011 року.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Рємус-Декор" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівакорк", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар у сумі 98568,08 грн., у тому числі 90451,48 грн. основного боргу, 5430,33 грн. пені, 1051,04 грн. 3% річних, 1635,23 грн. інфляційні, поклавши на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 21.05.2009 р. між ПП «Ремус-Декор»(позивач) та ТОВ "Вівакорк" (відповідач) був укладений договір купівлі-продажу №25, відповідно до умов якого позивач зобовязався на протязі дії договору поставляти відповідачу товар за його замовленнями, а відповідач зобовязався приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовами.

Як зазначає позивач, на виконання договору купівлі-продажу №25, ним ТОВ "Вівакорк" було поставлено товар на загальну суму 90451,48 грн. Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівакорк" не виконало взяті на себе зобовязання по договору та не сплатило позивачу грошові кошти за поставлений йому товар.

Крім того, позивач надіслав на адресу відповідача лист від 01.06.2011р. за №35, в якому повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівакорк" про наявну заборгованість та просив надати інформацію щодо її погашення у термін до 10.07.2011р.

Враховуючи невиконання відповідачем обовязку щодо оплати за отриманий товар, позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 09.09.2011р. було порушено провадження у справі №20/17-3597-2011 із призначенням її до розгляду в засіданні суду на 10.10.2011 р.

10.10.2011р. розгляд справи №20/17-3597-2011 було відкладено на 02.11.2011р., у звязку з незявленням в судове засідання представника відповідача, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконанням відповідачем вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також у звязку з необхідністю витребувати нові докази.

У судовому засіданні 02.11.2011 р. представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву.

В обґрунтування заперечень на позов ТОВ «Вівакорк»посилається на те, що він повністю виконав взяті на себе зобовязання, тобто сплатив позивачу за поставлений ним товар у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, а саме: 11.11.2011р. сплатив 6100,00 грн.; 25.11.2010р. 27600,00грн; 08.12.2010р. 4000,00 грн.; 28.04.2011р. 5000,00грн; 24.05.2011р. 38000,00грн. та 06.06.2011р. 10000,00грн.

З урахування викладеного, відповідач вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Крім того, в судовому 02.11.2011р. відповідач надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів для надання можливості позивачу ознайомитись з запереченнями на позовну заяву.

Ухвалою суду від 02.11.2011р. строк розгляду справи №20/17-3597-2011 було продовжено до 22.11.2011р. з відкладенням судового розгляду на 21.11.2011р.,

У судовому засідання 21.11.2011р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, пояснивши, що усі проплати, здійснені відповідачем, були повністю враховані при розрахунку заборгованості, а також надав суду всі первісні документи на поставку продукції за договором №25 від 21.05.2009р.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву (а.с.64-65), а також вказуючи, що внаслідок повернення 24.05.2011р. продукції на суму 100000 грн., будь-яка заборгованість у відповідача відсутня.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що 21.05.2011р. між Приватним підприємством "Рємус-Декор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вівакорк" був укладений договір купівлі-продажу №25, відповідно до умов якого Продавець зобовязується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах Договору.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобовязується на протязі дії договору поставляти покупцю товар за його замовленнями, окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, а покупець зобовязується прийняти товар та оплачувати його на встановлених договором умовами.

Відповідно до п.2.1. договору ціна за товар зазначається в накладних і встановлюється в національній валюті України.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2. договору покупець зобовязаний провести розрахунок за отриманій по накладній партію товару у встановлений строками термін. Покупець проводить оплату за товар з відстрочкою платежу не пізніше 45 календарних днів з моменту отримання товару. Датою отримання є дата вказана продавцем у накладній. При проведенні поставки з відстрочкою платежу покупець сплачує суму ціни товару протягом терміну, зазначеного у видатковій накладній.

Відповідно до п. 3.3. договору, продавець та покупець можуть змінити порядок та форму розрахунків по взаємній домовленості, яка повинна бути оформлена додатковою угодою і підписана двома сторонами.

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, жодної додаткової угоди, якою б був змінений порядок розрахунку, укладено між сторонами не було.

Згідно до п.п. 8.1, 8.2. договору він набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2009р. У разі відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом одного календарного місяця до закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на той самий строк, на тих самих умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з видаткових накладних, довіреностей на право отримання товару та податкових накладних (а.с.83-138), позивач виконав взяті на себе зобовязання належним чином, передавши по документам товар на загальну суму 1283 857,33 грн., однак відповідачем було сплачено за поставлений товар лише частково, а саме відповідно до реєстрів платіжних документів, проведених банком, на суму 1193405,85 грн. (т.1 а.с.139-150, т.2. а.с.1-65)

Наявність заборгованості, що склалася в результаті неповного виконання зобовязання відповідачем у сумі 90451,48 грн. (1283 857,33 грн. 1193405,85грн грн.), і зумовила звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав.

Посилання відповідача на відсутність боргу у зв'язку із поверненням продукції на суму 100 000 грн. не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки копія ТТН № 02ААВ від 24.05.2011р. (а.с.75) складена в односторонньому порядку відповідачем, а доказів того, що особа водій-експедитор є представником ПП „Ремус-декор”, відповідачем суду не надано.

При цьому, повернення товару повністю заперечується позивачем у справі. А як зазначив відповідач у справі, інші належні докази повернення товару у нього відсутні.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Враховуючи, що відповідач у передбачений договором строк (45 календарних днів) не оплатив суму заборгованості, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 90451,48 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи позовні вимоги про стягнення пені, суд зазначає, що згідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За приписами положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно п. 9.2. договору покупець за даним договором несе відповідальність за несвоєчасну оплату у вигляді штрафної неустойки за кожний прострочений день в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактично відвантаженого товару.

Приймаючи до уваги, що при перевірці розрахунків позивача судом встановлена їх помилковість в частині періоду нарахування, судом на підставі вказаних положень закону та договору, за допомогою системи „Ліга-Закон” було зроблено власний розрахунок пені, яка складає 4167,38 грн.

Розрахунок пені.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

38228.930.06.2011 - 11.07.2011120.042 %*194.81

11820.8601.02.2011 - 01.08.20111820.042 %*913.61

19006.2201.02.2011 - 01.08.20111820.042 %*1468.95

21395.509.03.2011 - 30.08.20111750.042 %*1590.01 Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом була встановлена помилковість розрахунків позивача в частині дат порушення грошового зобовязання по кожній з поставок, судом, в межах визначеного позивачем строку було зроблено власний розрахунок 3% та індексу інфляції.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

38228.3030.06.2011 - 30.08.2011623 %194.81

11820.8601.02.2011 - 30.08.20112113 %205.00

19006.2201.02.2011 - 30.08.20112113 %329.61

21395.509.03.2011 - 30.08.20111753 %307.74 Таким чином, загальна сума 3% річних за договором, яка підлягає стягненню, складає 1037,16 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.02.2011 - 30.08.201111820.861.031366.4512187.31

01.02.2011 - 30.08.201119006.221.031589.1919595.41

09.03.2011 - 30.08.201121395.51.022470.7021866.20 Таким чином, індекс інфляції складає 1426,34 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з чим, згідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівакорк" (65122, м. Одеса, Архітекторська, буд.12, кв.95, код 30747454) на користь Приватного підприємства „Ремус-декор” (18001, м. Черкаси, вул. Енгельса, 50, код 30842641) основну суму боргу у розмірі 90451 /девяносто тисяч чотириста пятдесят одну/ грн. 48 коп., 4 167 /чотири тисячі сто шістдесят сім/ грн. 38 коп. пені, 1 037 /одну тисячу тридцять сім/ грн. 16 коп. 3% річних, 1426 /одну тисячу чотириста двадцять шість/ грн. 34 коп. інфляційних, 970 /девятсот сімдесят/ грн. 82 коп. державного мита, 232 /двісті тридцять дві/ грн. 46 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 28.11.2011р.