Рішення № 19930313, 07.11.2011, Василівський районний суд Запорізької області

2-1545/11 07.11.2011

Справа № 2-1545/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року                                                                      м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді                                         Сидоренко Ю.В.

          при секретарі:                                                   Осінцевій Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом відокремленого структурного підрозділу «Василівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про навчання,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про навчання. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 01.09.2009 року ВСП «Василівським коледжем Таврійського державного агротехнологічного університету»з ОСОБА_1. було укладено договір про навчання, згідно умов якого відповідач зобов’язувався перебувати в коледжі в строки, встановлені навчальним планом, графіком навчального процесу та планом позаурочних заходів, виконувати в передбачені навчальним планом строки навчальні завдання, здавати заліки, контрольні роботи та іспити, а також своєчасно вносити плату за отриману освітню послугу в розмірі 270 (двісті сімдесят) гривень щомісяця до 20 числа поточного місяця. 29 червня 2010 року наказом директора коледжу ОСОБА_1 було відраховано зі складу студентів за неявку на лабораторно-екзаменаційну сесію та не сплату заборгованості по оплаті за навчання. Відповідно до довідки бухгалтерії ВСП «Василівського коледжу Таврійського державного агротехнологічного університету»з січня 2010 року по червень 2010 року сума заборгованості ОСОБА_1 по оплаті за навчання складає 1610 грн. Адміністрація коледжу неодноразово усно та письмово попереджала відповідача про суму заборгованості, проте відповідач не реагував, тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість по сплаті заборгованості за навчання в сумі 1610 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у відсутність їх представника, заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі, наполягають на їх задоволенні за підставами, викладеними у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав повністю, не заперечує проти задоволенні заявлених позовних вимог.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.ст.58,59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Згідно ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що 01.09.2009 року між Василівським коледжем Таврійського державного агротехнологічного університету та ОСОБА_1, відповідачем у справі, був укладений договір про навчання № 313 від 01.09.2009 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.4).

Відповідно до умов даного договору, позивач мав надати відповідачу освітні послуги, а відповідач своєчасно вносити плату за отриману освітню послугу в розмірі 270 (двісті сімдесят) гривень щомісяця до 20 числа поточного місяця

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором навчання на контрактній основі з січня 2010 року по червень 2010 року сума заборгованості ОСОБА_1 по оплаті за навчання складає 1610 грн., який відповідачем не оспорюєтья (а.с.7).

До теперішнього часу виникла заборгованість за договором про навчання № 313 від 01.09.2009 року відповідачем не погашена, тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Згідно положень ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату ,замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі, якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника ,він зобов’язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі ,якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.907 ЦК України договорі про надання послуг може бути розірваний ,у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору в порядку та на підставах, встановлених цим кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором про навчання № 313 від 01.09.2009 року, яка виникла за період з січня 2010 року по червень 2010 року в розмірі –1610,00 (одна тисяча шістсот десять) гривень.

Також, відповідно до ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем при пред’явленні позову до суду та документально ним підтверджені судові витрати у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Позивач від сплати судового збору при подачі позову до суду звільнений на підставі рішення Василівської міської ради Запорізької області № 9 від 21.04.2011 року.

Крім того, суд вважає необхідним зменшити розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь держави, на суму стягнутих з відповідача на користь позивача витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. у зв’язку зі змінами у чинному цивільному процесуальному законодавстві та виключенням на час ухвалення рішення положень п.1 ч.3 ст.79, ст.81 ЦПК України, які діяли на час пред’явлення позову до суду та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 68,20 грн. (188,20 грн –120,00 грн), з яких: 188,20 грн. становить 1 відсоток від ціни позову, а 120,00 грн. є стягнутими з відповідача на користь позивача витратами на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 553, 610, 612, 901,903,905,907 ЦК України, ст. ст. 3, 7, 10, 11,.60,79, 88, ст.ст.209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги відокремленого структурного підрозділу «Василівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про навчання –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь відокремленого структурного підрозділу «Василівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету»(71600 м. Василівка мкр-н 40 років Перемоги 15, р/рахунок № 35222003003429 в ГУДКУ у Запорізькій області м. Запоріжжя, МФО № 813015 код ЄДРПОУ 34524531) заборгованість за Договором про навчання № 313 від 01.09.2009 року в розмірі –1610,00 (одна тисяча шістсот десять) гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 (сто двадцять) грн., а всього –1730,00 (одну тисячу сімсот тридцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 68 (шістдесят вісім) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дати проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копрії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області                               ОСОБА_2