Постанова № 19937514, 30.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2011 р. Справа № 5005/4192/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника відповідача ОСОБА_1 (дов. від 15.11.11.), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна організація № 14” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2011 року у справі № 5005/4192/2011 за позовом комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” до комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна організація № 14” про зобовязання внести зміни до договору,

ВСТАНОВИВ: У березні 2011 року комунальне підприємство теплових мереж “Криворіжтепломережа” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна організація № 14” про зобовязання внести зміни до пунктів 3.3 і 3.7 договору від 8грудня 2004 року № 8014, виклавши їх в наступній редакції (з урахуванням уточнених позовних вимог): - пункт 3. 3 договору “У разі виявлення витоків або самовільного водорозбору мережної води із внутрішньо-будинкових мереж “Житлово-експлуатаційна організація № 14” сплачує “Постачальнику” вартість мережної води і спожитої теплової енергії, згідно діючих тарифів у відповідності з “Правилами надання населенню послуг з водо- та теплопостачання і стоків”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497. У разі, коли приладом обліку теплової енергії, встановленому на житловому будинку, зафіксовано виток мережної води, комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація №14” сплачує енергопостачальній організації вартість цієї мережної води та теплової енергії за звітний період згідно діючих тарифів”;

- пункт 3.7. “У разі встановлення на житловому будинку приладів обліку теплової енергії не на межі розподілу, кількість втрат теплової енергії на ділянці від цієї межі до місця встановлення, сплачує комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація № 14”.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2011 року (суддя О. Коваленко) позовні вимоги задоволено частково: змінено пункт 3.7 договору в редакції: “У разі встановлення на житловому будинку приладів обліку теплової енергії не на межі розподілу, кількість втрат теплової енергії на ділянці від цієї межі до місця встановлення, сплачує комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація № 14”. У решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2011 року рішення змінено та позов задоволено в повному обсязі. Зобовязано комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація № 14” внести зміни до пунктів 3.3 і 3.7 договору від 8грудня 2004 року № 8014, виклавши їх в наступній редакції:

-“пункт 3.3 доповнити реченням: “ У разі, коли приладом обліку теплової енергії, встановленому на житловому будинку, зафіксовано виток мережної води, комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація №14” сплачує енергопостачальній організації вартість цієї мережної води та теплової енергії за звітний період згідно діючих тарифів”;

- доповнити Розділ 3 “Порядок розрахунків” пунктом 3.7 у такій редакції: “У разі встановлення на житловому будинку приладів обліку теплової енергії не на межі розподілу, кількість втрат теплової енергії на ділянці від цієї межі до місця встановлення, сплачує комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація № 14”.

Комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація № 14” просить рішення та постанову скасувати з підстав незастосування і неправильного застосування господарськими судами статей 525, 626, 627, 652 Цивільного кодексу України, положень КТМ 204 України 244-94 “Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні”, затверджених Державним комітетом житлово-комунального господарства України від 14 грудня 1993 року, Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затверджених наказом Державного будівництва, архітектури та житлової політики України № 91 від 8 вересня 2000 року, Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869, статті 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте комунальне підприємство теплових мереж “Криворіжтепломережа” право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник у судове засідання не зявився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, 8 грудня 2004 року сторони уклали договір № 8014 на постачання теплової енергії на житлові будинки та обєкти соціально-комунального побуту (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник) бере на себе відповідальність постачати теплову енергію до межі розподілу на житлові будинки та обєкти соціально-комунального побуту, внутрішньобудинкові системи, які знаходяться на обслуговуванні в комунальному житловому підприємстві, а відповідач зобовязався транспортувати теплову енергію від межі розподілу безпосередньо до споживача. Відповідальність сторін по обслуговуванню поверхневих та внутрішньобудинкових мереж визначається у відповідності з актами розмежування балансової приналежності теплових мереж.

Листом від 24 листопада 2010 року № 1859/13 позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору:

- пункт 3.3 доповнити реченням: “У разі, коли приладом обліку теплової енергії, встановленому на житловому будинку, зафіксовано виток мережної води, комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація №14” сплачує енергопостачальній організації вартість цієї мережної води та теплової енергії за звітний період згідно діючих тарифів”;

- пункт 3.7 викласти наступній редакції: “У разі встановлення на житловому будинку приладів обліку теплової енергії не на межі розподілу, кількість втрат теплової енергії на ділянці від цієї межі до місця встановлення, сплачує комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація №14”,

Відповіді на пропозицію позивач не отримав.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині внесення змін до пункту 3.3 договору, господарський суд виходив з того, що Правила надання населенню послуг з водо- та теплопостачання, на підставі яких позивач просив змінити договір, втратили чинність.

Апеляційний господарський суд з таким висновком не погодився.

Зміна умов договору повязана з межами відповідальності сторін у відносинах постачання теплової енергії і до спірних правовідносин слід застосовувати Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України з 14 лютого 2007 року № 71 (далі Правила).

Абзацом четвертим пункту 6.3.76 Правил встановлено, що невиробничий витік -- втрати мережної води із систем теплопостачання і систем теплоспоживання згідно з їхньою балансовою належністю має бути віднесено до власника теплових мереж або власника систем теплоспоживання, який допустив цей витік.

Отже, унормування відповідальності контрагентів за втрати мережевої води на підставі прав власності учасників спірних правовідносин є правомірним.

Пунктом 7.2.43. Правил визначено, що облік відпускання і використання теплової енергії має здійснюватися у вузлі обліку теплової енергії, організованому на межі розділу теплових мереж між теплопостачальною організацією та споживачем. У разі організації вузла обліку не на межі розділу теплових мереж розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі розділу до місця установки розрахункових приладів і за цієї обставини господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про внесення змін до пункту 3.7 договору.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2011 року у справі №5005/4192/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна організація № 14” без задоволення. Головуючий, суддя М. В. Кузьменко СуддяІ. М. Васищак СуддяВ.М. Палій