Рішення № 19945079, 14.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.11 Справа№ 5015/6176/11

За позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Львівської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Львів,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт", м.Трускавець,

про: стягнення 505,97 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1 довіреність №360 від 30.06.2011 р.,

відповідача:не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Львівської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" про стягнення 1192,22 грн. Ухвалою від 24.10.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.11.2011 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про надання послуг електрозвязку №386 від 24.10.2000 р. не здійснив у повному обсязі оплати за надані послуги електрозвязку за період з вересня 2010 року до вересня 2011 року, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 439,34 грн. Крім того, відповідачу нараховано 46,74 грн. інфляційних втрат, 19,89 грн. 3% річних.

Враховуючи наведене, суд здійснює розгляд справи в межах стягнення 439,34 грн. основного боргу, 46,74 грн. інфляційних втрат та 19,89 грн. 3% річних. При цьому суд керується рекомендаціями Вищого господарського суду України, які містяться у пункті 17 інформаційного листа від 20.10.2006 р. №01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в І півріччі 2006 року".

В судовому засіданні 23.11.2011 р. відповідач повідомив, що не заперечує проти заявлених позовних вимог та просив надати час для примирення. Судом надано можливість сторонам у добровільному порядку врегулювати спір та оголошено в судовому засіданні перерву до 14.12.2011 р. В судове засідання 14.12.2011 р. відповідач не з'явився, причин неприбуття не повідомив, доказів досягнення домовленості з позивачем з приводу врегулювання спору чи сплати заборгованості не надав.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір про надання послуг електорозвязку №386 від 24.10.2000 р. (надалі Договір). За умовами Договору підприємство звязку (позивач у справі) надає послуги електрозвязку, а споживач (відповідач у справі) зобовязаний своєчасно оплачувати надані послуги.

Як убачається з розрахунку позовних вимог та виставлених рахунків, заборгованість за період з серпня 2010 року до вересня 2011 року становить 1128,76 грн. Зобовязання щодо оплати отриманих послуг відповідач не виконав. Доказів погашення боргу у сумі 439,34 грн. не надав, позовні вимоги визнав.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникли зобовязання з приводу наданих послуг на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктами 3.2.8, 4.3 Договору визначено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Згідно з пунктом 4.5 Договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Таким чином, оскільки факт виконання позивачем договірного обовязку підтверджено, відповідач неналежним чином виконував умови Договору в частині внесення плати за отримані послуги, строк виконання зобовязання між сторонами встановлено, у відповідача виник обовязок з такої оплати, а тому вимоги позивача про стягнення 439,34 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 46,74 грн. інфляційних втрат, 19,89 грн. 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 36 Закону України "Про телекомунікації", статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" (поштова адреса: вулиця Сагайдачного, будинок 6, квартира 15, місто Трускавець, 82200, юридична адреса: бульвар Ю.Дрогобича, будинок 2, місто Трускавець, Львівська область, 82200; ідентифікаційний код 30945419) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Львівської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (адреса: вулиця Дорошенка, будинок 43, місто Львів, Галицький район, 79000; ідентифікаційний код 01186030) 439,34 грн. основного боргу, 46,74 грн. інфляційних втрат, 19,89 грн. 3% річних, 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2011 р.

Суддя Рим Т.Я.