Ухвала суду № 19950952, 15.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"15" листопада 2011 р.

№ 31/17-2011-2346

СУДДЯ РОВИНСЬКИЙ О.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ( надалі ТОВ ) „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” ( 65058, м. Одеса, пр-т. Шевченка 31, каб. 15, код ЄДРПОУ 35405476 ) зареєстровану за № 7142/2011 про визнання банкрутом відсутнього боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю ( надалі ТОВ ) „В-ІСТ” ( 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Промислова 2А, код ЄДРПОУ 34944052 ).

ВСТАНОВИВ: 11.11.2011 р. Заявник - ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” звернувся до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ТОВ „В-ІСТ”- банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі Закон №2343-ХІІ ), у зв’язку з наявною заборгованістю у боржника на загальну суму у розмірі 1 690 170 грн. 15 коп. та відсутністю боржника за місцезнаходженням.

Заява ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ТОВ „В-ІСТ” підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону (№ 2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до статті 52 Закону (№ 2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ), яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає ці самі „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Пунктом 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” ( надалі закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, однак, при звернені до господарського суду Одеської області, ініціюючим кредитором доказів внесення вказаного запису до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як і самого витягу до суду не надано.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, акт обстеження по питанню знаходження ТОВ „В-ІСТ” за юридичною адресою, складений директором ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” 26.09.2011 р. не є належним доказом підтверджуючим відсутність юридичної особи за адресою державної реєстрації.

Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Крім того, заявник - ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” обґрунтовує кредиторську заборгованість у розмірі 1 690 170 грн. 15 коп., яка виникла на підставі договору № 38/2009 укладеним між ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” ( Продавець ) та ТОВ „В-ІСТ” ( Покупець ) 01.11.2009 р. видатковими накладними від 09.11.2009 р. за № 000506, № 000507, № 000508, № 000510, № 000511, № 000513, № 000516, № 000517, № 000518, № 000519, № 000520, визнаних боржником претензій від 22.08.2011 р. за № 1, від 23.09.2011 р. за № 2, актом звірки взаємних розрахунків, складеним сторонами 22.08.2011 р.

Однак, при розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі за ст. 52 Закону в площині безспірності грошових вимог, а саме –справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, справа про банкрутство може бути порушена господарським судом за заявою кредитора за наявності безспірних вимог до кредитора, які сукупно складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та не були задоволені боржником менше ніж протягом трьох місяців, у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ч.8 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора мають додаватись відповідні документи, а саме: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. І, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Відповідно до Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Крім того, заявник - ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” не надав доказів підтвердження ненадання ТОВ „В-ІСТ” протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Разом з тим загальний порядок направлення сторонам копії заяв визначений ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивачем при поданні до суду позовної заяви подаються документи, серед яких, зокрема, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Між тим, як встановлено судом, матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „В-ІСТ” не містять належних доказів, підтверджуючих факт надсилання копії заяви та доданих до неї документів відповідачу, оскільки опис вкладення поштового відправлення відсутній, що також не відповідає ст. 7 Закону (№2343-ХІІ), в зв’язку з чим 11.11.2011 р. складено акт за № 1484 про відсутність доказів направлення копії заяви боржнику.

Також, з матеріалів заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „В-ІСТ” вбачається, що документи на яких ґрунтується заява підписана директором ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” Віденіной В.В., однак до суду не надано установчих документів Заявника : витягу або довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже у суду відсутня можливість встановити посадове становище особи ( засновника, директора ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС”), який має право підпису. Враховуючи викладене, суд не може сприйняти надані до суду матеріали заяви, як належні докази підтверджуючі викладені в ній обставини.

Крім того, матеріали заяви ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” містять копії квитанцій про сплату державного мита в установленому законом порядку та розмірі, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу від 28.10.2011 р. за № 5127.226.1 та 5127.226.4, тобто до вступу в дію Закону України „ Про судовий збір”.

Однак, згідно ч. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15 з наступними змінами та доповненнями, до поданої до суду заяви повинні бути додані оригінали квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж про сплату державного мита. Відповідно до ч.12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.12.05р. за N 1258, оплата витрат на ІТЗ судового процесу також повинна підтверджуватись оригіналом банківської квитанції.

Оскільки до заяви про порушення справи про банкрутство додано незавірені копії квитанцій, суд не розглядає їх як належні докази сплати державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу та подання заяви про порушення справи про банкрутство.

Таким чином, Заявником - ТОВ „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” не надано доказів: відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням ; ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника; доказів сплати державного мита в установленому законом порядку та розмірі, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, доказів надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, тому заява ТОВ „В-ІСТ” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п.п.1, 3, 4, 6, 10 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 1, 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНГЕЛЬ-ЛЮКС” ( 65058, м. Одеса, пр-т. Шевченка 31, каб. 15, код ЄДРПОУ 35405476 ) про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю „В-ІСТ” ( 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Промислова 2А, код ЄДРПОУ 34944052 ) - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 22 аркушах та конверт.

Суддя < /підпис/ > Ровинський О.Ю.