Рішення № 19945372, 12.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.11 Справа№ 5015/6717/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Колективного підприємства «Телерадіосервіс», м. Стрий

до відповідача: Кредитної спілки «Добробут», м. Стрий

про стягнення: 14229 грн. 65 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Гнип І.І. –директор;

відповідача: не з’явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 04.11.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 26.10.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 14229 грн. 65 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 28.11.2011 року. З огляду на неявку представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 12.12.2011 року.

Представнику сторони, що брала участь в судовому засіданні, роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо її прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 12.12.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

Представник відповідача в засідання суду не з’являвся, позов не заперечував, вимоги ухвали суду не виконував, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (договору оренди, актів про надання послуг), копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

12.12.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 14.12.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв’язку із невиконанням відповідачем грошових зобов’язань по оплаті орендної плати. Колективне підприємство «Телерадіосервіс»(надалі по тексту рішення - позивач) звернулось з позовом до Кредитної спілки «Добробут»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 12513 грн. 55 коп. заборгованості по сплаті орендної плати, 1256 грн. 36 коп. втрат від інфляції та 459 грн. 74 коп. річних. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 2 від 01.04.2009 року. Позивач вказує, що станом на момент подання позову до суду та розгляду справи по суті, борг відповідача перед ним за користування об’єктом оренди складає 12513 грн. 55 коп. Загальна сума позову із врахуванням інфляційних та річних складає 14229 грн. 65 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між Колективним підприємством «Телерадіосервіс»та Кредитною спілкою «Добробут»було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 2 від 01.04.2009 року відповідно до якого орендодавець (позивач по справі) передає, а орендар (відповідач по справі) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 28, згідно плану приміщень, площею 34,2 км.м. розміщене за адресою: м. Стрий, вул. Шевченка, 171, що знаходиться на балансі орендодавця (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою кредитної діяльності.

Розмір орендної плати за користування приміщенням встановлюється, відповідно до п. 3.1 договору, в розмірі 855 грн. в місяць. Строк дії договору сторони визначили з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року (п. 9.1 договору).

Факт користування відповідачем орендованим приміщенням підтверджується Актами про надання послуг, підписаними представниками обох сторін та скріпленими відтисками печаток, копії яких долучено до матеріалів справи:

- від 04.05.2009 року на загальну суму 1192 грн. 65 коп.;

- від 08.06.2009 року на загальну суму 1113 грн. 77 коп.;

- від 23.07.2009 року на загальну суму 1177 грн. 75 коп.;

- від 02.08.2009 року на загальну суму 1068 грн. 53 коп.;

- від 02.09.2009 року на загальну суму 1231 грн. 58 коп.;

- від 01.10.2009 року на загальну суму 1093 грн. 22 коп.;

- від 08.11.2009 року на загальну суму 1063 грн. 07 коп.;

- від 01.12.2009 року на загальну суму 1095 грн. 42 коп.;

- від 02.01.2010 року на загальну суму 1074 грн. 02 коп.;

- від 02.02.2010 року на загальну суму 1150 грн. 67коп.;

- від 01.03.2010 року на загальну суму 1043 грн. 77 коп.;

- від 01.04.2010 року на загальну суму 1100 грн. 75 коп.;

- від 03.05.2010 року на загальну суму 1079 грн. 95 коп.;

- від 10.06.2010 року на загальну суму 1098 грн. 40 коп.;

Згідно п. 3.3 договору, орендна плата сплачується орендарем авансом до 10-го числа поточного місяця. Крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю вартість спожитої електроенергії, згідно лічильника, вартість спожитого природного газу, води, відшкодовує плату за землю –пропорційно до зайнятої площі, згідно рахунку орендодавця, до 10 числа наступного місяця.

Загальна вартість орендної плати складала 15583 грн. 55 коп., з яких відповідачем оплачено 3070 грн. 00 коп. Таким чином, на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 12513 грн. 55 коп., внаслідок чого у позивача виникла підстава звернення до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

На суму основного боргу позивачем нараховано 1256 грн. 36 коп. втрат від інфляції та 459 грн. 74 коп. річних.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Пунктом 4.2 договору оренди сторони визначили, що орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Строки внесення орендної плати визначаються у п. 3.3 договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірного зобов’язання (п.п. 3.3, 4.2 договору оренди № 2 від 01 квітня 2009р.), що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу в розмірі 12513 грн. 55 коп., оскільки відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність розрахунку трьох процентів річних та втрат від інфляції.

Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов’язання перед позивачем у розмірі 12513 грн. 55 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задоволити позовну вимогу про стягнення 12513 грн. 55 коп. основного боргу, 1256 грн. 36 коп. втрат від інфляції та 459 грн. 74 коп. 3% річних.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Кредитної спілки «Добробут», м. Стрий, вул. Т Шевченка, 171 (ідн. код 23976353) на користь Колективного підприємства «Телерадіосервіс», м. Стрий, вул. Т.Шевченка, 171-Б/10 (ідн. код 13814448) 12513 грн. 55 коп. основного боргу, 1256 грн. 36 коп. втрат від інфляції, 459 грн. 74 коп. річних, 142 грн. 30 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.