Рішення № 19944575, 13.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.11 Справа № 28/178/2011

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІГАРБО", м.Сєвєродонецьк

до Комунального підприємства "Облтепло", м. Луганськ

про стягнення 64 214 грн. 07 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: ОСОБА_1., довіреність № 15/5-1-436 від 22.10.2010, провідний юрисконсульт.

в с т а н о в и в:

Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 55 000 грн. та пені у сумі 9215 грн. 07 коп.

У запереченні на відзив відповідача від 10.11.2011 № 234 позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 52 000 грн., пеню у сумі 9215 грн. 07 коп.

В доповненні до позовної заяви № 376 від 01.12.2011 позивач просив стягнути з відповідача 52 000 грн. боргу, пеню у сумі 10 552 грн. 74 коп. У доповненні позивач, посилаючись на ст. 693 Цивільного кодексу України, вважає, що датою початку нарахування пені відповідачу є 10.12.2010, тобто дата підписання акту здачі-прийому робіт № ОУ-0000035 від 10.12.2010.

Дане доповнення прийнято до розгляду і враховано судом як заява про зменшення суми позову щодо суми основного боргу та заява про збільшення суми позову щодо вимог по пені.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав суму боргу у розмірі 52 000 грн. Посилаючись на скрутне фінансове становище відповідач просить відстрочити виконання зобовязання за договором № 24/11-2010 від 24.11.2010 до 01.12.2011; зменшити розмір штрафних санкцій пропорційно сплаченої суми зобовязань за договором.

Представник позивача до судового засідання 13.12.2011 не прибув, здав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглянути доповнення до позовної заяви без участі свого представника.

Згідно доповнення до позовної заяви № 377 від 12.12.2011 позивач просить стягнути з відповідача 11000 грн. боргу, державне мито у сумі 642 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. В даному доповненні відповідач відмовився від вимог по стягненню пені у сумі 10552 грн. 74 коп.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Доповнення до позовної заяви № 377 від 12.12.2011 підписано представником позивача - генеральним директором Дмітрієнко В.Ю., повноваження якого підтверджені Статутом (а.с. 30) та довідкою про внесення до ЄДРПОУ № 2132 від 27.08.1999 (а.с. 31).

Судом досліджено, що відмова позивача від позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, позивач обізнаний щодо наслідків відмови від позову.

За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення пені у сумі 10552 грн. 74 коп.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухав пояснення представника відповідача, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Сторонами у справі було укладено договір № 24/11-2010 від 24.11.2010, за умовами якого замовник (відповідач) зобовязується оплатити та прийняти, а виконавець (позивач) зобовязується виготовити та поставити, а також провести монтаж та наладку системи за ціною та на умовах у відповідності до календарного плану, який є невід'ємною частиною договору.

Загальна сума договору складає 70 000 грн. Початок виконання виконавцем робіт: з моменту 100% передоплати.

Оплата за договором проводиться замовником в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунку, виставленого виконавцем, на умовах 100% передоплати (п. 3.1).

На виконання умов договору позивачем виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000090 від 08.12.2010 на суму 70 000 грн.

За твердженням позивача, він приступив до виконання робіт, обумовлених договором, до отримання оплати від відповідача.

10.12.2010 сторонами у справі було підписано акт № ОУ-0000035 здачі-приймання робіт (надання послуг), згідно якого загальна вартість робіт складає 70 000 грн.

Відповідач розрахувався за надані послуги частково: 28.03.2011 у сумі 5 000 грн., 04.04.2011 у сумі 5000 грн., 11.05.2011 у сумі 5 000 грн., усього погашено 15 000 грн.

25.07.2011 позивач виставив відповідачу претензію № 197, в який просив погасити заборгованість у сумі 55 000 грн. Відповідач у відповіді на претензію № 15/5-1-430 від 16.08.2011 визнав суму боргу 55 000 грн., але суму боргу позивачу не перерахував, що стало підставою для звернення позивача 04.10.2011 з даним позовом.

В доповненні до позовної заяви № 376 від 01.12.2011 позивач просив стягнути з відповідача 52 000 грн. боргу, враховуючи оплати відповідача 21.10.2011 у сумі 1000 грн., 02.11.2011 у сумі 1000 грн., 04.11.2011 у сумі 1000 грн., та пеню у сумі 10 552 грн. 74 коп.

Як зазначив позивач у доповненні до позовної заяви № 377 від 12.12.2011, несплаченою залишилась сума боргу 11 000 грн., яку він просить стягнути з відповідача.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання договору № 24/11-2010 від 24.11.2010.

Даний договір є змішаним за своєю правовою природою та є договором поставки та договором про надання послуг.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи доведено наявність заборгованості відповідача за договором № 24/11-2010 від 24.11.2010 у сумі 52 000 грн. 00 коп. (з урахуванням доповнення до позовної заяви № 376 від 01.12.2011). Факт надання послуг та наявність заборгованості відповідачем не спростовані, заборгованість відповідачем визнана.

Платіжним дорученням № 77 від 01.12.2011 відповідач погасив заборгованість у сумі 26000 грн. (а.с. 78). Як зазначено позивачем у доповненні № 377 від 12.12.2011 станом на 09.12.2011 у відповідача залишилась заборгованість у сумі 11000 грн.

Таким чином, відповідачем погашена заборгованість у сумі 41000 грн. після подання позову.

За таких обставин, підлягає стягненню з відповідача основний борг у сумі 11 000 грн. 00 коп.

Провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 41000 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.

Позивач у доповненні до позовної заяви № 377 від 12.12.2011 просить стягнути з відповідача судові витрати у сумі 642 грн. 15 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Звернення із позовом відбулося 03.10.2011, тому питання розподілу судових витрат повинно були вирішено на підставі законодавства, яке було чинним на час звернення з позовом.

Відповідно до п. 4.2 Розяснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу шостого Господарського процесуального кодексу України»від 04.03.1998 № 02-5/78 якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається. Згідно абзацу 7 п. 8 даних Розяснень у випадках відмови позивача від заявленого позову до прийняття рішення зі справи або задоволення відповідачем позовних вимог після подання позову внесене з цієї справи державне мито не повертається.

За таких обставин, на користь позивача з відповідача слід стягнути судові витрати пропорційно від суми саме задоволених та обґрунтовано заявлених позовних вимог (щодо суми боргу у розмірі 52000 грн. з урахуванням доповнення № 376 від 01.12.2011). Тягар по сплаті судових витрат з решти вимог (від яких позивач відмовився) лежить саме на позивачеві.

Відповідач просив розстрочити виконання рішення до 01.12.2011, дана заява судом відхиляється, оскільки рішення суду приймається 13.12.2011. Від вимог по стягненню штрафних санкцій позивач відмовився, тому заява відповідача про зменшення їх розміру судом не розглядається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Оскільки відповідачем доказів відсутності боргу або його сплати до справи не надано, заперечень з боку відповідача щодо вірності розрахунку суми боргу не надійшло, сума боргу визнана відповідачем, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими в частині стягнення суми боргу у сумі 11 000 грн. Провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 10552 грн. 74 коп. слід припинити у звязку з відмовою від позову в цій частині, в частині стягнення суми боргу 41000 грн. у звязку з відсутністю предмету спору.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним та обґрунтовано заявленим вимогам, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, п.п. 1-1, 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІГАРБО" до Комунального підприємства "Облтепло" задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Облтепло", м. Луганськ, кв. Єрьоменко, 7, ідентифікаційний код 35306808, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІГАРБО", м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 11, ідентифікаційний код 30421818, заборгованість у сумі 11 000 грн. 00 коп., державне мито у сумі 520 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 191 грн. 11 коп., видати наказ позивачу.

3. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІГАРБО" до Комунального підприємства "Облтепло" про стягнення боргу у сумі 41000 грн. та пені у сумі 10552 грн. 74 коп. припинити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 16.12.2011.

СуддяІ.В. Семендяєва