Постанова № 19945281, 13.12.2011, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 1-597/11

Номер статистичного звіту 23

Код суду 0707

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2011

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Фазикош О.В.,

при секретарі Смужаниця А.О.,

з участю прокурора Гнідий О.Ю.,

потерпілихОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пістрялово, мешканця АДРЕСА_1, українця по-національності, громадянина України з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на виховуванні 2-х н\л дітей, приватного підприємця, раніше не судимого

за ст.ст. 190 ч. 2, 358 ч. 3 КК України,

в с т а н о в и в:

29 грудня 2006 року, ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканець АДРЕСА_2, який попередньо отримав кредитну картку за №-НОМЕР_1 на рахунку якої знаходилось 1000 доларів США,та знаючи про те, що останній погасив на ній заборгованість, під приводом користування грошовими коштами на даній картці та в подальшому її погашення та закриття кредитної картки, отримав від останнього вищевказану кредитну картку на рахунку якої знаходилось 1000 доларів США, які зобов»язався погасити у встановлений законом строк до 29 грудня 2007 року. Надалі, 30.12.2006 року, ОСОБА_3 у Мукачівському відділення №-12 Закарпатського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк», що розташоване по вул. Матросова, 17 в м .Мукачево, отримав грошові кошти в сумі 1000 доларів США, що згідно курсу Національного Банку України становить 5050 гривень, які знаходилися на кредитній картці №-НОМЕР_1, які привласнив та використав на власні потреби, та до теперішнього часу кредит не погасив, чим самим завдав потерпілому ОСОБА_1 матеріальних збитків на вищевказану суму.

Крім цього, 02 жовтня 2007 року, ОСОБА_3, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживаючи довірою потерпілою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки АДРЕСА_2, під приводом оформлення для неї державного акту на землю, отримав від останньої її ідентифікаційний код та ксерокопію паспорту, після чого з метою незаконного отримання кредиту, надав вищевказані документи до Мукачівського відділення №-12 Закарпатського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк», яке розташоване в м. Мукачево вул. Матросова, 17, де заповнив від імені потерпілої ОСОБА_2 заяву на отримання кредитної «Універсальної» картки з отриманням кредиту в сумі 1350 доларів США, що згідно курсу Національного Банку України становить 6817, 50 гривень , в яку вніс неправдиві відомості. Цього ж дня, ОСОБА_3 подав заяву на отримання кредитної «Універсальної»картки від імені потерпілої ОСОБА_2, яка не відповідала дійсності у вищевказане відділення банку та отримав кредитну «Універсальну»картку №-НОМЕР_2 на рахунку якої знаходилось грошові кошти в сумі 1350 доларів США, які привласнив та використав на власні потреби, чим самим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки на вищевказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв злочини передбачені ст. 190 ч. 2 КК України по кваліфікуючим ознакам, заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, вчинене повторно.

Крім цього, 02 жовтня 2007 року, ОСОБА_3, діючи умисно, і усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки АДРЕСА_2, під приводом оформлення державного акту на землю, отримав від останньої її ідентифікаційний код та ксерокопію паспорту, після чого з метою незаконного отримання кредиту, надав вищевказані документи до Мукачівського відділення №-12 Закарпатського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк», яке розташоване в м. Мукачево вул. Матросова, 17, де заповнив від імені потерпілої ОСОБА_2 заяву на отримання кредитної «Універсальної»картки з отриманням кредиту в сумі 1350 доларів США, що згідно курсу Національного Банку України становить 6817, 50 гривень , в яку вніс неправдиві відомості. Цього ж дня, ОСОБА_3 подав заяву-договір на отримання кредитної «Універсальної»картки від імені потерпілої ОСОБА_2, яка не відповідала дійсності у вищевказане відділення банку та отримав кредитну «Універсальну»картку №-НОМЕР_2 на рахунку якої знаходилось грошові кошти в сумі 1350 доларів США, які привласнив та використав на власні потреби, чим самим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки на вищевказану суму .

Згідно висновку почеркознавчої експертизи за №-817 від 05.04.2011 року, підпис від імені «Горват»у заяві від 02.10.2007 року, про отримання кредиту на кредитній картці «Універсальна» за №-НОМЕР_2 виконаний вірогідно не ОСОБА_2, а іншою особою. Вирішити питання про те, чи виконано підпис від імені Горват у заяві від 02.10.2007 року, про отримання кредиту на кредитній картці «Універсальна» за №-НОМЕР_2 громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 не надалось можливим.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв злочин передбачений ст. 358 ч. 3 КК України по кваліфікуючій ознаці, використання завідомо підробленого документа.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 в інкримінованих йому злочинах, передбачених ст.ст. 190 ч. 2, 358 ч. 3 КК України, свою вину визнав повністю, та показав, що в 2005 році, точний місяць не пам»ятає дружина його брата ОСОБА_1 ОСОБА_2 попросила допомогти їй у оформленні державного акту на землю. На її пропозицію згодився і попросив її надати йому відповідні документи, з яких її власний паспорт громадянки України та ідентифікаційний код. На той час у нього був важкий матеріальний стані. Крім того в нього виявили туберкульоз у запущеному стані і він змушений був лікуватися. Для лікування йому потрібні були значні кошти на ліки, в зв»язку з цим вирішив скористуватися документами ОСОБА_2, для оформлення кредиту. В жовтні місяці 2007 року з цією метою звернувся в віділення «Приват-Банку», яке було розташоване на ринку «ГІД»в м.Мукачево. Знаючи про те, що у вказаному відділенні банку працює його знайомий ОСОБА_4. На той час в нього вже був оформлений кредит у цьому банку і не міг отримати кредит другий. Пояснив ОСОБА_4 про те, що порозмовляє зі своїм братом і можливо він або його жінка оформлять на себе кредит, а він в свою чергу буде його погашати. Знаючи, що брат та його дружина можуть і не оформити на себе кредит, сказав ОСОБА_4, що документи дружина брата ОСОБА_2 йому вже дала. Хоча насправді таких документів вона не надавала. ОСОБА_4 дав підсудному відповідні документи з банку на оформлення кредитики. ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_2 не може прийти так як знаходиться у відряджені на довгий час, а на слідуючий день приніс йому вказані документи підписаними ніби-то ОСОБА_2. Хоча насправді вона про це не знала і не могла цього знати, так як він її не посвідчував у цьому.

Так він надав документи ОСОБА_2, заповнив анкету на ОСОБА_2 на отримання коштів в розмірі 1350 доларів США і розписався за неї. В послідуючому ОСОБА_4 пояснив, що потрібно деякий час почекати з отриманням кредитку, так як вказані документи повинні пройти погодження і попросив прийти пізніше, або ж коли прийдуть документи про погодження то він сам передзвонить. 16 жовтня 2007 року дали згоду на отримання кредиту і цього ж дня він прийшов у відділення і забрав «Універсальну»картку на якій знаходилися грошові кошти в розмірі 1350 доларів США на отримання від імені ОСОБА_2 за яку розписався і отримав саму картку. Час від часу знімав кошти і вносив їх.

Крім того в грудні місяці 2006 року, у ОСОБА_3 виникла потреба в грошах. З цією метою він вирішив взяти гроші в банку у віділеннв «ПриватБанку», яке було трозташоване на ринку «ГІД»в м.Мукачево. Мав намір отримати гроші в сумі 1000 доларів США. На той час у вказаному відділенні банку працював його знайомий ОСОБА_6. Поспілкувавшись з останнім він пояснив, що не потрібно оформляти кредит поскільки в його брата ОСОБА_1 є кредитна картка «Універсальна», по якій брат зробив повне погашення і на вказаній картці є гроші в сумі 1000 доларів США. Через деякий час ОСОБА_3 прийшов до ОСОБА_6 і пояснив йому, що брат дав йому кредитну картку за № -НОМЕР_1 на рахунку якої знаходилось 1000 доларів США і він буду нею користуватися. Код вищевказаної карточки він знав. Час від часу знімав кошти та погашав і погашає по мірі можливості .Так як у нього був важкий матеріальний стан і не міг робити погашення, з банк стали дзвонити брату та його жінці, що в них є заборгованість з цього часу між ними почалися суперечності.

Чистосердечно розкаюється, просить прийняти його покази як чисто сердечні, обіцяє повністю погасити кредити. Свою вину визнає повністю.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 неодноразово змінювала покази, остаточно пояснила, що приблизно в середині січня 2006 року , вона з чоловіком звернулися у віділення «ПриватБанку», яке було розташоване на ринку «ГІД»в м.Мукачево. Там оформили кредит, для чого надали відповідні документи, а саме копїї паспорту, іденти-фікаційного коду. В послідуючому заповнили заяву-анкету на отримання коштів в розмірі 1000 доларів США. 26 січня 2006 року, прийшли у вищевказане відділення і під підпис було надано кредитну картку за № -НОМЕР_1 на рахунку якої знаходилось 1000 доларів США.Про отримання кредитної картки з вищевказаним лімітом її чоловік розписався в заяві про отримання кредиту. Даною карткою вони з чоловіком користувалися до грудня 2006 року і 14 грудня 2006 року, особисто нею було зроблено повне погашення кредиту по вказаній кредитній карточці. Не памґятає чи передавала ОСОБА_6 картку для її знищення. Впевнившись, що повністю внесли суму отриманого нами кредиту ми стали займатися своїми справами. Що стосується картки то їй невідомо що було з нею в дальнійшому.

В подальшому з «ПриватБанку» почали приходити листи про те, що по даній карточці у неї з чоловіком є заборгованість. Не гаючи часу ми звернулися з письмовими заявами про те, що ми повністю погасили кредит і як в дальнішому з»ясувалося, що вказана кредитна карточка знаходиться у її швагра, тобто у рідного брата чоловіка ОСОБА_3. Як опинилася вказана кредитна картка в нього мені це невідомо і він користується нею до теперішнього часу.

Крім того пояснила, що в 2005 році, попросила ОСОБА_3 допомогти у оформленні державного акту на землю та віддала йому відповідні документи, з яких її власний паспорт громадянки України та ідентифікаційний код. У 2008 році точно не пам»ятає, який місяць їй передзвонили на мобільний телефон з відділення «ПриватБанку»і повідомили про те, що в неї є на кредитній карточці заборгованість. Хоча вона ніякої картки у вищевказаному відділенні банку не оформляла. На слідуючий день пішла у відділення «Приватбанку», що розташований на ринку «ГІД»і попросила показати їй документи на оформлення кредиту, оглянувши які дізналася про те, що на її ім»я був оформлений кредит на загальну суму 1350 доларів США. Вказаний кредити ніколи не оформляла і відповідних документів на його отримання в банк не давала. Крім того сам кредит був погашений тільки частково. Тоді зрозуміла, що вказаний кредит та надання документів у банк міг надати її швагр-ОСОБА_3. Цивільний позов не заявляє і заявляти не буде.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 неодноразово змінював покази, остаточно пояснив, що приблизно в середині січня 2006 року, з дружиною вирішили взяти гроші в банку. З цією метою звернулися в віділення «Приват-Банку», яке було розташоване на ринку «ГІД»в м.Мукачево. Для отримання кредиту надали відповідні документи, а саме копїї паспорту, ідентифікаційного коду. В послідуючому заповнили заяву-анкету на отримання коштів в розмірі 1000 доларів США. 26 січня 2006 року, у вищевказаному віділенні під підпис було надано кредитну картку за № -НОМЕР_1 на рахунку якої знаходилось 1000 доларів США. Про отримання кредитної «Універсальної»картки з вищевказаним лімітом розписався в заяві. Даною карткою з дружиною користувалися до грудня 2006 року і 14 грудня 2006 року , жінкою особисто було зроблено повне погашення кредиту по вказаній кредитній карточці. Впевнившись, що повністю внесли суму отриманого нами кредиту ми стали займатися своїми справами. Що стосується картки на рахунку якої знаходилось 1000 доларів США, то в подальшому дав картку ОСОБА_3, який зобов»язався погасити у встановлений законом строк та закрити кредитну картку.

В подальшому з «ПриватБанку» почали приходити листи про те, що по даній карточці у нього з дружиною є заборгованість. Не гаючи часу ми звернулися з письмовими заявами про те, що ми повністю погасили кредит і як в дальнішому з»ясувалося, що по кредитній карточці, яка знаходилась у рідного брата ОСОБА_3, заборгованість не погашалась.

Крім того пояснив, що в 2005 році, дружина попросила його брата ОСОБА_3 допомогти їй у оформленні державного акту на землю. На її пропозицію він згодився і попросив її надати йому відповідні документи, з яких паспорт громадянки України та ідентифікаційний код. У 2008 році точно не пам»ятає, який місяць передзвонили на мобільний телефон дружині з відділення «ПриватБанку»і повідомили про те, що в неї є на кредитній карточці заборгованість. Хоча вона ніякої картки у вищевказаному відділенні банку не оформляла. На слідуючий день дружина пішла у відділення «Приватбанку», що розташований на ринку «ГІД»і попросила показати їй документи на оформлення кредиту, оглянувши які дізналася про те, що на її ім»я був оформлений кредит на загальну суму 1350 доларів США. Вказаний кредити його дружина ніколи не оформляла і відповідних документів на його отримання в банк не давала. Крім того сам кредит був погашений тільки частково. Тоді зрозумів, що вказаний кредит та надання документів у банк міг надати його брат - ОСОБА_3. Цивільний позов не заявляє і заявляти не буде.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що в період з вересня 2004 по 01.06.2007 року, рацював експертом по кредитних продуктах «ПриватБанку»у відділенні №-12, яке на той час знаходилося на ринку «ГІД».В його функціональні обов»язки входило повний і якісний збір документів потрібних для оформлення кредитів

Так в середині січня 2006 року, у відділення «ПриватБанку»пригадує прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Вони вирішили оформити кредит на суму 1000 доларів США для чого вони надали відповідні документи, а саме копїї паспорту,ідентифікаційного коду та заповнити заяву. В кінці січня 2006 року, вони прийшли у вищевказане відділення і він їм видав кредитну картку за № -НОМЕР_1 на рахунку якої знаходилось 1000 доларів США.Про отримання кредитної «Універсальної»картки з вищевказаним лімітом ОСОБА_1 розписався в заяві про отримання кредиту в присутності свідка. Щодо вищевказаної картки нічого сказати не може чи приносили вони для знищення, чи не приносили, оскільки як у ОСОБА_3 так і його брата з дружиною ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було багато карток і яку саме вони погасили йому невідомо.

Згідно показів даних на досудовому слідстві свідок ОСОБА_4 показав, що дійсно в період з 2006 по 2007 роки він працював у Мукачівському віділенні №-12 філії Закарпатського регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк»експертом по кредитних продуктах, яке на той час знаходилося на ринку «ГІД».В його функціональні обов»язки входило повний і якісний збір документів потрібних для оформлення кредитів. Приблизно починаючи з 2006 по 2007 роки, коли працював у відділенні банку неодноразово оформляли кредити на споживчі товари та інші цілі як ОСОБА_1, його брат ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Вони офромляли досить багато кредитів, для отримання кредиту вони повинні надати відповідні документи,а саме копїї паспорту, ідентифікаційного коду та заповнити заяву. Вони надали свідку відповідні документи, заповнили в його присутності заяву-анкету на отримання коштів. Час від часу погашали і знову брали кредити. Вони рахувалися як благонадійні позичальники банку, поскільки постійно погашали свої кредитні картки на яких знаходилися гроші.В зв»язку з цим практично банк ніколи не відмовляв їм у наданні відповідних кредитів.

Що стосується кредитної картки «Універсальна»за №-НОМЕР_2 на рахунку якої знаходилось 1350 доларів США, і яка була оформлена 2 жовтня 2007 року, на ОСОБА_2, ймовірно всього до нього підходили вищевказані особи про яких мова йшла вище і попросили його надати їм кредит. На їх пропозицію він згодився, але пояснив їм що потрібна згода від центрального управління, яке знаходиться в м.Дніпропетровськ. Зараз в точності не пам»ятає, на кого і як відбувалися всі події, але настоює на тому, що вони прийшли в двох чи трьох. В послідуючому він їм сказав що деякий час потрібно почекати з отриманням кредиту, так як вказані документи повинні пройти погодження і попросив прийти в кінці вересня, або на початку жовтня. В той час коли вони приходили то стали говорити, що мають намір оформити на ОСОБА_3. Він їм відповів, що на нього оформити кредит не можна. Він може бути тільки поручителем. Тоді вони вирішили оформити кредит на ОСОБА_2, а ОСОБА_3 мав бути тільки поручителем. Вони оформили всі документи і на підставі поданої заяви від імені ОСОБА_2 отримала кредитну картку. ОСОБА_2 могла написати тільки своє прізвище у своїй заяві і не підписуватися, але настоює на тому, що він без неї її не оформляв.

Крім того, в судовому засіданні досліджені письмові докази:

- Документи вилучені під час виїмки (т.1 а.с.-105-116, 119-120)

- Протокол огляду речових доказів (т.1, а.с.-120)

- Висновок експерта від 04.04.2011 року за № 811 почеркознавчної експертизи ( т.1, а.с.174-178)

- Висновок експерта від 05.04.2011 року за № 817 почеркознавчної експертизи ( т.1, а.с.180-185)

- Довідка та фотографії з банкоматів (т.1, а.с. 188-195)

Вина ОСОБА_3 у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно та використанні завідомо підробленого документу повністю доведена показами самого підсудного, показами свідків, потерпілих і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_3 щодо використання завідомо підробленого документа кваліфіковані за ч. 3 ст. 358 КК України. Враховуючи те, що з 01.07.2011 року дана стаття діє в новій редакції відповідно до Закону України № 3207-VI від 07.04.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення", і диспозиція та санкція частини 3 залишились без змін і відповідають частині 4 статті в новій редакції, суд вважає правильним кваліфікувати дії ОСОБА_3 щодо використання підробленого документа за ч. 4 ст. 358 КК України.

Таким чином, дії ОСОБА_3 суд кваліфікує:

- за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа;

- за ст. 190 ч. 2 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно;

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 заявив клопотання в якому просить суд застосувати до нього ст. 1 п. „в” Закону України „Про амністію у 2011 році”, а також закрити у звґязку з закічення строків давності .

Заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти закриття кримінальної справи та звільнення підсудного від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії та строків давності, оскільки це є обовязок суду, думку потерпілого, який не заперечував проти закриття справи та звільнення підсудного від кримінальної відповідальності, який після розяснення йому судом наслідків закриття справи на підставі акту амністії вказав про те, що усвідомлює той факт, що дана підстава для звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою, проте він просить закрити справу та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії та строку давності, суд приходить до наступного висновку.

Як документально підтвердив підсудний, він має неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, відносно якого не позбавлений батьківських прав (т.1 а.с. 203) та доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.1 а.с. 204).Позитивно характеризується по місцю проживання (т.3 а.с. 202), раніше не судимий (т.1 а.с. 208).

Поскільки у ОСОБА_3 на утриманні є неповнолітні діти, тому до нього можливо застосувати Закон України "Про амністію" від 2011 року і провадження по справі закрити.

Відповідно до вимог ст. 282 КК України кримінальна справа в стадії судового розгляду закривається за наявності в тому числі підстав, передбачених ст. 6 КПК України, серед яких п. 4 передбачає акт амністії.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в України»дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до набрання ним чинності включно.

Як вбачається з матеріалів справи, злочини у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, були вчинений 2006 та 2007 року. Першим по часу після вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину Закон України «Про амністію»був опублікований 27.07.2011 року і тому його вимоги ст.ст. 1, 6, поширюються на ОСОБА_3.

Відповідно до вимог ст. 282 КПК України у випадках, коли кримінальна справа не була закрита раніше, оскільки обвинувачений чи підсудний заперечували проти її закриття з нереабілітуючих підстав, останній під час її судового розгляду вправі зняти своє заперечення і погодитись із закриттям справи з нереабілітуючих підстав. У таких випадках суд повинен справу закрити.

Враховуючи вказане вище, наявність клопотання захисника підсудного, і те що ОСОБА_3, усвідомлює наслідки закриття справи з нереабілітуючих підстав, беручи до уваги, що згідно п. «в»ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року (офіційно опублікованого 27.07.2011 року), від кримінальної відповідальності звільняються особи, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку, а кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні суду, але не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання чинності цим законом, а також те, що дії вказаних вимог закону поширюється на підсудного ОСОБА_3, у якого на момент набрання чинності вказаним законом є неповнолітні діти, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і відсутні обставини, що виключають застосування амністії, суд приходить до висновку про необхідність звільнити ОСОБА_3, від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, а кримінальну справу відносно нього за вчинення злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 , КК України, закрити.

Крім того, відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Оскільки ОСОБА_3 використав завідомо підроблений документ в жовтні 2007 року (ч. 4 ст. 358 КК України), тобто на день розгляду справи закінчились зазначені у ст. 49 КК України строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, дані злочини є невеликої тяжкості, від слідства і суду він не ухилявся, суд вважає необхідним, за наявності відповідного клопотання учасників процесу, звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, а провадження у справі закрити

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

Враховуючи те, що судові витрати, у відповідності до вимог ст. 93 КПК України, можуть бути покладені лише на засуджених осіб, суд приходить до висновку, що судові витрати у даній справі слід прийняти на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6, 7-1, 11-1, 282 КПК КПК України, ст. 44 КК України, ст.ст. 1 п. «в», 6,7,8,9 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання підсудного ОСОБА_3 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності по обвинуваченню за ст. 190 ч.2 КК України на підставі п. «в»ст. 1, ст. 6 Закону України “Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року.

Звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності по обвинуваченню за ст. 358 ч. 4 КК України в зв`язку з закінченням строків давності.

Провадження по даній кримінальній справі закрити.

Запобіжний захід ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді підписки про невиїзд залишити попередній, до набрання постановою законної сили.

Речові докази по справі: кредитну картку «Універсальна»№-НОМЕР_2 та кредитну картку «Універсальна»№ НОМЕР_1, оригінали заяв з Закарпатського РУ ПАТ КБ «Приватбанк»на імґя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити при справі, автомобіль марки ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_3 повернути власнику.

Накладений арешт на автомобіль марки ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3 постановою слідчого СВ Мукачівського РВ УМВС Закарпатської області від 24 травня 2011 року скасувати.

Судові витрати по справі: вартість проведення почеркознавчих експертиз на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434, з відміткою про призначення платежу «За виконання експертизи» КЕКД 25010100 в розмірі 900,48 гривень, - прийняти на рахунок держави.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу постанови в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На постанову суду протягом 7 діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду Фазикош О.В.