Рішення № 19953597, 16.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2011 р.Справа № 27/17-3797-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Міндель О.М. (директор, паспорт НОМЕР_1);

від відповідача: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСВ Експорт-Імпорт";

до відповідача: Приватного підприємства "Трансімпект-С-М"

про стягнення 176873,80 грн.;

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСВ Експорт-Імпорт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Трансімпект-С-М", в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО № 37360/2011 від 31.10.2011р.), просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 176873,80 грн. з яких 161777,51 грн. основний борг, 11671,25 грн. інфляційні та 3425,04 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №15/04 від 15.04.2010 року, позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобовязання, між тим, відповідач за фактично надані послуги не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 16.11.2011р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 26.10.2011 року та підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

15 квітня 2010 року між ПП "Трансімпект-С-М" (надалі замовник, експедитор) та ТОВ "ТСВ Експорт-Імпорт" (перевізник) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №15/04 (надалі договір), згідно умов якого замовник/експедитор доручив, а перевізник зобовязався здійснити міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом на умовах, вказаних у заявці на конкретне перевезення. Заявка є невідємною частиною договору, підписується відповідальними особами сторін та засвідчується їх печатками.

Умовами п.3.5 договору встановлено обовязок замовника/експедитора своєчасно сплачувати перевезення, а також додаткові витрати перевізника, понесені на шляху прямування та збитки, нанесені йому внаслідок накладення на перевізника компетентними органами штрафів та інших стягнень через відсутність необхідних документів на вантаж, що перевозиться, неточності або недостатність відомостей, вказаних у п. 3.1 договору, у товарно-транспортній накладній та інших документах, внаслідок перевищення ваги вантажу брутто, а також суми штрафних санкцій у відповідності до умов даного договору.

Згідно положень розділу 4 договору, перевізник зобовязаний: протягом доби з моменту отримання заявки розглянути її та дати відповідь. Прийманням заявки на перевезення до виконання є виставлення рахунку або копії заявки замовника/експедитора, завіреної печаткою перевізника (п. 4.1 договору); доставити вантаж протягом узгодженого строку (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, оплата за перевезення вантажу здійснюється у строки та на умовах, вказаних у заявці.

Положеннями п. 5.2 договору передбачено, що кінцева сума, яка належить до сплати за послуги перевізника, визначається в акті виконаних робіт, який сторони підписують за результатами наданих послуг.

Умовами п. 5.3 договору встановлено, що розрахунок між сторонами здійснюється на підставі рахунку перевізника та акту виконаних робіт, протягом 5 (пяти) банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунка та акту виконаних робіт перевізника.

Відповідно до п. 8.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до “31” грудня 2010 року.

Згідно умов п. 8.2 договору, даний договір може бути пролонгований. Якщо ні одна із сторін, після закінчення строку дії цього договору, не заявила про його припинення, договір вважається пролонгованим ще на один календарний рік.

На виконання умов вищевказаного договору, згідно замовлень відповідача про надання послуг з перевезення вантажу, позивачем протягом періоду з 31.08.2010р. по 16.12.2010р. були надані послуги з перевезення вантажу на загальну суму 161777,51 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуг (а.с.25-28, а.с.30-40) в звязку з чим відповідачу було виставлено до сплати рахунки на загальну суму 161777,51грн. а саме рахунок №52 від 31.08.2010р. на суму 14614,50 грн., №56 від 02.09.2010р. на суму 10449,25 грн., №61 від 20.09.2010р. на суму 10566,35 грн., №60 від 24.09.2010р. на суму 8305,53 грн., №63 від 29.09.2010р. на суму 10690,05 грн., №64 від 01.10.2010р. на суму 11092,55 грн., №65 від 01.10.2010р. на суму 11883,55 грн., №66 від 12.10.2010р. на суму 9829,83 грн., №67 від 13.10.2010р. на суму 11383,05 грн., №68 від 07.10.2010р. на суму 11309,63 грн., №69 від 13.10.2010р. на суму 11602,63 грн., №70 від 02.11.2010р. на суму 11466,38 грн., №71 від 02.11.2010р. на суму 8824,40 грн., №72 від 23.11.2010р. на суму 11235,83 грн. та №73 від 16.12.2010р. на суму 8523,98 грн.

Отже, факт належного виконання позивачем взятих на себе зобовязань (відповідно до замовлень ПП "Трансімпект-С-М") щодо надання послуг з перевезення вантажу та прийняття даних послуг, підтверджується актами приймання-передачі послуг за відповідний період, які підписані уповноваженими особами та скріплені відповідними печатками обох сторін. При цьому, будь-які заперечення щодо якості, обсягу наданих послуг чи їх вартості з боку відповідача на вказаних актах не містяться, що свідчить про прийняття ПП "Трансімпект-С-М" обсягу наданих позивачем послуг з перевезення вантажу у повному обсязі.

Крім того, зазначені обставини відображені сторонами у акті звірки взаєморозрахунків, в якому відповідач станом на 01.06.2011 року відобразив свою заборгованість перед ТОВ "ТСВ Експорт-Імпорт" та який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відповідним печатками.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором №15/04 від 15.04.2010 року, інфляційних та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з приписами ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. При цьому ч.2 ст. 908 цього кодексу встановлено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У відповідності до положень ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. При цьому, ч.3 ст.909 цього кодексу визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як встановлено судом під час розгляду справи, в порушення вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ПП "Трансімпект-С-М" оплату за надані позивачем послуги з перевезення вантажу не здійснило, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед ТОВ "ТСВ Експорт-Імпорт" за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №15/04 від 15.04.2010 року у розмірі 161777,51 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ "ТСВ Експорт-Імпорт" в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 161777,51 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача (а.с. 85) щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі 11671,25 грн. за період прострочення по кожному окремому акту приймання-передачі послуг нарахованих по червень 2011р. (включно) та розрахунок позивача (а.с. 86) щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 3425,04 грн. за період прострочення по кожному окремому акту приймання-передачі послуг нарахованих по червень 2011р. (включно), суд вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення уточнених позовних вимог ТОВ "ТСВ Експорт-Імпорт" та стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 161777,51 грн., інфляційних у розмірі 11671,25 грн. та 3% річних у розмірі 3425,04 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 1768,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Трансімпект-С-М" (65026, м. Одеса, вул. Буніна, буд. 21, кв. 9, ід. код 34873427) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСВ Експорт-Імпорт" (65058, м.Одеса, проспект Гагаріна, 8, ід. код 23863318) 161777/сто шістдесят одна тисяча сімсот сімдесят сім/грн. 51 коп. основного боргу, 11671/одинадцять тисяч шістсот сімдесят одна/грн. 25 коп. інфляційних, 3425/три тисячі чотириста двадцять пять/грн. 04 коп. 3% річних, 1768/одна тисяча сімсот шістдесят вісім/грн. 74 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 21.11.2011р.