Рішення № 19951159, 16.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р.Справа № 27-12/17-923-2011 Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя: Невінгловської Ю.М.

судді: Гут С.Ф., Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

про стягнення 9509,98 грн.;

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 9560,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 665 ОП/ОД від 20.08.2010р., позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобовязання, між тим відповідач за фактично отриманий товар своєчасно та у повному обсязі не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2011р. суддею Цісельським О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №12/17-923-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2011р. справу №12/17-923-2011, в порядку ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2011р., в порядку ст.ст.2-1, 4-6, 61 Господарського процесуального кодексу України, справу прийнято до колегіального розгляду в наступному складі суддів: головуючий суддя - Цісельський О.В., судді: Желєзна С.П., Лічман Л.В.

Згідно розпорядження голови суду від 22.06.2011р. у зв'язку з перебуванням судді Железної С.П. на лікарняному, здійснено заміну судді у складі колегії суддів при розгляді справи № 12/17-923-2011 та визначено наступний склад колегії для колегіального розгляду справи № 12/17-923-2011, а саме: головуючий суддя - Цісельський О.В., судді: Лічман Л.В., Погребна К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2011р., в порядку ст.ст. 2-1, 4-6, 61 ГПК України, справу прийнято до колегіального розгляду в наступному складі суддів: головуючий суддя - Цісельський О.В., судді: Лічман Л.В., Погребна К.Ф.

Ухвалою суду від 15.08.2011р., за клопотанням представника позивача, в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи продовжено до 06.09.2011р. Крім того, вказаною ухвалою суду, в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових документів, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 31.08.2011р.

Приймаючи до уваги перебування головуючого судді Цісельського О.В. на лікарняному та судді Лічмана Л.В у відпустці, який входить до складу колегії суддів при колегіальному розгляді справи №12/17-923-2011, та закінчення 06.09.2011 року процесуального строку розгляду справи, відповідно до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи № 12/17-923-2011, згідно з яким справу призначено головуючому судді Невінгловській Ю.М. та визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області для колегіального розгляду справи № 12/17-923-2011: головуючий суддя Невінгловська Ю.М., судді: Гут С.Ф., Погребна К.Ф.

Ухвалою суду від 09.09.2011р. справу № 12/17-923-2011 прийнято до колегіального розгляду у складі колегії суддів господарського суду Одеської області: головуючий суддя Невінгловська Ю.М, судді: Гут С.Ф., Погребна К.Ф., присвоєно справі №27-12/17-923-2011 та призначено її розгляд у судовому засіданні з витребуванням у сторін доказів необхідних для подальшого розгляду справи по суті.

16 листопада 2011 року представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО №39270/2011 від 16.11.2011р.), згідно якої просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 9509,98 грн., з яких 8887,50 грн. основний борг, 314,62 грн. пеня та 307,86 грн. 15% річних.

У судовому засіданні 16.11.2011р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, видана станом на 19.10.2011 року та підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

20 серпня 2010 року між ТОВ "Атлантіс" (надалі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - покупець) укладено договір поставки № 665ОП/ОД (надалі договір), згідно умов якого постачальник зобовязався у зумовлені строки передати (поставити) у власність покупця алкогольну продукцію (надалі - товар), відповідно до узгоджених (прийнятих до виконання) постачальником замовлень покупця, а покупець зобовязався прийняти вказаний товар у власність і сплатити за нього зумовлену даним договором грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування та асортимент товару, який поставляється за даним договором, визначається специфікацією ( додаток 1).

У відповідності до п. 2.1 договору, постачальник зобовязується поставляти товар згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року на умовах DDP (в торгову точку покупця). Місце призначення поставки товару згідно замовлення покупця, в межах місць призначення, зазначених в додатку №2.

Згідно з п. 3.2 договору, ціна товару що постачається за кожною окремою поставкою, узгоджується сторонами додатково. Узгодження здійснюється шляхом направлення постачальником покупцю на виконання процедури узгодження замовлення покупця, видаткової накладної в електронному вигляді із зазначенням ціни товарів, що постачаються, та подальшим погодженням покупцем зазначеної ціни, або відмови від її погодження. Погодження ціни, або відмова від її погодження, здійснюється у зручній для сторони формі.

Відповідно до п. 3.4 договору, підписуючи видаткові накладні та приймаючи товар, покупець підтверджує, що поставка товару відбулась за узгодженими сторонами цінами.

Умовами п. 6.1 договору встановлено, що право власності на товар, ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної, що засвідчує момент передання товару покупцю.

Положеннями п. 6.4 договору передбачено, що покупець зобовязаний надати постачальнику протягом пяти календарних днів з моменту підписання даного договору оригінал кільцевої довіреності на право вчинення певними особами від імені покупця дій, повязаних з прийманням товару від постачальника, в тому числі з правом підпису накладних.

Умовами п. 7.1 договору встановлено, що покупець зобовязаний оплатити поставлений постачальником товар протягом 21 календарних дні з моменту передання товару покупцю.

Згідно з п. 11.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 20.08.2011р. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від зобовязань, що виникли протягом його дії.

На виконання умов вищезазначеного договору, згідно специфікації від 20.08.2010р., протягом періоду з 23.08.2010р. по 13.11.2010р. ТОВ "Атлантіс" передало, а уповноваженою особою відповідача отримано товар на загальну суму 15240,06 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (а.с.116-147 том І, а.с. 1-33 том ІІ) та кільцевою довіреність від 20.08.2010 року, що є додатком до договору поставки № 665 ОП/ОД від 20.08.2010р.

В порушення вимог договору Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 за фактично отриманий товар розрахувалась частково, сплативши лише 6352,36 грн., шляхом здійснення періодичних платежів з 29.09.2010р. по 28.10.2010р., що підтверджується випискою банку з поточного рахунку ТОВ "Атлантіс", інших платежів відповідачем за спірними поставками, як стверджує позивач, здійснено не було.

Отже, на момент розгляду справи за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рахується заборгованість перед ТОВ "Атлантіс" за фактично отриманий товар за договором поставки № 665 ОП/ОД від 20.08.2010р. у розмірі 8887,70 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, 05.01.2011р. та 03.02.2011р. позивачем було направлено на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 претензії № 0001 та № 0154 відповідно, з вимогою погасити існуючу заборгованість з урахуванням штрафних санкцій перед ТОВ "Атлантіс" протягом десятиденного строку з моменту отримання кожної із претензій, а також даними претензіями відповідача попереджено, що в разі невиконання вимог претензій ТОВ "Атлантіс" буде змушене звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Зазначені претензії були отримані відповідачем, що підтверджується курєрською накладною та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.20-21, 27-28 том І), між тим залишені ним без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором № 665 ОП/ОД від 20.08.2010р., пені та 15% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором поставки № 665 ОП/ОД від 20.08.2010р., а саме несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за фактично отриманий товар, в звязку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед ТОВ "Атлантіс" у розмірі 8887,70 грн.

При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем суму основного боргу у розмірі 8887,50 грн., наведену у розрахунку позивача та яка безпосередньо заявлена у позові.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ТОВ "Атлантіс" в частині стягнення суми боргу у розмірі 8887,50 грн., підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.3 договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалася пеня, за кожен день прострочення платежу та 15 % річних у випадку прострочення оплати поставленого товару на 10 (десять) і більше календарних днів.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 314,62 грн. за період прострочення по кожній окремій накладній та з урахуванням здійснених відповідачем проплат, вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Отже, із вищевикладеного вбачається, що суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань. Аналогічна думка викладена у постанові Верховного Суду України від 22.11.2010р. по справі №14/80-09-2056.

Таким чином, суд дійшов висновку, що передбачений п. 9.3 договору розмір річних 15% за прострочення оплати поставленого товару на 10 і більше календарних днів не суперечить нормам чинного законодавства та правомірно застосований позивачем.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 15% річних у розмірі 307,86 грн. за період прострочення понад 10 днів по кожній окремій поставці, а також те, що сторонами встановлено саме такий розмір відсотків річних, що цілком узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України та ніяким чином не суперечить нормам діючого законодавства України, суд вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення уточнених позовних вимог ТОВ "Атлантіс" та стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 8887,50 грн., пені у розмірі 314,62 грн. та 15% річних у розмірі 307,86 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покладаються на відповідача. Разом з тим, надмірно сплачене позивачем державне мито у розмірі 36,83 грн. підлягає поверненню ТОВ "Атлантіс" з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1, код ЄДРПОУ 30012937) 8887/вісім тисяч вісімсот вісімдесят сім/грн. 50 коп. основного боргу; 314/триста чотирнадцять/грн. 62 коп. пені, 307/триста сім/грн. 86 коп. 15% річних, 102/сто дві/грн. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого державного мита у сумі 36,83 грн. згідно квитанції №4361.111.1 від 14.03.2011 року.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.11.2011р.

Головуючий суддя Невінгловська Ю.М.

Суддя Гут С.Ф.

Суддя Погребна К.Ф.