Рішення № 1993593, 21.08.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"21" серпня 2008 р. Справа № 18/492-08

Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Равіс"

До Калинівської селищної ради Броварського району Київської області

Про визнання права власності

суддя Кошик А. Ю.

за участю представників сторін:

позивача Гриценко І.І.

відповідача не прибув

Суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РАВІС», м.Київ,( далі-позивач) до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області (далі-відповідач) про визнання права власності на земельну ділянку площею 8,99756 га, яка знаходиться під господарськими будівлями і спорудами, що передані у власність позивача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв’язку з переходом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАВІС» права власності на об’єкт нерухомого майна згідно ст.377 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного кодексу України до нього переходить і право власності на земельну ділянку, на якій цей об’єкт розташований і яка необхідна для його обслуговування.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2008 року порушено провадження у справі № 18/492-08 та призначено її до розгляду на 21.08.2008 року о 11:50.

Представник позивача в судовому засіданні 21.08.2008 року позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явився, через загальний відділ суду (за вх. від 21.08.2008р.) подав відзив на позов, в якому зазначає, що заперечень проти заявленого позову не має та просить слухати справу у судовому засіданні без участі свого представника.

З огляду на наведене суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

встановив:

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «РАВІС»(покупцем) та Фондом приватизації комунального майна Печерського району м.Києва (продавцем) був укладений договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу - Базир В.Г. за № 9102.

Відповідно до умов Договору продавець передав у власність покупця належний продавцю майновий комплекс, що розташований за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу Калинівка, вулиця Ігорєва, будинок без номера.

Право власності позивача на зазначене нерухоме майно зареєстровано Броварським бюро технічної інвентаризації у реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 2757955 від 30.03.2006р., що підтверджується відповідним Витягом Броварського бюро технічної інвентаризації від 30.03.2006р. за № 10252382

Перелік нерухомого майна зазначено у п.1.1 Договору, а саме:

- механічний цех, позначений за планом земельної ділянки літерою «Б-2»площею 720,4 кв.м,

- гуртожиток, позначений за планом земельної ділянки літерою «А-2» площею 967,2 кв.м,

- овочесховище № 4, позначений за планом земельної ділянки літерою «Г-2»площею 2553,3 кв.м,

- овочесховище № 6, позначений за планом земельної ділянки літерою «Д-2»площею 2603,4 кв.м,

- компресорний цех, позначений за планом земельної ділянки літерою «Ж-1»площею 625,2 кв.м,

- магазин, позначений за планом земельної ділянки літерою «К-1» площею 140,1 кв.м,

- блок допоміжних споруд, позначений за планом земельної ділянки літерою «Л-1» площею 62,5 кв.м,

- автовагова, позначена за планом земельної ділянки літерою «М-1» площею 50,3 кв.м,

- цех по ремонту контейнерів, позначений за планом земельної ділянки літерою «Н-1» площею 908,7 кв.м,

- фасовочний цех, позначений за планом земельної ділянки літерою «П-2» площею 1245,9 кв.м,

- сховище № 2, позначене за планом земельної ділянки літерою «С-2» площею 2638,1 кв.м,

- сховище № 1, позначене за планом земельної ділянки літерою «Т-2» площею 2618,5 кв.м,

- сховище № 3, позначене за планом земельної ділянки літерою «Р-2» площею 2706,4 кв.м,

- овочесховище № 5, позначене за планом земельної ділянки літерою «Е-2» площею 2705,9 кв.м.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, земельна ділянка на час придбання майнового комплексу входила до складу постійного землекористувача ОРПК Печерського району м.Києва, посвідченого Державним актом на право користування землею серії Б № 084884 від 1987 року.

Рішенням Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 26 квітня 2007 року за № 218/10-У в зв’язку з ліквідацією існування ОРПК Печерського району м.Києва, було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 10,0276 га ОРПК Печерського району м.Києва.

Зазначеним рішенням надано дозвіл на погодження місця розташування ТОВ «РАВІС» на земельну ділянку площею 6,5976 га, та рішенням Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 12 червня 2007 року за № 263/11-У надано дозвіл ТОВ «РАВІС» на погодження місця розташування на земельну ділянку площею 2,4000 га для реконструкції купленого майна під сервісний центр по обслуговуванню та ремонту всіх видів побутової техніки, теле-, відео-, аудіоапаратури та будівництва комплексу цехів, складських приміщень, приміщень для ремонту та обслуговування засобів мобільного зв’язку, комп’ютерної та цифрової техніки в смт.Калинівка по вул.Ігорева (забудовані землі) за рахунок земель запасу селищної ради.

Рішенням Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 27 лютого 2008 року за № 459/17-У надано дозвіл ТОВ «РАВІС» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 8,9976 га для реконструкції купленого майна під сервісний центр по обслуговуванню та ремонту всіх видів побутової техніки, теле,-відео,-аудіоапаратури та будівництво комплексу цехів, складських приміщень, приміщень для ремонту та обслуговуванню засобів мобільного зв’язку, комп’ютерної та цифрової техніки в смт.Калинівка по вул.Ігорєва (забудовані землі) за рахунок земель запасу селищної ради.

Площа ділянки, відведена ТОВ «РАВІС» під викупленими будівлями (майновим комплексом) в смт. Калинівка, вул.Ігорєва, 4, Калинівської селищної ради Броварського району Київської області згідно кадастрового плану складає 8,99756 га.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що станом на сьогодні є необхідність у використанні земельної ділянки площею 8,99756 га, Товариством з обмеженою відповідальністю «РАВІС», але відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України приступити до використання земельної ділянки позивач має право лише після отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації.

Згідно статті 2 Земельного кодексу України, земельні відносини –це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Статтею 4 Земельного кодексу України передбачено, що земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

Таким чином, основоположними нормативними актами, якими має керуватися суд при вирішенні питання про визнання права власності на земельну ділянку поряд з Земельним Кодексом України (далі - ЗК України) є відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. А отже, без отримання документа, що посвідчує право власності на належні йому земельні ділянки, можливість користуватися належним позивачу майном знаходиться у прямій залежності від можливості користування земельною ділянкою, а тому, позбавлення позивача останнього, не дозволяє йому здійснювати належне йому право власності на майно в розумінні положень ст.317 ЦК України, відповідно до якої власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтями 120 Земельного кодексу України та статтею 377 ЦК України визначено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

За загальним правилом, відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 11 ч.2 п.п.1, 4 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти, а відповідно до ч.3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Необхідно відмітити, що предметом зазначеного договору було нерухоме майно- майновий комплекс, а не окрема земельна ділянка. Таким чином, волевиявлення суб’єктів правочинів, що виражені в їх правомірних діях згідно вищевказаного договору купівлі-продажу були направлені лише на перехід права власності на зазначений майновий комплекс і не визначали свої права з приводу оспорюваної земельної ділянки. При цьому, предметом даного договору купівлі-продажу було одне і те же нерухоме майно-майновий комплекс, що розташований за адресою:Київська область, Броварський район, селище міського типу Калинівка, вулиця Ігорєва, будинок без номера. А враховуючи те, що цивільно-правовий договір є похідним способом виникнення права власності, разом з річчю (майновим комплексом) до нового власника перейшли також усі права і обов’язки попереднього власника стосовно цієї речі.

З огляду на наведене, суд вважає правомірними твердження позивача щодо переходу до нього права власності на земельну ділянку, яка зайнята нежитловою будівлею-майновим комплексом і є необхідною для обслуговування даного майнового комплексу з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу відповідно до ст.334 ЦК України.

Зазначена позиція висловлена пп. «r»п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004р. № 7, згідно з яким якщо договором про відчуження жилого будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ті її частини, одна з яких зайнята жилим будинком, будівлею чи спорудою, а інша необхідна для їх обслуговування.

Згідно кадастрового плану розробленого Київським регіональним інститутом земельних реформ, земельна ділянка площею - 8,99756 га, що знаходиться під набутою позивачем у власність майновим комплексом і є необхідною для її обслуговування.

Виключно судом, згідно ст.158 Земельного кодексу України, вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав.

Таким чином, враховуючи, що право власності на нежитлові будівлі-майновий комплекс встановлене, ніким не оспорене та підтверджується договором купівлі-продажу від 15.12.2005р.; розмір земельної ділянки, на якій розміщений належний позивачу на праві власності об’єкт нерухомого майна, визначений в натурі і складає 8,99756 га; перехід права власності на земельну ділянку, на якій розміщений переданий позивачу майновий комплекс, передбачений чинним законодавством України; суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, за усним клопотанням позивача, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «РАВІС», (м.Київ, вул.Малиновського 9, код 21561949) право власності на земельну ділянку площею 8,99756 га, яка зайнята майновим комплексом, що знаходиться за адресою: смт.Калинівка, вул.Ігорєва, 4, Калинівської селищної ради Броварського району, Київської області, та необхідна для його обслуговування.

3. Зазначене рішення є підставою для Управління земельних ресурсів Броварського району Київської області виготовити та видати ТОВ «РАВІС» Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 8,99756га, яка зайнята майновим комплексом, що знаходиться за адресою: смт.Калинівка, вул.Ігорєва, 4, Калинівської селищної ради Броварського району, Київської області, та необхідна для його обслуговування.

Суддя Кошик А. Ю.