Постанова № 19937682, 01.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2011 р. Справа № 5019/762/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддівБондар С.В., Грек Б.М.

розглянувши матеріали

касаційної скарги

за участю представників : Фермерського господарства "ОСОБА_1" від позивача: Боровенська Т.В. від відповідача: не зявились

від прокуратури: Рудак О.В.

на рішенняГосподарського суду Рівненської області від 24.06.2011 року

та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 року

у справі№ 5019/762/11

за позовомПрокурора Корецького р-ну Рівненської області в інтересах держави в особі Аграрного фонду Державної спеціалізованої бюджетної установи

доФермерського господарства "ОСОБА_1" простягнення 599 646 грн. ВСТАНОВИВ: Прокурор Корецького р-ну Рівненської області (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Аграрного фонду Державної спеціалізованої бюджетної установи (далі позивач) звернувся з позовом до Фермерського господарства "ОСОБА_1" (далі відповідач) про стягнення 599 646 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.06.2011 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягає стягненню 496 815 грн. - вартість 437,87 тони недопоставленої пшениці 34 777 грн. 7% штрафу; 27215 грн. пені за період з 09.10.2010 року по 14.02.2011 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційна скарга відповідача без задоволення.

Постановлені у справі рішення мотивовані тим, що відповідачем не надано доказів виконання зобовязань за контрактами, які були укладені сторонами у справі. Відповідач має заборгованість в сумі 496 815 грн. Умовами договору передбачено стягнення пені в розмірі 0,1% та штрафу 7% за невиконання зобовязань. З додаткового договору №3 від 31.12.2009 року вбачається, що зазначення місяця поставки - серпень 2009 року є технічною помилкою (враховуючи дату укладання додаткового договору № 3 31.12.2009 року), має бути зазначено серпень 2010 року. Крім того, дана обставина встановлена рішення Господарського суду Рівненської області від 14.02.2011 року по справі № 20/4.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, в частині стягнення штрафних санкцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить прийняти нове рішення, яким в частині стягнення штрафу та пені відмовити. В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що відповідно до додаткової угоди №3 від 31.12.2009 року до контракту місяцем поставки визначено серпень 2009 року. Прокурор подав позов у квітні 2011 року і відповідно до частини 2 статті 258 ЦК України сплинув термін позовної давності, що є підставою у відмові у позові. Відповідач посилається на ч.6 ст.232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника прокуратури та представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

06.03.2009 року між позивачем та відповідачем у справі було укладено форвардний біржовий контракт № 581 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна (далі Контракт). В період з 28.09.09 року по 31.12.2009 року до контракту було укладено три додаткових договори. Згідно до Контракту позивач - в особі брокера ОСОБА_3 покупець; відповідач - в особі брокера ОСОБА_2 продавець.

Пунктом 2.1 Контракту Брокер - продавець поставляє Брокеру - покупцю товар (пшениця 4 -го класу, у кількості 2 000 тон) в термін до 01.10.2009 року.

Відповідно до п.5.2 Контракту покупець протягом 3-х робочих днів, з моменту укладання контракту, зобовязується перерахувати авансовий платіж на рахунок аграрної біржі, в розмірі 50% від суми контракту.

Пунктом 7.5 Контракту передбачено, що у разі виконання покупцем п.5.2 та не виконання продавцем п.2.1 Контракту з продавця стягується пеня у розмірі 01% вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф, в розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідачем не оспорюється розрахунок суми основного боргу, прийняті судові рішення, оспорюються лише в частині нарахування штрафних санкцій, які стягнуті за невиконання відповідачем додаткового договору № 3 до Контракту, який підписано 31.12.2009 року.

При виконанні сторонами Контракту, його умови змінювалися, частково Контракт виконаний. У додатковому договорі № 3 від 31.12.2009 року зазначено, що відповідач повинен передати покупцю у власність товар пшениця 4 класу; кількість 437,873 тони, ціна за 1 тону 1 134, 61 грн.; місяць поставки серпень 2009 року.

Відповідно до ст. 14 підпункту 14.1.45.3 Податкового Кодексу України, форвардний контракт - цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.

Тобто, укладений сторонами Контракт передбачав виконання зобовязань відповідачем на майбутнє.

У додатковому договорі № 2 від 30 жовтня 2009 року зазначений строк поставки серпень 2010 року. Сторони змінили у договорі №2 не тільки статтю 1 Контракту, але й пункт 2.1 статті 2, згідно до якої поставка відбувається в термін до 01.10.2010 року.

Судова колегія погоджується з висновком про те, що строк зазначений у додатковому Договорі №3 до Контракту (серпень 2009 року) є технічною помилкою, оскільки додатковий Договір №3 було підписано 31.12.2009 року. В додатковому Договорі №3 зазначено, що всі інші умови Контракту залишаються без змін, у тому числі, змінений додатковим договором № 2 - пункт 2.1 статті 2 Контракту щодо терміну поставки товару.

З розрахунку суми заборгованості та штрафних санкцій вбачається, що вони нараховані за невиконання відповідачем договору №3 від 31.12.2009 року, якій є невідємною частиною Контракту.

Оскільки штрафні санкції нараховані за період з 01.10.2010 року по 14.02.2011 року немає підстав вважати, що порушено вимоги статті 232 ГК України.

Прокурор, звернувся з позовом в квітні 2011 року і відповідно ним, у даному випадку, не пропущений річний термін позовної давності.

За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами, дана належна юридична оцінка фактичним обставинам справи та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Фермерського господарства "ОСОБА_1" відмовити.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 24.06.2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 року у справі № 5019/762/11 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек