Рішення № 19944553, 12.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.11 Справа № 10/216/2011

За позовом Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ

до Державного підприємства "Первомайськвугілля", м. Первомайськ Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Групова збагачувальна фабрика "Луганська", м. Луганськ, сел. Ювілейне

про стягнення 78 504 грн. 36 коп.

Суддя Т.М. Мінська

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1. представник за довіреністю № 15-09/117-Д від 15.09.2011;

від відповідача - ОСОБА_2 - начальник юридичного відділу, довіреність № 01/4-10696 від 22.09.2011;

від третьої особи - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість в розмірі 78 504 грн. 36 коп.

Відповідач не визнає заявлені позовні вимоги про відшкодування збитків, оскільки вони спричиненні не з вини відповідача та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доповненнями до відзиву відповідач зазначив, що позовна давність для стягнення збитків, що є предметом даного спору сплинула у вересні 2010, в той час як позовну заяву датовано 12.10.2011. В ч.4 ст. 267 ЦК України зазначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заявив клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПрАТ "Луганська вугільна компанія". Дане клопотання відхилено, оскільки Відповідач не обґрунтував яким чином рішення по даній справі може вплинути на права та обовязки ПрАТ "Луганська вугільна компанія".

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Державним підприємством «Вугілля України»(надалі Покупець або Позивач) та державним підприємством «Первомайськвугілля»(надалі Постачальник або Відповідач) було укладено договір поставки № 19-09/2-ЕНз від 05.02.2009 (Договір 1) за яким, відповідно Постачальник зобов'язується поставити Вугільну продукцію належної якості.

Відповідно до виконання умов Договору поставки у вересні 2009 року ЗАТ ГЗФ «Луганська»(третя особа) відвантажила за залізничною накладною № 51746782 (а.с. 24) (вагони № № 67157131, 66183161, 65535452, 67910810) партію вугілля. Вартість перевезення за даною накладною становила 30832 грн. (без ПДВ) та 36998 грн. 40 коп. (з ПДВ).

Вантажоотримувач вказаної вугільної продукції є Бурштинська ТЕС ВАТ «Західенерго»згідно договору поставки укладеного між ДП «Вугілля України»та ВАТ «Західенерго»№ 02-09/1-ЕН від 17.02.2009. (Договір 2).

В графі «заяви відправника»даної накладної зазначено - власність ДП «Вугілля України»за договором № 19-09/2-ЕНз від 05.02.2009 для ВАТ «Західенерго»згідно договорів, постачальник ДП «Первомайськвугілля».

Отже, вищевказаним підтверджується, що Відповідач поставив на виконання умов Договору поставки вищевказане вугілля.

Відповідно до п. 5.1 Договору 1 приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П6 та від 25.04.1966 № П7 з подальшими змінами і доповненнями, положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 № 888, ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань», та/або іншими нормативними актами України, ГКД, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному Договору.

При прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС було встановлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам договору, а саме п.7.1. Договору 1.

Відповідно до вимог Інструкції П-7 та п. 5.6 Договору 1. Вантажовідправнику було надіслано телеграму. Отже, Відповідач - ДП «Первомайськвугілля»було повідомлено про надходження на Бурштинську ТЕС вугілля неналежної якості телеграмою № 392 від 07.09.2009.

При складанні акту були присутні представники Вантажоодержувача, які засвідчили факт неякісної вугільної продукції. Дєєва I.A., Лузанова A.M., представники вантажовідправника, які діяли за довіреністю № 768/03/03 також підписали акт № 6555.

п. 3.4.4 Договору 1. Покупець має право відмовитися від прийняття та оплати вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим Договором, асортимент якого не відповідає вимогам Договору, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, що буде підтверджено у визначеному Договором порядку.

п. 4.1. Договору 1. Якість вугілля, що поставляється за цим Договором, повинна відповідати умовам цього Договору.

п. 6.5 Договору 1. Проведення спільного зважування та хіманалізу вугілля відбувається на обладнанні ТЕС Вантажоотримувача.

п. 6.2 Договору 1. Постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов, що узгоджені в цьому Договорі.

Листом № 06/2600 ВАТ «Західенерго»згідно до Договору 1, попередило Вантажовідправника про повернення вагонів назад.

У зв'язку з перевищенням встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості, вугілля (вагони № № 67157131, 66183161, 65535452, 67910810) було повернуто Постачальнику - ДП «Первомайськвугілля», що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36408638 (а.с. 28) виданою залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці, провізна плата за вказаною відправкою становила 36998 грн. 40 коп. (з ПДВ). Згідно відомості плати за користування вагонами № 08091991 та переліком ТехПД № 422 виданими залізницею плата за користування вагонами за час простою вагонів на території Бурштинської ТЕС становить 3831 грн. 36 коп. (з ПДВ). Крім того, згідно накопичувальної картки № 08090423 плата за оформлення документів становила 676 грн. 20 коп. (з ПДВ). Всього при поверненні вищевказаного вугілля витрачено 41505 грн. 96 коп.

Господарський суд м. Києва рішенням від 12.04.2010 по справі № 1/104 за позовом ВАТ «Західенерго»до ДП «Вугілля України», за участю третьої особи ДП «Луганськвугілля», яким було стягнуто з ДП «Вугілля України»на користь ВАТ «Західенерго»збитки у вигляді сплати Укрзалізниці провізної плати, плати за користування вагонами, зборів за оформлення документів, в тому числі в звязку з перевезенням вугілля за залізничною накладною № 51746782, простоєм цих вагонів та поверненням їх за квитанцією про приймання вантажу № 36408638. Виконання цього рішення здійснено шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог (а.с. 08.09.2010).

На обґрунтування позову позивач посилається на вищевказані обставини і вважає, що поставкою вугілля з перевищенням гранично допустимих критеріїв його якості, ВАТ «Західенерго»було завдано збитків на суму 78504 грн. 36 коп., які складаються з вартості перевезення за залізничною накладною № 51746782 - 36998 грн. 40 коп. (з ПДВ)., та витрат, повязаних з простоєм і повернення вагонів з вугіллям в сумі 41505 грн. 96 грн., та просить стягнути вказані збитки з посиланням на ст.ст. 22, 526, 610, 611, 623, ЦК України, ст.ст. 193, 224, 225228 ГК України.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що предметом поставки за Договором 1 є збагачене вугілля, переробником якого є ПАТ «Луганська вугільна компанія»і одночасно є вантажовідправником за договором № 19-08/1-ЕН від 01.06.2008. Відповідач стверджує, що перероблене вугілля отримує у власність вже після збагачення на підставі договору № 31 від 01.06.2005 з ЗАТ «Луганська вугільна компанія»і тільки те, вугілля, яке вже прийнято вантажоотримувачем. Тому, на думку Відповідача він не повинен відповідати за позовом. Крім того, він стверджує, що йому не направлялись відповідні повідомлення і претензії, відсутні докази винних дій відповідача, невідповідність вугілля якісним показникам, що не відповідають умовам Договору під час контрольного випробовування вугілля на Бурштинській ТЕС не підтверджена належним чином.

Доповненнями до відзиву відповідач зазначив, що позовна давність для стягнення збитків, що є предметом даного спору сплинула у вересні 2010, в той час як позовну заяву датовано 12.10.2011. В ч.4 ст. 267 ЦК України зазначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Поставка вугілля здійснювалась на підставі договору поставки № 19-09/2-ЕНз від 05.02.2009 між Позивачем і Відповідачем, посилання на який мається в залізничній накладній № 51746782, та зазначено постачальником відповідача.

Даний договір є за своєю правовою природою договором поставки і регулюється нормами ст. 712 ЦК України, яка передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, згідно ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

При прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС було встановлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам договору, а саме п.7.1. Договору 1.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Аналогічне передбачено ст. 224 ГК України.

До складу збитків згідно ст. 225 ГК України, як підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Так, в звязку з поставкою Відповідачем за Договором 1 вугілля, що за якісними показниками не відповідає умовам договору, з відповідача рішенням господарського суду м. Києва від 12.04.2010 по справі № 1/104 за позовом ВАТ «Західенерго»до ДП «Вугілля України», за участю третьої особи ДП «Луганськвугілля», яким було стягнуто з ДП «Вугілля України»стягнуто на користь ВАТ «Західенерго»збитки у вигляді сплати Укрзалізниці провізної плати, плати за користування вагонами, зборів за оформлення документів, в тому числі в звязку з перевезенням вугілля за залізничною накладною № 51746782, простоєм цих вагонів та поверненням їх за квитанцією про приймання вантажу № 36408638. Отже Позивач поніс збитки у вигляді додаткових витрат.

Доводи Відповідача, спростовуються вищевикладеними обставинами. Щодо застосування строку позовної давності, то до даного спору не може бути застосований скорочений строк позовної давності 1 рік (ч. 4 п. 2 ст. 258 ЦК України), оскільки дана норма встановлює строк позовної давності в 1 рік у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу. Предметом даного позову є спричинення збитків у вигляді додаткових витрат, тому до даного позову застосовується загальний строк позовної давності у 3 роки.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Первомайськвугілля", 93200 м. Первомайськ Луганської області, вул. Куйбишева, 18а, код 32320594 на користь Державного підприємства "Вугілля України", 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 32709929 збитки в сумі 78504 грн. 36 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 785 грн. 04 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 15.12.2011.

Суддя Т.М.Мінська