Рішення № 19944379, 15.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

15 грудня 2011 р. 3521/11 Справа № 5010/2310/2011-П-3/108

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді <Довідник >, судді Фрич М. М. , судді <суддя учасник колегії >, при секретарі судового засідання Дуб'юк Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону

76018 м.Івано-Франківськ, вул.Шевченка,16

в інтересах держави в особі

Регіонального відділення Фонду державного майна по

Івано-Франківській області,

вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача 1: ПАТ КБ "Приватбанк"

вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094

до відповідача 2: Івано-Франківська КЕЧ району,

вул.Національної гвардії, 14г, м.Івано-Франківськ, 76014

про визнання договору недійсним та звільнення незаконно зайнятого нежитлового приміщення

за участю представників сторін:

Від прокуратури: ОСОБА_2- помічник військового прокурора, (довіреність № 32-3436 від )

Від позивача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність № 01/14-20 від 11.07.11р.)

Від відповідача 1: ОСОБА_4 - представник, (довіреність № 56 від 22.01.11)

Від відповідача 2: ОСОБА_5 - представник, (довіреність № 28/1059 від 24.11.11р.)

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській області заявив позовну вимогу до ПАТ КБ "Приватбанк" (відповідач 1) та до Івано-Франківська КЕЧ району (відповідач 2) про визнання договору недійсним та звільнення незаконно зайнятого нежитлового приміщення.

Ухвалою суду від 07.11.11 р. порушено провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.11.11р.

Судові засідання відбувались 22.11.11р., 08.12.11р., 15.12.11р.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

Відповідач 2 проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх№10462/2011 свх 07.12.11р.)

Відповідач 1 письмового відзиву на позов не подав. В судовому засіданні проти позову заперечив.

З огляду на неподання відповідачем 1 письмового відзиву на позов, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, беручи до уваги усні пояснення представника відповідача 1, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін в обґрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

15.07.11р. між ПАТ КБ "Приватбанк" (далі Банк) та Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району (далі Установа) укладено договір про співпрацю №1/1 за яким Івано-Франківська КЕЧ району доручає, а ПАТ КБ "Приватбанк" приймає на себе зобов"язання з розрахунково касового обслуговування клієнтів Івано-Франківської КЕЧ району, через надання банківських послуг. (п.1 договору про співпрацю №1/1)

Згідно п.2.1 договору про співпрацю №1/1 Банк зобов"язався:

- здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнтів установи;

- сплачувати установі щомісячну комісійну винагороду за послуги в розмірі 500,00 грн. без ПДВ, шляхом перерахування коштів в адресу установи не пізніше 10-го банківського дня слідуючого за поточним місяцем;

- щоденно дотримуватись режиму роботи відділення за погодженням з установою;

- здійснювати інкасацію відділення в години погодженні з установою;

- під"єднати зв"язок до відділення;

- встановити пргорамне забезпечення банку;

- здійснювати технічну підтримку та обслуговування компютерної мережі та програмних комплексів;

- здійснювати маркетингову та рекламну підтримку відділення.

Івано-Франківська КЕЧ району зобов"язалась:

- передати банку частину приміщення, для організації відділення банку;

- продовжувати плідну співпрацю з банком по розрахунко-касовому обслуговувнню;

- сприяти направленню в касу відділення, згідно встановленого режиму роботи, платників для оплати вартості послуг установи. (п.2.2 договору про співпрацю №1/1)

Умовами спірного договору, зокрема п.2.2., п.2.1 передбачено, що Івано-Франківська КЕЧ району зобов"язується передати банку частину приміщення, для організації відділення банку, а банк зобов"язався сплачувати установі щомісячну комісійну винагороду за послуги в розмірі 500,00 грн. без ПДВ.

Судом встановлено, що Івано-Франківська КЕЧ району передала а ПАТ КБ "Приватбанк" прийняв у строкове платне користування приміщення за адресою вул.Авіаційна, 45 смт.Делятин Івано-Франківської області, даний факт підтверджується поясненнями інженера Івано-Франківської КЕЧ району.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Таким чином, суд приходить до висновків, що даний правочин містить усі ознаки договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Отже, у даному випадку з метою приховування орендних відносин Івано-Франківської КЕЧ району та ПАТ КБ "Приватбанк" укладено удаваний договір - договір про співпрацю №1/1

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням умов цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 6 Цивільного кодексу України визначає, що сторони в договорі не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тому незалежно від того, як сторони назвали договір, яким встановлені правовідносини, до цих відносин необхідно застосовувати норми чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини.

Оскільки предметом даного договору є нерухоме державне майно, то до спірного договору повинні застосовуватись норми ст. 287 ГК України та Закону України “Про оренду державного та комунального майна України”, якими передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Приписами ч.3 ст.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України"

У відповідності до ст.11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оцінка об"єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом міністрів України та передує укладенню договору.

Відповідно до п.2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995

року № 786 у разі, коли орендодавцем нерухомого майна ( будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"- Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями .

Приписами ст.7 Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України"

передбачені Особливості передачі в оренду рухомого та нерухомого майна у Збройних Силах України, а саме:

- військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам.

- порядок надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України.

- забороняється надання в оренду озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки.

- передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України.

- оцінка вартості майна, що підлягає передачі в оренду, проводиться комісіями, до складу яких входять фахівці (уповноважені особи) Міністерства оборони України або іншого органу військового управління та Фонду державного майна України чи його регіонального відділення (представництва) за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

- акт оцінки майна, яке передається в оренду, погоджується з Фондом державного майна України чи його регіональним відділенням (представництвом) і затверджується Міністерством оборони України.

Згідно п.4 Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних сил на передачу нерухомого закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.05.00р. №778 , дозвіл військовим частинам на передачу нерухомого військового майна в оренду надається Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління за погодженням відповідно з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями

При укладенні оскаржуваного договору наведені вимоги закону дотримані не були, оскільки :

-даний договір укладено не на конкурсній основі, чого не заперечили представники сторін у судовому засіданні;

-оцінка вартості даного приміщення не проводилась, що підтверджується поясненнями інженера Івано-Франківської КЕЧ району та листом начальника Івано-Франківської КЕЧ району за №27/909 від 05.10.11р.

- дозвіл Міноборони на передачу спірного приміщення в оренду у Івано-Франківської КЕЧ району відсутній, що підтверджується довідкою регіонального відділення ФДМ України по Івано-Франківській області.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, договір про співпрацю №1/1 слід визнати недійсним.

Положенням ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім того, відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов"язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб"єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.09 № 9, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі мст. 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Матеріали справи свідчать, що передача спірного державного майна відбулась на підставі угоди, укладеної з порушенням вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що Договір про співпрацю №1/1 від 15.07.11р є недійсним. При цьому суд зазначає, що з урахуванням приписів ч.1 ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Приписами ч.1 ст.216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки договір про співпрацю №1/1, визнано недійсним, то відповідно і приміщення яке предане на виконання його(договору) умов підлягає поверненню.

Таким чином вимога позивача щодо звільнення спірного приміщення підлягає задоволенню.

Суд дослідивши подані сторонами докази, а саме:

-копія договору про співпрацю №1/1;

-копія поясненнь ОСОБА_6 ;

-копія листа Івано-Франківської філії ПАТ КБ"Приватбанк"№19.0.0.0/2207;

-копія листа Івано-Франківської КЕЧ району за №27/909 від 05.10.11р.;

-копія листа регіонального відділення ФДМ України по Івано-Франківській області №10-14-02158 від 11.10.11р.;

-копія довідки регіонального відділення ФДМ України по Івано-Франківській області;

-копія індивідуальної облікової картки, визнав їх належними доказами в розумінні статтей ГПК України. На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, який підлягає задоволенню.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше. Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.49, 82 -85 Господарського процесуального

кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати договір про співпрацю №1/1 від 15.07.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код 14360570, 49094,м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги№50) та Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району (76000, м.Івано-Франківськ, вул.Національної гвардії, буд.14Г, р/р 35226001000247 УДК в Івано-Франківській області, МФО836014, код 20568100,код ЗКПО 08494013)- недійсним

Зобов"язати Івано-Франківську філію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код 14360570, 49094,м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги№50) звільнити займане приміщення за адресою вул.Авіаційна, 45 смт.Делятин Івано-Франківської області.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код 14360570, 49094,м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги№50) в доход бюджету( № рахунку 3124206700002, одержувач УДК у м.Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 20568100, ГУДК в Івано-Франківській області, МФО 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001) 470.5 грн судового збору.

Стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (76000, м.Івано-Франківськ, вул.Національної гвардії, буд.14Г, р/р 35226001000247 УДК в Івано-Франківській області, МФО836014, код 20568100,код ЗКПО 08494013) в доход бюджету( № рахунку 3124206700002, одержувач УДК у м.Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 20568100, ГУДК в Івано-Франківській області, МФО 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001) 470.5 грн судового збору.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фрич М. М.

Суддя <суддя учасник колегії >

Повне рішення складено 16.12.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Костів Я. Р. 16.12.11