Ухвала суду № 19959499, 19.12.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-4831/11/16

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"19" грудня 2011 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання права власності, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, яким просила розірвати шлюб між нею та відповідачем та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Розглянувши позовну заяву та документи, що надані позивачем, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, оскільки позовна заява подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України, за вимогами якої позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Позивачем у позовній заяві заявлено одночасно вимогу про розірвання шлюбу та визнання права власності на квартиру.

Проте, відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»від 21.12.2007 №11, у випадку коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), а також про поділ спільного майна подружжя, або буде встановлено, що такої згоди досягнуто, але вона порушує інтереси дітей чи одного з подружжя, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.

Позовні вимоги про розірвання шлюбу та визнання права власності на майно –не є взаємопов»язаними, а тому не можуть бути розглянуті в одному провадження. В одному провадженні з вимогою про розірвання шлюбу може бути розглянуто вимогу про поділ спільного майна подружжя.

Крім того, позивач у заяві, доданій до позовної заяви, просить відстрочити сплату судового збору у зв»язку зі скрутним матеріальним становищем.

У відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Однак, доказів, які підтверджують скрутний матеріальний стан позивача до суду не надано, що позбавляє суд вирішити питання про можливість відстрочення сплати судового збору.

У відповідності до ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір”, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з п.2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року №3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011 року, ставки судового збору встановлюються за подання до суду позовної заяви майнового характеру –1 % ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Ставки за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становлять 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання права власності - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви, надати суду два екземпляри позовної заяви, з урахуванням вищевказаних вимог, надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в залежності від позовних вимог (за подання до суду позовної заяви майнового характеру –1 % ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру 0,1 розміру мінімальної заробітної плати) на наступні реквізити: КОД ЄДРПОУ суду 02893746, УДК у Київському районі міста Харкова, Код отримувача 24134573, Банк отримувача ГУДКУ у Харківській області МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001, № доходного рахунку 31219206700004, призначення платежу - судовий збір; чи документи, які підтверджують скрутний матеріальний стан позивача, в строк протягом трьох діб з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя –