Рішення № 19951128, 17.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2011 р.Справа № 6/80-10-2297 за позовом Публічного акціонерного товариства „Фінростбанк”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮНСС”

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: 1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

про стягнення 1376625 грн. 62 коп.

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючий суддя Демешин О. А.

суддя Горячук Н. О.

суддя Щавинська Ю. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю № 28 від 24.11.2009 року

від відповідача: ОСОБА_4 довіреність від 01.07.2011 року

від третіх осіб: 1) ОСОБА_1 за паспортом

2) не зявився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Фінростбанк” (далі позивач, банк) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮНСС” (далі - відповідач) про стягнення 1376625 грн. 62 коп., з яких: 1000000 прострочена заборгованість за кредитом; 213558 грн. 93 коп. прострочена заборгованість за відсотками; 144958 грн. 74 коп. пеня за прострочення сплати кредиту; 18107 грн. 95 коп. пеня за прострочення сплати відсотків.

15.07.2010 року суд залучив до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

29.07.2010 року розгляд справи зупинявся до вирішення спору по справі № 2-6042/2010, що розглядалась Київським районним судом м. Одеси.

05.09.2011 року розгляд справи поновлено.

06.09.2011 року справа прийнята до провадження колегією суддів у складі: суддя Демешин О. А., суддя Горячук Н. О., суддя Щавинська Ю. М.

Головуючим колегії призначено суддю Демешина О. А.

Відповідач у відзиві на позов та доповненнях до відзиву просить суд відмовити в позові в частині стягнення 144958 грн. 74 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 18107 грн. 95 коп. пені за прострочення сплати відсотків та 213558 грн. 93 коп. простроченої заборгованості за відсотками.

Відповідач, також, надав суду клопотання про застосування позовної давності до вимог щодо стягнення пені.

17.11.2011 року через канцелярію суд одержав клопотання відповідача про зупинення провадження по справі, до вирішення справи № 10/17-4710-2011.

Частиною першою статті 79 ГПК України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Приймаючи до уваги чинність кредитного договору на момент вирішення спору, суд не вважає, що розгляд справи № 10/17-4710-2011 перешкоджає розгляду цієї справи по суті.

Крім того, зупинення провадження у справі за 3 дні до закінчення, встановленого статтею 69 ГПК України строку вирішення спору, призведе до порушення цього строку в разі поновлення провадження з урахуванням необхідності належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи.

На думку суду, такими діями відповідач зловживає своїми процесуальними правами та намагається затягнути розгляд справи по суті, оскільки позов подано ще 31.05.2010 року щодо заборгованості, яка виникла у вересні 2009 року і провадження у справі вже раз зупинялось до розгляду іншої справи Київським районним судом м.Одеси.

Виходячи з вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

В С Т А Н О В И В :

09.04.2009 року між ПАТ „Фінростбанк” (Банк) та ТОВ „ЮНСС” (Позичальник) було укладено Кредитний Договір № 538-К про видачу позивачем відповідачу кредиту в розмірі 1000000 грн., для поповнення обігових коштів, з кінцевим терміном повернення до 09.07.2009 року, зі сплатою 26 % річних.

09.07.2009 року між сторонами Кредитного договору укладено додаткову угоду № 1, якою кінцевий термін повернення кредиту встановлено до 09.09.2009 року.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, надання Позичальнику кредиту відбулось 09.04.2009 року шляхом перерахування в безготівковій формі суми кредиту поточний рахунок Позичальника, що підтверджується випискою по рахунку.

Позичальник, в свою чергу, зобов'язався погасити в повному обсязі наданий Банком кредит та відсотки за користування кредитом до 09.09.2009 року (п. 1.1., п. 2.З., п. 3.2.3. Договору).

Відповідно п. 4.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язався у випадку невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за Кредитним договором, при відсутності домовленості про відстрочку погашення кредиту або відсотків, сплатити Банку пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Про існування заборгованості за Кредитним договором та необхідності її погашення повідомлялось Позивачем на адресу Позичальника претензією-вимогою 04.12.2009 року.

Проте, зазначена претензія-вимога залишена Позичальником без відповіді та погашення заборгованості так і не відбулось.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила ст. 1048 ЦК поширюються й на кредитні правовідносини (п. 2 ст. 1054 ЦК).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по кредитному договору, у нього виникла заборгованість по погашенню простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 1000000грн. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до умові договору, позивачем правильно нараховані відсотки за користування кредитом, оплату яких відповідач прострочив. Їх розмір становить 213558 грн. 93коп.

В цій частині позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення 144958 грн. 74 коп. пені за прострочення сплати кредиту та 18107 грн. 95 коп. пені за прострочення сплати відсотків, то в цій частині в позові слід частково відмовити, виходячи з наступного:

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається з позовної заяви та доданого до неї розрахунку позовних вимог пеню за прострочення сплати кредиту позивач розрахував за період з 10.09.2009р. по 27.05.2010р., а пеню за прострочення сплати відсотків за період з 09.07.2009р.(дата зазначена в розрахунку пені) по 27.05.2010р.

Тобто, за вимогами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування пені мало бути припинено відповідно 10.03.2010р. та 09.01.2010р.

Приймаючи до уваги розміри облікової ставки НБУ, що діяла в період з 09.07.2009р. по 10.03.2010р., з відповідача на користь позивача слід стягнути 101657,53грн. пені за прострочення погашення кредиту (1000000грн. х 20,5% % 365 х 181 день (з 10.09.2009р. по 10.03.2010р.) = 101657,53грн.).

Що стосується розрахунку пені по оплаті відсотків, то позивач його здійснював безпідставно включаючи суми прострочених відсотків за періоди, коли нарахування пені мало бути припинено. Наприклад, розрахунок пені за період з 12.05.2010р. по 27.05.2010р. здійснювався із суми прострочених відсотків в розмірі 213558,93грн. Однак, в цю суму були включені прострочені відсотки ще за період з 09.07.2009р. по 31.07.2009р. за прострочення відсотків в сумі 11113,95грн., нарахування на які повинно було бути припинено з 09.01.2010р.

Пунктом 2.3. кредитного договору передбачалось сплату відповідачем нарахованих за користування кредитними коштами в попередньому місяці процентів до 8-го числа кожного місяця.

Як вбачається з розрахунку нарахованих відсотків за користування кредитом в липні 2009року відповідачу було нараховано 22082,19грн.

Тобто, перелік прострочення сплати відсотків за вказаний місяць слід розпочати з 09.08.2009р.

23.10.2009р. відповідач частково розрахувався по відсоткам, сплативши позивачу 2989грн.

Таким чином, розрахунок пені за прострочення сплати відсотків за липень 2009року має бути здійснено наступним чином:

22082,19грн. х 22% (подвійна ставка НБУ, що діяла до 11.08.2009р.) : 365 х 3 дні = 39,91грн..

22082,19грн. х 20, 5% (подвійна ставка НБУ, що діяла з 12.08.2009р.) : 365 х 72 дні (до 22.10.2009р. - дати, що передувала даті часткової оплати) = 892,97грн.

19093,19грн. (залишок прострочених відсотків за липень 2009р. після часткового погашення відсотків, що відбулося 23.10.2009р. (22082,19грн. 2989грн.) х 20,5% : 365 х 109днів (до 07.02.2010р. останньої дати 6-ти місячного терміну нарахування пені) = 1168,97грн.

39,91грн.+ 892,97грн. + 1168,97грн. = 2101,85грн.

Таким чином, за прострочення сплати відсотків, нарахованих за липень 2009року, які відповідач мав сплатити до 08.08.2009р. розмір пені становить 2101,85грн..

Виходячи з аналогічних розрахунків, з урахуванням віднесення часткової оплати відсотків на погашення боргу по відсоткам за липень 2009р., з огляду на припинення нарахування пені через шість місяців коли оплата по відсоткам мала бути здійснена та приймаючи до уваги, що позивач в позовній заяві просить стягнути пеню по 27.05.2010р. , розміри пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становлять:

- за серпень 2009р.: 22082,19грн. х 20,5% : 365 х 181день = 2244,82грн.

- за вересень 2009р.: 21369,86грн. х 20,5% : 365 х 181день = 2172,41грн.

- за жовтень 2009р.: 22082,19грн. х 20,5% : 365 х 181день = 2204,82грн.

- за листопад 2009р.: 21369,86грн. х 20,5 % 365 х 170 днів (з 09.12.2009р. по 27.05.2010р.) = 2040,38грн.

- за грудень 2009р.: 22082,19грн. х 20,5% : 365 х 139 днів (з 09.01.2010р. по 27.05.2010р.) = 1723,92грн.

- за січень 2010р.: 22082,19грн. х 20,5% : 365 х 108днів (з 09.02.2010р. по 27.05.2010р.) = 1339,45грн.

- за лютий 2010р.: 19945,21грн. х 20,5% : 365 х 80 днів (з 09.03.2010р. по 27.05.2010р.) = 874,31грн.

- за березень 2010р.: 22082,19грн. х 20,5% : 365 х 49днів (з 09.04.2010р. по 27.05.2010р.) = 607,71грн.

- за квітень 2010р.: 21369,86грн. х 20,5% : 365 х 19 днів (з 09.05.2010р. по 27.05.2010р.) = 228,04грн.

Таким чином загальний розмір пені за прострочення по сплаті відсотків за користування кредитом становить: 2101,85грн. + 2244,82грн. + 2172,41грн. + 2204,82грн. + 2040,38грн. + 1723,92грн. + 1339,45грн. + 874,31грн. +607,71грн. + 228,04грн. = 15537,71грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1 000 000грн. боргу по кредиту, 213558 грн. 93коп. боргу по відсоткам за користування кредитом, 101657,53грн. пені за прострочення погашення кредиту та 15 537,71грн. пені за прострочення сплати відсотків.

Суд не приймає до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені, оскільки перелік цього строку розпочався з 09.08.2009р., а позовну заяву надано до суду 31.05.2010р. (вх.4243). Тобто, менше ніж через один рік.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат в розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮНСС” (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 19, кв. 4-б, код - 32117847) на користь Публічного акціонерного товариства „Фінростбанк” (65104, м. Одеса, пр-т., Ак. Глушка, 13, код - 14366762): 1000000гривень боргу по кредиту; 213558 гривень 93коп. боргу по відсоткам за користування кредитом; 101657 гривень 53коп. пені за прострочення погашення кредиту; 15537гривень 71коп. пені за прострочення сплати відсотків, 13307гривні 17коп. держмита та 228гривень 14коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

. 3. В решті позову відмовити

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.11.2011р.

Головуючий Суддя Демешин О.А.

Суддя Горячук Н.О.

Суддя Щавинська Ю.М.