Рішення № 19950867, 07.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2011 р. Справа № 5016/3786/2011(17/186)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача: представник не зявився,

від відповідача: представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/3786/2011(17/186)

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»в особі Миколаївського РУ ПАТ КБ «Приватбанк», 54029, м.Миколаїв, вул. Фрунзе,27,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про: стягнення заборгованості у розмірі 43909,03 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк»в особі Миколаївського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача, відповідно до укладеного між сторонами договору банківського рахунку № NK1UA3 від 06.09.2007р. , зокрема п.1.1 додатку № 7 до договору овердрафту, загальної суми боргу в розмірі 43909,03 грн., з яких заборгованість по кредиту складає суму у розмірі 9 940,54 грн., заборгованість по відсоткам у сумі 19722,06 грн., пеня по кредиту та відсотках - 11679,34 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (відсоткова частина) - 2067,09 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору банківського рахунку № NK1UA3 від 06.09.2007 р., додатку № 7 до договору, анкети-заяви на випуск корпоративної платіжної картки, норм ст.ст. 509, 526, 503, 1050, 1048, 1049, 1054, 525, 526 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що за час дії кредитного договору відповідач неналежним чином виконував свої кредитні зобовязання.

Позивач в позовній заяві просив забезпечити позов шляхом обмеження у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2; шляхом заборони відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Миколаївській області видачі ФОП ОСОБА_2 паспорту/проїзного документа; шляхом вжиття заходів Адміністрацією Державної прикордонної служби України щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у ФОП ОСОБА_2 паспортів/проїзних документів, шляхом зобов'язання відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Миколаївській області у разі наявності у ФОП ОСОБА_2 іншого паспорту / проїздного документу внести відмітку про вилучення першого паспорту до того документа,що залишився в користуванні ФОП ОСОБА_2

Згідно ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивач не довів суду необхідність забезпечення позову, не вказав обставини, які можуть зробити неможливим виконання рішення в строк.

Отже, суд не вбачає підстав для вжиття заходів до забезпечення позову по даній справі.

Про час і місце судового засідання сторін повідомлено належним чином. Проте позивач та відповідач правом участі у судовому засіданні не скористались, відповідач позов не заперечив і не спростував, відзив на позовну заяву не надав. При цьому, направлена на юридичну адресу відповідача ухвала суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернута органами зв'язку з позначкою «за даною адресою не числиться». Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку з позначкою «за даною адресою не числиться»з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представника останнього.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:

Між Закритим акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк", правонаступником якого з усіма правами є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» в особі Миколаївського РУ ПриватБанку (надалі-позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - відповідач) укладено договір банківського рахунку № NK1UA3 від 06.09.2007 р. (надалі - договір).

Додатком №7 до договору банківського рахунку № NK1UA3 від 06.09.2007 р., який є невід'ємною частиною договору, зокрема п. 1.1 договору було встановлено, що овердрафт (далі кредит) надається для використання довіреними особами клієнта за допомогою корпоративних платіжних карт.

Пунктом 1.2 додатку 7 до договору передбачено, що кредит надається в обмін на зобовязання клієнта по поверненню кредиту, сплати відсотків та винагороди в обговорені даним договором терміни.

У відповідності до пункту 1.3 додатку 7 до договору, лімітом є сума коштів, в межах якої банк зобов'язується робити оплату платежів довірених осіб клієнта, проведених з використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт установлюється банком в залежності від кількості корпоративних карт, оформлених на довірених осіб клієнта і розмірів бланкових лімітів овердрафтового кредитування, наданих банком. На момент підписання додатку 7 до договору ліміт складав 10000,00 гривень.

Пунктом 1.4 додатку 7 до договору сторони також обумовили, що овердрафтове кредитування здійснюється банком у межах ліміту і в термін, з періодом безупинного користування кредитом більше 30 днів. При цьому періодом безупинного користування кредитом є період часу, протягом якого безупинно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку.

Таким чином, відповідно до п. 1.3. додатку 7 до договору, банк встановив відповідачеві овердрафтовий кредитний ліміт на картковий рахунок в розмірі 10 000,00 грн. в обмін на зобов'язання по поверненню кредиту, дебіторської заборгованості, сплати відсотків та винагороди в обговорені договором терміни.(п.1.2 додатку № 7 до договору)

Відповідно до п.3.1 додатку 7 до договору за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 Додатку 7 до договору.

Процентна ставка у відповідності до п.4.1.1. договору залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту і визначається наступним чином: протягом 1-3 днів непогашеного залишку процентна ставка встановлюється у розмірі 13,5 %, протягом 4-7 днів непогашеного залишку процентна ставка встановлюється у розмірі 14,5 %, протягом 8-15днів непогашеного залишку процентна ставка встановлюється у розмірі 18,5 %, протягом 16-30днів непогашеного залишку процентна ставка встановлюється у розмірі 20,5 %,

Пунктами 4.2., 4.2.1, 4.2.2., 4.2.3., 4.2.4, 4.2.5 додатку № 7 до договору було також визначено порядок розрахунку відсотків по диференційованій процентній ставці, відповідно до якого за 1-й день користування кредитом розрахунок відсотків здійснюється по процентній ставці інтервалу 1-3 днів. У випадку непогашення кредиту після закінчення 3-х днів з дати початку періодів безупинного користування кредитом, починаючи з 4-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу 4-7 днів. У випадку непогашення кредиту після закінчення 7-и днів з дати початку періоду безупинного користування кредитом, починаючи з 8-го дня вступає в силу процентна ставка інтервалу 8-15 днів. У випадку непогашення кредиту після закінчення 15-и днів з дати початку періоду безупинного користування кредитом, починаючи з 16-го дня вступає в силу процентна ставка інтервалу 16-30 днів. У випадку непогашення кредиту після закінчення 30-ти днів з дати початку періоду безупинного користування кредитом, починаючи з 31-го дня встановлюється подвоєна процентна ставка, визначена п.3.2 додатка 7 до договору.

Пункт 3.2 додатку 7 до договору передбачено, що при порушенні клієнтом якого-небудь із зобов'язань по погашенню кредиту, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвоєної ставки річних інтервалу 16-30 днів від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п.3.3 додатку 7 до договору сплата відсотків за користування кредитом здійснюється в порядку, визначеному в п.1.11, 2.3 додатка 7 до договору. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безупинного користування кредитом, вважаються простроченими.

На виконання умов Додатку №7 до договору банківського рахунку № NK1UA3 від 06.09.2007 р. позивач на підставі анкети-заяви відповідача надав овердрафт для використання довіреними особами клієнта з лімітом суми у розмірі 10000,00 грн.

Але відповідач взяті на себе договірні зобовязання не виконав належним чином, чим порушив умови кредитного договору в частині своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків.

У звязку з чим у останнього станом на 12.08.2011р. виникла заборгованість по кредиту у розмірі 9940,54 грн. та заборгованість по відсоткам у розмірі 19722,06 грн.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Стаття 202 Господарського Кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до положень статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Так, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачений обов'язок кожної сторони вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК) розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила статті 1048 ЦК поширюються й на кредитні правовідносини (пункт 2 статті 1054 ЦК).

Пунктом 5.1. додатку 7 до договору сторони обумовили, що у випадку порушення якого-небудь із зобов'язань позичальником: по сплаті відсотків за користування кредитом; термінів повернення кредиту; інших витрат, передбачених п. 1.4,1.6.1,1.7,1.8,1.9,1.13.4 додатка 7 до договору; винагороди, передбаченої п.п. 1.10, 3.4,3.5,3.6 додатка 7 до договору, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 611 ЦК зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 ЦК під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України (надалі за текстом - ГК) штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Отже, у звязку з простроченням виконання відповідачем зобовязання по кредитному договору, останньому була нарахована пеня по кредиту та відсоткам у розмірі 11679,34 грн. та штраф (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн. та штраф (відсоткова частина) у розмірі 2067,09 грн.

Таким чином, станом на 12.08.2011р. за період з 08.01.2008р. по 12.08.2011р. у відповідача за неналежне виконання умов кредитного договору виникла заборгованість в розмірі 43909,03 грн., з яких 9940,54 грн.- заборгованість по кредиту, 19722,06 грн.- заборгованість по відсоткам, 11679,34 грн.- пеня по кредиту та відсотках,500,00 грн.- штраф (фіксована частина), 2067,09 грн.- штраф (відсоткова частина).

Відповідно до ч. 1 ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду належних доказів виконання умов додатку № 7 до договору банківського рахунку № NK1UA3 від 06.09.2007р.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на договорі сторін, чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк»в особі Миколаївського РУ ПАТ КБ «Приватбанк», 54029, м.Миколаїв, вул. Фрунзе,27, ідентифікаційний код 23618145, заборгованість по кредиту в сумі 9940,54 грн. (девять тисяч девятсот сорок грн. 54 коп.), 19722,06 грн. девятнадцять тисяч сімсот двадцять дві грн. 06 коп.). - заборгованість по відсоткам, 11679,34 грн. (одинадцять тисяч шістсот сімдесят девять грн. 34 коп.) пеня по кредиту та відсотках, 500, 00 грн. (пятост грн. 00коп.)- сума штрафу (фіксована частина), 2067,09 грн. (дві тисячі шістдесят сім грн. 09 коп.)- сума штрафу (відсоткова частина), 439,09 грн. (чотириста тридцять девять грн. 09 коп.) - держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 09.12.2011 року.