Рішення № 19953608, 16.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2011 р.Справа № 20/17-3868-2011 За позовом: ОСОБА_1 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 6”

про визнання недійсним рішення загальних зборів від 08.08.2000 р., визнання недійсним нової редакції статуту товариства та скасування запису про державну реєстрацію статуту товариства.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 –довір. №2008 від 02.09.2011р.

від відповідача: ОСОБА_3 –довір. б/н від 01.05.2011 року.

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 6”, в якій просить суд визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ „РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 6” від 08.08.2000р., яке було оформлене протоколом №3 від 08.08.2000р.; визнати недійсною з моменту прийняття нову редакцію статуту, прийняту загальними зборами учасників товариства, та скасувати державну реєстрацію змін до статуту ТОВ „РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 6”.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в липні 2011р. (після розгляду справи в адміністративному суді) йому стало відомо, що 08.08.2000р. були проведені загальні збори учасників ТОВ «РБМУ№6». Позивач вважає, що рішення загальних зборів, оформлене протоколом №3 від 08.08.2000р., слід визнати недійсним, оскільки під час підготовки та проведення зборів були порушені права позивача, як учасника товариства, що полягало в неповідомленні належним чином про час та місце проведення загальних зборів та їх порядок денний. У зв’язку з цим, позивач не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, а також взяти участь у прийнятті рішення про розподіл та придбання часток учасників товариства, що вибули зі складу ТОВ.

Так, на підставі п.п.6.6. ст.6 статуту, учасник товариства може при наявності згоди більшості членів уступити частку одному чи декільком учасникам товариства. Передання своєї частки третім особам можливе тільки при наявності згоди на це загальних зборів учасників, зафіксованої в протоколі. Учасники товариства мають першочергове право на купівлю додаткової частки.

Крім того, позивач зазначає, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «РБМУ №6»від 08.08.2000р. є недійсним, оскільки на зазначених зборах не проводилась реєстрація учасників зборів з позначенням кількості голосів, які має кожен з учасників, а також був відсутній необхідний для проведення зборів кворум.

В позовній заяві позивачем в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, був визначений Відділ державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Враховуючи, що в позовній заяві не обґрунтовано, яким саме чином рішення з господарського спору може вплинути на права та обов'язки Відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради, суд ухвалою від 28.09.2011р. про порушення провадження у справі №20/17-3868-2011 відмовив в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради.

У судовому засіданні 31.10.2011р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву (т.2 а.с.58-59), в якому просить суд застосувати сплив позовної давності та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування відзиву на позов відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 знала про існування оскаржуваного рішення загальних зборів в межах строку позовної давності.

Як зазначає відповідач, ОСОБА_1 ще у 2000 році довідалась про існування рішення загальних зборів товариства, що оформлене протоколом №3 від 08.08.2000р. та про нову редакцію статуту, що затверджена вказаним рішення, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на статуті товариства, затвердженого рішенням загальних зборів від 08.08.2000р., справжність якого була засвідчена нотаріально.

Крім того, ще у 1999 році ОСОБА_1 знала, що в 2000р. будуть проводитися загальні збори учасників товариства з метою перерозподілу часток у статутному капіталі, оскільки 14.06.1999р. ОСОБА_1 та іншим учасникав товариства було відправлено пропозицію придбати долю у статутному капіталі тих учасників, що вибули.

У судовому засіданні 16.11.2011 року представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.11.2011 року просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, застосувавши позовну давність.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною другою зазначеної статті ГПК України встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність, згідно зі ст. 257 ЦК України, яка повністю відтворює положення ст.71 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), встановлена тривалістю у три роки.

При цьому, з урахуванням п.1 ст.261 ЦК України, ст.76 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуваним рішенням загальних зборів ТОВ „РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ №6”, яке було оформлене протоколом №3 від 08.08.2000р. (т.1 а.с.22-23), був, зокрема, затверджений статут товариства в новій редакції. Про затвердження нової редакції статуту рішенням загальних зборів, оформленим протоколом №3 від 08.08.2000р. також зазначено на титульному аркуші статуту, що зареєстрований за №03567960ю0010769 від 28.12.2000р. (т.2 а.с.1).

Як вбачається з нової редакції статуту ТОВ „РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 6” (т.2 а.с.1-30), на 27 аркуші вказаного статуту (т.2, а.с.28). є особистий підпис ОСОБА_1. При цьому, особу громадянки ОСОБА_1 та справжність її підпису було встановлено та засвідчено 16.11.2000р. приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_4

Таким чином, з моменту нотаріального посвідчення нової редакції статуту, тобто 16.11.2000р., позивач мав бути обізнаний про проведення 08.08.2000р. загальних зборів ТОВ «РБМУ№6».

Крім того, як встановлено судом із матеріалів справи (т.1 а.с.16-21), ОСОБА_1 на сьогоднішній день є учасником ТОВ «РБМУ№6»та має відповідні корпоративні права в цьому товаристві.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства мають права, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Аналогічні норми, також закріплені у ст. 116 Цивільного кодексу України, а також у статутних документах відповідача.

Таким чином, позивач за весь час, що минув з 8.08.2000р., не був також позбавлений можливості ознайомитися із протоколами зборів та іншими документами Товариства.

Відповідно до п. 6 Перехідних положень Цивільного кодексу, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Як вище встановлено судом, ОСОБА_1 повинна була дізнатися про рішення загальних зборів, яке було оформлено протоколом загальних зборів №3 від 08.08.2000р., з моменту його нотаріального посвідчення, тобто 16.11.2000р.

Стаття 71 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), передбачала, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Таким чином, додатково дослідивши наявні у справі докази та обставини справи щодо початку перебігу строків позовної давності, господарський суд, з огляду на вимоги ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року), прийшов до висновку, що строк позовної давності у позивача сплив 16.11.2003 року.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року) закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України, суд зобов'язаний застосувати позовну давність за заявою сторони у спорі, якщо така заява була подана до винесення судового рішення.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з даним позовом 26.09.2011 року, тобто з пропуском строку позовної давності, на що і посилався відповідач, заперечуючи проти позовних вимог у відзиві на позов (т.2, а.с.58-59).

Докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку позовної давності, позивачем суду не надано, а твердження позивача, про те, що йому стало відомо про існування рішення загальних зборів лише у липні 2011 року, суд до уваги не приймає, з огляду на вищевикладене.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, у зв'язку з чим підстави для покладення судових витрат на відповідача відсутні.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 21.11.2011р.