Рішення № 1993627, 28.08.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.08.08 р. Справа № 21/106

Позивач: Відкрите акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” м. Дніпродзержинськ

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 5 696,15грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Кузьменко Ю.М. - юр.

відповідача: Манерова Ю.В. - юр.

Відкрите акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” подало позов до Державного підприємства “Донецька залізниця” про стягнення вартості нестачі вантажу (кутик сталевий), відправленого 14.05.2008р. за залізничною накладною № 45025493, у сумі 5 696,15грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на станцію призначення вагон прибув з нестачею, яка підтверджена комерційним актом. Нестача, на його думку, виникла у зв’язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Залізниця позов не визнала із посиланням на те, що перевізник не несе відповідальність за неправильність відомостей, зазначених відправником у накладній і позивачем невірно визначена сума збитків – розрахунок зроблений без застосування норми недостачі, у той час як згідно п.27 Правил видачі вантажів до сталі сортової необхідно застосовувати норму недостачі 0,5%.

Розгляд справи закінчено 28.08.2008р.

Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалась перерва до 15-00 год. 28.08.2008р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

14.05.2008р. Відкрите акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” по залізничній накладній № 45025493 у напіввагоні № 52740693 відвантажило Закритому акціонерному товариству “Азовзовніштранс” кутик 70х70х7, вироблений із сталі сортової, у 24 пакетах. За даними накладної вага нетто вантажу 64,774 т. Відвантаження здійснено на підставі укладеного між позивачем і корпорацією „Індустріальна спілка Донбасу” договору комісії № 2006-001кмс/26-0184-01 від 01.01.2006р.

На станцію призначення вагон прибув 17.05.08р., де перевізником був складений акт загальної форми № 88 від 17.05.08р. Підстава складання акту загальної форми – відсутність 3-х ув’язок на верхньому пакеті посередині вагону.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його кількості представниками станції Маріуполь-Порт Донецької залізниці.

За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт АО 660210/71 від 17.05.08р., згідно з яким усього у вагоні знаходиться 24 пакети, з яких один пошкоджений – на ньому відсутні три дротяні ув’язки і маркування. Під час перерахунку умісту у пошкодженому пакеті виявилось 33 кутика, що менше проти даних трафарету на 80 кутиків, нестача вага яких 1 327кг.

Комерційний акт підписано: з боку залізниці – начальником станції, двома старшими прийомоздавальниками, з боку вантажоодержувача – особою, яка брала участь у перевірці.

Вантажоодержувач зробив переуступний підпис на пред’явлення претензій і позовів на залізничній накладній № 45025493 відправнику вантажу - Відкритому акціонерному товариству “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”.

Позивач просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, вартість 1 327кг кутика сталевого, яка складає 5 696,15грн.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Згідно ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт” вимоги вантажовідправників, вантажоодержувачів, пасажирів до перевізників щодо порушених прав і законних інтересів розглядаються в претензійно-позовному порядку. Порядок і терміни пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред’явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст.133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи, зокрема комерційним актом АО 660210/71 від 17.05.08р., підтверджено.

Залізниця не довела, що втрата вантажу виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 4 305,38 грн. із розрахунку: 1 003 кг (нестача з урахуванням норми недостачi 0,5%) х 4 292,50 грн. (вартість 1 т кутика). Позивачем позов заявлено на більшу суму - 5 696,15грн. (розрахунок недостачі зроблений без застосування норми недостачі).

Господарський суд вважає позовні вимоги ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” обґрунтованими частково у сумі 4 305,38 грн. В іншій частині позов задоволенню не підлягає, так як позивачем сума нестачі розрахована без урахування норми недостачi, встановленої п.27 Правил видачі вантажів.

Посилання позивача на те, що сума нестачі повинна визначатись без урахування норми недостачі, так як металопрокат не належить до вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, і ваги, на яких провадилось зважування вантажу, є точними, судом до уваги не взято, оскільки це не відповідає правовій нормі, закріпленій ч.2 ст.114 Статуту залізниць України, згідно якої недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково у сумі 4 305,38 грн.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (51900, м. Дніпропетровської області, вул. Кірова, 18 “б”, п/р 26006303170001 у філії “Відділенні Промінвестбанку у м. Дніпродзержинську, МФО 305501, код ЄДРПОУ 05393043) 4 305,38 грн. вартості нестачі кутика сталевого, 77,10 грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 89,19 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя

Надруковано примірників:

1– у справу;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Виконала:

Тел.381-91-18