Рішення № 19957527, 22.08.2011, Зміївський районний суд Харківської області

2014/2-808/11 року

РІШЕННЯ

іменем України

          22.08.2011 року Зміївський районний суд Харківської області у складі:

          головуючого –судді Нестерцової Н.В.

секретаря –Гордієнко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Казенне підприємство « Зміївський ремонтний енергомеханічний завод»про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, індексації заробітної плати у зв’язку з ростом споживчих цін, середнього заробітку по день фактичного розрахунку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

          11 липня 2011 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод»про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, індексації заробітної плати у зв’язку з ростом споживчих цін, середнього заробітку по день фактичного розрахунку та моральної шкоди.

          Вона вказала, що 25 грудня 1996 року була прийнята на роботу маляром у в/ч А2354. З 30 жовтня 2003 року в/ч А2354 була переформована в Казенне підприємство «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод»

          Наказом по підприємству №27 –к від 28 квітня 2011 року вона була звільнена за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію за віком відповідно до ст.38 КЗпП України.

          Близько двох років до звільнення, підприємство не виплачувало їй заробітну плату.

          В день звільнення з підприємства керівництво видало їй трудову книжку, але не виплатило існуючу заборгованість по заробітній платі.

          Її звернення до відповідача з приводу надання інформації щодо розміру заборгованості, повноти нарахувань відповідно до діючого закеонодавства, було проігноровано.

          Позивач, посилаючись на вимоги ст.24 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.47,116 КЗпП України вказала, що її права були порушені.

          За порушення зазначених норм вона просить застосувати ст.117 КЗпП України у вигляді виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

          ОСОБА_1 вказала, що обов’язок обчислення, нарахування та виплати індексації заробітної плати покладається на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та передбачених ст.5 Закону України « Про індексацію грошових доходів населення»та п.1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою КМ України від 17 липня 2003 року №1078.

          Крім того, вважає позивач, обов’язком обчислення та нарахування та виплати компенсації заробітної плати покладається на підприємства, установи та організації

2.

незалежно від форми власності і господарювання та передбачений ст.1 Закону України « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»

          ОСОБА_1 вказала, що внаслідок порушенням її прав на отримання винагороди за працю, приниження честі, гідності, фактичного знущання з неї як з людини, що полягало в ігноруванні її звернень щодо розміру заборгованості по заробітній платі, моральних переживаннях, що потягло розлад здоров’я, порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовжити активне громадське життя, порушення стосунків з отчуючими спричинило моральну шкоду.

          Фактично її сім’я існувала на заробітну плату чоловіка, що становить 2050 грн. Позивач зазначила, що не може за матеріального положення належним чином приділяти увагу дітям, онукам. Позивач, посилаючись на вимоги ст.237-1 КЗпП України, вказала, що відповідач своєю бездіяльністю щодо невиплати їй впродовж 2 років заробітної плати спричинив їй моральну шкоду, що полягає в моральних та фізичних стражданнях. Позивач просить стягнути з відповідача 3000 грн. компенсації моральної шкоди.

          Ухвалою по результатам попереднього судового засідання від 10 серпня 2011 року, директора ОСОБА_2 підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод»було зобов’язано надати судові помісячний розрахунок заборгованості по заробітній платі з вказівкою на суми індексації у зв’язку з ростом споживчих цін та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, довідку про розмір середньомісячної заробітної плати.

          Після надання цих даних, представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 18348,38 грн. заборгованості по заробітній платі, компенсацію втрати частини заробітної плати у розмірі 17,51 грн., індексацію заробітної плати у розмірі 4262,25 грн., середній заробіток за весь час затримки по день ухвалення рішення 4685,90 грн. та компенсацію моральної шкоди у розмірі 3000 грн.

          У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_3 наполягала на задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у позові.

          Представник відповідача ОСОБА_2 підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод»належним чином повідомлений про час, дату, місце розгляду справи до суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень не надав, що є підставою для постановлення заочного рішення.

          Ознайомившись з матеріалами справи, заслухав пояснення позивача, дослідив надані докази, суд приходить до наступного висновку.

          Встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з ОСОБА_2 підприємством «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод»з 26 листопада 1996 року по день звільнення за власним бажанням 29 квітня 2011 року, працюючи маляром, що підтверджується копією трудової книжки. ( а.с.10)

          Відповідно довідки директора ОСОБА_2 підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод»від 16.08.2011 року, заборгованість підприємства перед ОСОБА_1 по заробітній платі складає 18348,38 грн., індексації 4262,25 грн. та 17,51 грн. компенсації. Розмір середньомісячної заробітної плати складає 1267,95 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, остаточний розрахунок при звільненні з позивачем не було проведено.

Статтею 47 ч.1 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

3.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1 ст.117 КЗпП України).

Представник позивача не заперечувала проти визначеного підприємством середньомісячного заробітку.

Загальна кількість днів затримки розрахунку становить 3 міс.16 дн.

Тому сума середнього заробітку за час затримки виплати становить: 1267,95 х 3 міс. = 3803,85 грн.; 1267,95 грн. : 23 х 16 =882,05 грн.; 3803,85 грн. + 882,05 грн. = 4685,90 грн.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (стаття 2 зазначеного Закону).

Представник позивача не заперечувала проти визначеного відповідачем розміру компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків її виплати.

Статтею 3,4,5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі. Коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Даних про те, що індексацію нараховано неправильно, судові не надано, представником позивача не оспорюється.

Статтею 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні встановлено, що в порушення законних прав позивача з ним не було проведено розрахунок у встановлений законом строк, не виплачувалась вчасно заробітна плата, а тому суд приходить до висновку, що права позивача порушені і вона зазнала моральних страждань. Суд приймає як доказ твердження позивача та її представника в суді про те, що невиплатою заробітної плати приймались зусилля для організації свого життя, звичного способу життя, а тому компенсацію моральної шкоди суд визначає у розмірі 1500 грн.

4.

Отже, всього підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума 18348,38 грн. (із суми не стягуються обов’язкові платежі та податки) + 17,51 грн. ( із суми не стягуться обов’язкові платежі та податки) + 4262,25 грн. ( із суми не стягуються обов’язкові платежі та податки) + 4685,90 грн. (з вирахуванням обов’язкових платежів) + 1500 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, у конкретному випадку рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць –1267,95 грн.

На підставі ст..88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати, а саме: державне мито в розмірі 273,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Керуючись ст.ст. 47,116,117,237-1 КЗпП України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», ст.ст. 3,4,5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», 10,11,60,88,209,212-215,224-232,367 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод»( Код ЄДРПОУ 08326540, п/р 2600900009121 в ХОД Райфайзен банк «Аваль»в м.Харків, МФО 350589) на користь ОСОБА_1 18348,38 грн. заборгованості по заробітній платі, 17,51 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, 4262,25 грн. індексації заробітної плати у зв’язку з ростом споживчих цін, 4685,90 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в період з 28 квітня 2011 року по день ухвалення рішення, 1500 грн. компенсації моральної шкоди, а всього 28814( двадцять вісім тисяч вісімсот чотирнадцять) грн.04 коп.

Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць –1267 ( одна тисяча двісті шістдесят сім) грн.95 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод»( Код ЄДРПОУ 08326540, п/р 2600900009121 в ХОД Райфайзен банк «Аваль»в м.Харків, МФО 350589) на користь держави 273 ( двісті сімдесят три) грн.14 коп. судового збору та 120 ( сто двадцять) грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

          Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: