Рішення № 19950674, 01.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2011 р. Справа № 5016/1466/2011(8/57)

За позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції,

54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19а,

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3,

56500, АДРЕСА_1,

про стягнення коштів у сумі 1800399 грн. 89 коп., -

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_4, дов. № 1339 від 05.08.2011р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач) коштів у сумі 1800399 грн. 89 коп., з яких: 1235386 грн. основний борг за кредитом; 533077 грн. 58 коп. заборгованість по процентах; 31936 грн. 31 коп. пеня, у звязку із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 010/01-04/07-492 від 28.08.2007р., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 18003 грн. 99 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 18.11.2011р.

Проте відповідач відзив на позовну заяву не подав, позов не заперечив і не спростував; 29.11.2011р. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість представника прибути у судове засідання.

Заслухавши думку представника позивача, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки як вбачається з наявної в матеріалах справи копії довіреності (а.с. 69), право представляти інтереси відповідача надано і іншому представнику. Крім цього, відповідач не був позбавлений права надати відзив на позовну заяву, в якому викласти свої заперечення, в обґрунтування яких подати відповідні документи. Також, суд не зобовязував представників сторін явкою в судове засідання. З огляду на викладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено.

Неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

28.08.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого згідно з п. 1.3 Статуту є позивач, і відповідачем укладено кредитний договір № 010/01-04/07-492 (надалі Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався відкрити відповідачу невідновлювальну кредитну лінію (надалі “кредит”) у сумі 1313000 грн. (ліміт кредитування), в порядку, передбаченому цим Договором, який відповідач зобовязався повернути в строк по 27 серпня 2017 року включно.

Відповідно до п. 1.2 Договору кредит призначений для розвитку бізнесу.

За користування кредитом відповідач сплачує позивачу проценти - 17,5% річних, розмір яких може змінюватись в порядку, передбаченому Договором (п. 1.3 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору позивач надає відповідачу кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

На умовах Договору для видачі кредиту та обліку заборгованості відповідача позивач відкриває позичковий рахунок (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору видача відповідачу кредиту здійснюється на підставі письмової заяви відповідача за умови укладення договорів забезпечення, передбачених п. 2.1 Договору, та за умови надання документів, що підтверджують виконання п. 2.2 Договору (договір страхування та документ про сплату страхового платежу).

Згідно з п. 3.5 Договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим Договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позивача до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту позивачу (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту).

Сторони встановили, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році.

При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом (день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем).

Пунктом 3.6 Договору сторони встановили обовязок відповідача здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені Графіком погашення кредитної заборгованості (невідємний додаток № 1 до цього Договору).

Відповідач зобовязаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів не пізніше 26 числа кожного місяця шляхом перерахування відповідачем коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту не пізніше дня такого погашення.

В подальшому умови Договору змінювались сторонами.

Так, додатковим договором № 010/01-04/07-492/1 від 28.08.2007р. до Договору змінено графік погашення кредитної заборгованості. Всі інші умови Договору залишено без змін.

На виконання умов Договору, позивачем було відкрито відповідачу невідновлювальну кредитну лінію і надано кредитних коштів у розмірі 1313000 грн.

Відповідач свої зобовязання щодо повернення отриманого кредиту та сплати процентів належним чином не виконує.

Станом на 21.04.2011р. прострочений борг по кредиту складає 167879 грн. 99 коп., а прострочена заборгованість по процентах 533077 грн. 58 коп. (розгорнуті розрахунки вказаних сум наведені позивачем на а. с. 10-14).

Несплатою основного боргу у розмірі 167879 грн. 99 коп. за кредитним договором та заборгованості по процентах у розмірі 533077 грн. 58 коп., відповідач порушує права позивача, умови Договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), а також ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). За вказаними законами зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, сторони п. 10.2 Договору встановили відповідальність позичальника (відповідач у справі) у вигляді пені від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

У звязку із неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за Договором позивач на підставі п. 10.2 Договору, ст. ст. 549, 551, 611 ЦК України, а також ст. ст. 193, 230 ГК України, нарахував пеню, розмір якої складає 31936 грн. 31 коп. (розгорнутий, обґрунтований розрахунок пені наведений позивачем на а. с. 15, 16).

Частиною 2 ст. 345 ГК України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до частини 2 статті 1050 параграфу 1 глави 71 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 7.3 Договору сторони встановили, що у випадку невиконання відповідачем своїх зобовязань за Договором (у тому числі несплати кредиту та нарахованих відсотків), позивач має право достроково вимагати погашення заборгованості відповідача за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції.

Таким чином, станом на 21.04.2011р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором складає 1800399 грн. 89 коп., з яких: 1235386 грн. основний борг за кредитом (у тому числі 167879 грн. 99 коп. прострочений основний борг за кредитом); 533077 грн. 58 коп. прострочена заборгованість по процентах; 31936 грн. 31 коп. пеня за порушення строків оплати суми основного боргу та процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві України, Договорі сторін, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, отже підлягають задоволенню.

Виходячи з положень ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (56500, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції (54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-А; ідентифікаційний код 24779442) 1235386 (один мільйон двісті тридцять пять тисяч триста вісімдесят шість) грн. основний борг за кредитом; 533077 (пятсот тридцять три тисячі сімдесят сім) грн. 58 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом; 31936 (тридцять одна тисяча девятсот тридцять шість) грн. 31 коп. пеня; 18003 (вісімнадцять тисяч три) грн. 99 коп. на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом і 236 (двісті тридцять шість) грн. на погашення витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено “06” грудня 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька