Постанова № 19943375, 13.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"13" грудня 2011 р. Справа № 5023/2894/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:Демидової А.М.,

Коваленко С.С.,

Воліка І.М. (доповідача),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПриватного підприємства "Бест Трейд Продакшен"

на рішеннявід 23.06.2011

господарського суду Харківської області та на постановувід 14.09.2011 Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 5023/2894/11

господарського суду Харківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" доПриватного підприємства "Бест Трейд Продакшен"

простягнення 406 318,06 грн.

В судове засідання представники сторін не прибули.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року позивач –Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" (надалі – ПАТ "Кредобанк" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк") звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Бест Трейд Продакшен" (надалі –ПП "Бест Трейд Продакшен", відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 54/09-2008 від 19.09.2008 у розмірі 406 318,06 грн., із яких: 370 336,00 грн. кредитна заборгованість та пеня у розмірі 35 982,06 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.06.2011 у справі № 5023/2894/11 (суддя Шатерніков М.І.), позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ПП "Бест Трейд Продакшен" на користь Банку кредитну заборгованість у сумі 100 336, 00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2011 (колегія суддів: Шутенко І.А. –головуючий, судді –Бородіна Л.І., Плахов О.В.), рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2011 у справі № 5023/2894/11 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог; стягнуто з ПП "Бест Трейд Продакшен" на користь Банку кредитну заборгованість у розмірі 270 000,00 грн. та 28 428, 19 грн. пені за прострочення повернення кредиту; в решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач –ПП "Бест Трейд Продакшен" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2011 скасувати, та прийняти нове рішення, яким залишити позовні вимоги позивача - ПАТ "Кредобанк" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" без задоволення.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, зокрема, ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, з урахуванням чого, суди не надали належної правової оцінки правовідносинам сторін та прийняли рішення, які не ґрунтуються на повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Позивач не скористався правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 19.09.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" в особі Харківської філії (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк") (Банк) та ПП "Бест Трейд Продакшен" (Позичальник) укладений договір Кредитної лінії № 54/09-2008 (надалі –Кредитний договір), згідно умов якого Банк надає Позичальник кредит шляхом відкриття кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 450 000,00 грн.; дата остаточного повернення всіх отриманих коштів у межах кредитної лінії сум кредиту –18.09.2009 (п. п. 2.1.7.).

Крім того, суди попередніх інстанцій в своїх висновках посилаються на Додатковий договір № 2 від 31.08.2009 до Кредитного договору, яким сторони продовжили термін кредитування та встановили новий термін остаточного погашення кредиту –до 31.08.2010.

Однак, в матеріалах справи є Додатковий договір № 1 від 04.08.2009 до Договору кредитної лінії, відповідно до якого вносилися зміни щодо збільшення ліміту кредитної лінії, а саме –446 271,03 грн., дати остаточного повернення сум, отриманих в межах кредитної лінії, а саме –28.07.2010 (п. п. 2.1.7. Додаткового договору № 1), який суди не дослідили та не надали належної правової оцінки.

Водночас, в своїх висновках суди посилаються на те, що за період з 19.09.2008 по 31.08.2010 Позичальник (відповідач) одержав від Банку (позивача) в межах укладеного Договору 446 271,03 грн. кредитних коштів. Відповідач повернув Позивачеві 75 935,03 грн., сума неповернутого кредиту склала 370 336,00 грн. Зазначені висновки суду підтверджені розрахунком позивача наданого до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За наведеного вбачається, що суди попередніх інстанцій в порушення вимог ст. ст. 47, 43 ГПК України, не з’ясували і не встановили обставин, пов’язаних з наданням Банком кредитних коштів відповідачу відповідно до умов Договору, не перевірили наявний в матеріалах справи Додатковий договір № 1 від 04.08.2009 до договору кредитної лінії № 54/09-2008 від 19.09.2008, відповідно до якого вносилися зміни щодо збільшення ліміту кредитної лінії, а саме – 446 271,03 грн., дати остаточного повернення сум, отриманих в межах кредитної лінії, а саме –28.07.2010, натомість посилались на договір, який не долучений до матеріалів справи (Додатковий договір № 2 від 31.08.2009).

Апеляційний господарський суд частково скасовуючи рішення місцевого суду, в порушення приписів ст. 101 ГПК України, не перевірив у повному обсязі законність рішення.

Частиною 2 ст. 101 ГПК України визначено, що апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. п. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

При цьому в абзаці сьомому пункту 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зауважено, що якщо у процесі перегляду справи апеляційним господарським судом буде встановлено, що суд першої інстанції, приймаючи процесуальний акт, неправомірно відмовив у задоволенні частини позовних вимог, або припинив провадження чи залишив без розгляду позов у певній частині, або ж не розглянув одну чи кілька заявлених вимог, у тому числі в зв’язку з неправомірною відмовою в прийнятті зустрічної позовної заяви, суд апеляційної інстанції повинен самостійно усунути відповідне порушення.

Таким чином, апеляційний господарський суд не обмежений у праві збирати докази, якщо це необхідно для правильного вирішення спору, оскільки законним та обґрунтованим визнається рішення суду, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами та прийняте у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Разом з тим, апеляційний господарський суд ухилився від з’ясування всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору по суті, не надавши належної правової оцінки правовідносинам сторін.

У зв’язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову, суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушили і неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Бест Трейд Продакшен" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2011 та рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2011 у справі № 5023/2894/11 скасувати.

Справу № 5023/2894/11направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : С.С. Коваленко

І.М. Волік