Рішення № 19928580, 28.11.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 2-3363/11

РІШЕННЯ

іменем України

28.11.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.

при секретарі Распутній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія»до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

у квітні 2011 року ВАТ «Незалежна Страхова Компанія», правонаступником якого є ПАТ «Незалежна Страхова Компанія», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Свої вимоги мотивує тим, що 07.07.2009 на бульварі Дружби Народів в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "I-VAN", д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та "Фольцваген", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2009 винним у ДТП було визнано ОСОБА_1 Оскільки власником вказаного автомобіля "Фольцваген", д.н.з. НОМЕР_2 , зазначений транспортний засіб було застраховано у позивача, вона звернулася до останнього із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивач відповідно до умов договору та додаткової угоди здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 8 426 грн. 20 коп. на користь особи, що здійснювала ремонт автомобіля СПД ФО ОСОБА_3

В добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати збитки, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 8426,20 грн. страхового відшкодування, 340 грн. за проведене автотоварознавче дослідження та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача Гуримський О.В. позов підтримав та просив його задовольнити за вищезазначених підстав.

Відповідач в судове засідання не зявився, проте у попередньому судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 07.07.2009 на бульварі Дружби Народів в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "I-VAN", д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та "Фольцваген", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2009 винним у ДТП було визнано ОСОБА_1 (а.с. 10).

Оскільки власником автомобіля "Фольцваген", д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_2 , зазначений транспортний було застраховано у позивача на підставі полісу добровільного страхування транспортного засобу (Каско), водія та пасажирів від нещасних випадків та цивільної відповідальності серія ТЗН № 760978, вона звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

В подальшому на підставі заяви ОСОБА_2 від 16.10.2009 (а.с.31) звіту про визначення вартості матеріального збитку № С-996 від 06.08.2009 (а.с.13-27), страхового акту № 15375 від 16.10.2009 (а.с.33) позивачем було сплачено страхове відшкодування за пошкоджений автомобіль у сумі 8426,20 грн. та перераховано його на рахунок СПД ФО ОСОБА_3 для здійснення ремонтних робіт пошкодженого автомобіля страхувальника (а.с. 35).

Відповідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачені Експертній компанії «Укравтоекспертиза-Стандарт»(а.с. 35) кошти за проведення авто- товарознавчого дослідження в розмірі 340 грн.

Суд вважає, що зазначена вимога є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ст. 9 ЗУ «Про страхування»передбачено, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник; непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування, а отже до страхової компанії переходить право вимоги регресу в розмірі страхового відшкодування, а відтак витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, яке є непрямими збитками та не передбачені в договорі страхування, стягненню в порядку регресу не підлягають.

Крім того, суд вважає, що страховик не має права вимагати відшкодування вартості експертизи у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач частково довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог, загальний розмір здійснених позивачем витрат становить 8426, 20 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 993, 1191 ЦК України, Законом України "Про страхування", суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія» ( м. Київ, Кловський узвіз,9/2, р/р 2650600004267 в ПАТ КБ «Правекс Банк», МФО 321983, код 20036721) 8426 (вісім тисяч чотириста двадцять шість) гривень 20 коп. на відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 84 грн. 26 коп. судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя