Рішення № 19925862, 13.12.2011, Харцизький міський суд Донецької області

РІШЕННЯ Справа №2-575/2011р.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року

Харцизький міський суд Донецької області у складі :

судді - Щебуняєвої Л.Л.,

при секретарі- Должиковій Я.Ю.,

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харцизьку

цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,за зустрічним позовом ОСОБА_1 до

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»про визнання недійсним п.3.2 кредитного договору,зобовязання проведення перерахунку зайво нарахованих процентів річних,зарахування зайво сплачених коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

21 лютого 2011 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»

(далі-ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся до Харцизького міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року ,яка склалася станом на 3 червня 2010 року, в сумі 900405 гривен 28 коп.,яка складається з наступного :552198 грн.11 коп.-заборгованість за кредитом,223521 грн.40 коп.- заборгованість по процентам за користування кредитом,81571 грн.23 коп.-пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором,а також штрафи відповідно до умов кредитного договору ,250 грн.- штраф (фіксована частина),42864 грн.54 коп.- штраф (процентна складова).

Позов мотивують тим,що відповідно до укладеного договору №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 900000 гривен,зі сплатою відсотків за користування кредитом у сумі 19% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18 серпня 2010 року.

Зобов*язання відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року забезпечено порукою-договором поруки №ПЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року, укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк»та поручителем відповідачем по справі ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором,укладеним ОСОБА_1 Відповідно до вимог ст.ст.610,554 ЦК України боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

У порушення ст.ст.526,527,530 ЦК України,згідно яких зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону та умов укладеного кредитного договору ОСОБА_1 зобовязання за укладеним кредитним договором належним чином не виконав.

В звязку з чим станом на 3 червня 2010 року у відповідача ОСОБА_1 склалася заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 900405 гривен 28 коп.,яку позивач просив солідарно стягнути на їх користь з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

23 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк»про визнання недійсним п.3.2 кредитного договору №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року,визнання недійсними дій щодо збільшення банком процентної ставки,відновлення становища,яке існувало до порушення та зобовязання провести перерахунок,в якому ОСОБА_1 просив визнати недійсним з моменту укладення між ним та ПАТ КБ «Приватбанк»п.3.2 кредитного договору №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року наступного змісту :«Відповідно до ст.212 ЦК України,при порушенні Позичальником зобовязань по погашенню кредиту,передбачених п.п.1.3,2.3.1,3.3 даного договору,Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі від ставки,зазначеної в п.3.1 даного договору,розраховані від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом»,визнати недійсними дії ПАТ КБ «Приватбанк»щодо збільшення процентної ставки за кредитним договором до 50% по простроченим процентам ,зобовязати ПАТ КБ «Приватбанк»провести перерахунок зайво нарахованих процентів річних в сумі 118477 грн.98 коп. за користування кредитними коштами,починаючи з 18 грудня 2007 року,як по строковим процентам,так і по простроченим процентам,виходячи із п.п.3.1 кредитного договору за ставкою 19% річних,зобовязати ПАТ КБ «Приватбанк»зарахувати зайво сплачені ОСОБА_1 кошти в рахунок погашення простроченої та строкової заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Харцизького міського суду Донецької області від 13 травня 2011 року провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,за зустрічним позовом ОСОБА_1 до

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»про визнання недійсним п.3.2 кредитного договору, визнання недійсними дії щодо збільшення банком процентної ставки,відновлення становища,яке існувало до порушення та зобовязання провести перерахунок було зупинено до розгляду по суті Апеляційним судом Дніпропетровської області скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 серпня 2010 року,по цивільній справі №2-10244/2010 р. за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агенство «Верус»,ОСОБА_1,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року.

4 листопада 2011 року провадження по справі було відновлено.

28 листопада 2011 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» уточнив заявлені позовні вимоги та просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на їх користь заборгованість за кредитним договором №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року,яка склалася станом на 23 листопада 2011 року,в загальній сумі 397692 грн.04 коп.

Вказуючи,що 20 серпня 2010 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська було винесено рішення у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк»до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агенство «Верус»,ОСОБА_1,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року в сумі 809184 грн.87 коп. 16 серпня 2011 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області рішення від 20 серпня 2010 року було залишено без змін. Тому,оскільки даний позов ними був поданий до суду у лютому 2011 року,то відповідно і розрахунок заборгованості був складений ними станом на час звернення до суду. Станом на 23 листопада 2011 року заборгованість за кредитним договором №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року складає 1206876 грн.91 коп.,розрахунок заборгованості складений з урахуванням положень додаткової угоди №6 від 18 грудня 2007 року,якою встановлений розмір відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 19% річних.

З урахуванням того,що рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 серпня 2010 року з відповідачів на їх користь було вже стягнуто 809184 грн.87 коп.,то просять стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року,яка склалася станом на 23 листопада 2011 року,в загальній сумі 397692 грн.04 коп.

При цьому позивач не ставить питання про стягнення з відповідачів штрафу (процентна складова) в розмірі 42864 грн.54 коп.

В судовому засіданні представник позивача-ПАТ КБ «Приватбанк»-Єрмак В. М. повністю підтримала уточнені позовні вимоги.

7 грудня 2011 року позивач по зустрічному позову ОСОБА_1 уточнив заявлені позовні вимоги по зустрічному позову та просить визнати недійсним з моменту укладення між ним та ПАТ КБ «Приватбанк»п.3.2 кредитного договору №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року наступного змісту : «Відповідно до ст.212 ЦК України,при порушенні Позичальником зобовязань по погашенню кредиту,передбачених п.п.1.3,2.3.1,3.3 даного договору,Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі від ставки,зазначеної в п.3.1 даного договору,розраховані від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом»,зобовязати ПАТ КБ «Приватбанк»провести перерахунок зайво нарахованих процентів річних за користування кредитними коштами по простроченим процентам,виходячи із п.п.3.1 кредитного договору за ставкою 19% річних, зобовязати ПАТ КБ «Приватбанк»зарахувати зайво сплачені ним кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Зустрічний позов ОСОБА_1 мотивує тим,що відповідно до п.3.1 кредитного договору №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п.2.4.1,3.3,3.4 даного договору,Позичальник сплачує відсотки в розмірі 25% річних.

Пунктом 3.2 кредитного договору №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року передбачено, що відповідно до ст.212 ЦК України,при порушенні Позичальником зобовязань по погашенню кредиту,передбачених п.п.1.3,2.3.1,3.3 даного договору,Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі від ставки,зазначеної в п.3.1 даного договору,розраховані від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. Вважає,що при укладенні кредитного договору банком в порушення ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»,який передбачає,що банк не повинен включати у договори із споживачем умови,які є несправедливими,в умови кредитного договору було включено п.3.2,який обмежує його права як споживача і є несправедливим.

Він був змушений підписати кредитний договір за наявності п.3.2 договору,оскільки кредитний договір по своїй суті в розумінні ст.634 ЦК України є договором приєднання,який може бути укладений лише шляхом приєднання позичальником до запропонованого банком кредитного договору в цілому,коли позичальника фактично позбавлено права вносити будь-які зміни до умов такого договору.

Також вказує,що ст.11 ч.4 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено,що у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися,що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом 7-ми календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Проте жодного письмового документу,в якому банк повідомляв його про зміну процентної ставки він не отримував. Умовами кредитного договору при застосуванні п.3.2 взагалі не покладено на банк обовязок письмово повідомляти позичальника протягом 7-ми календарних днів з дати зміни процентної ставки.,що суперечить ст.11 ч.4 Закону України «Про захист прав споживачів»

Також вважає,що п.3.2 кредитного договору суперечить п.3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту,затвердженим постановою Правління НБУ від 10 травня 2007 року №168,в якому зазначено,що банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише у разі настання події,не залежної від волі сторін договору,яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Натомість,в п.3.2 кредитного договору зміна процентної ставки залежить від порушення позичальником зобовязань по своєчасному або належному погашенню кредиту,тобто в разі настання події,яка напряму залежить від волі сторони кредитного договору і не має безпосереднього впливу на вартість кредитних ресурсів банку.

В звязку з чим на ,на підставі ст.203 ч.1,215 ЦК України ОСОБА_1 просить визнати недійсним з моменту укладення між ним та ПАТ КБ «Приватбанк»п.3.2 кредитного договору №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року ,а також зобовязати ПАТ КБ «Приватбанк»провести перерахунок зайво нарахованих процентів річних за користування кредитними коштами по простроченим процентам,виходячи із п.п.3.1 кредитного договору за ставкою 19% річних ,зобовязати ПАТ КБ «Приватбанк»зарахувати зайво сплачені ним кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні позивач по зустрічному позову - ОСОБА_1,а також його представники- ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повністю підтримали уточнені позовні вимоги по зустрічному позову з вказаних підстав.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов ПАТ КБ «Приватбанк»не визнав,пояснив,що він починаючи з грудня 2005 року став не повністю виконувати умови укладеного кредитного договору від 17 серпня 2005 року,а з серпня 2010 року зовсім перестав сплачувати кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором,по простроченим процентам,оскільки почалася фінансова криза та в нього і його сімї склалося тяжке матеріальне становище .Вважає,що оскільки банком безпідставно збільшена вдвічі-з 19% до 38% ставка річних,то немає ніяких підстав для задоволення позовних вимог банку про стягнення з нього та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у сумі 397692 грн.04 коп.

Представники відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали в підстав вказаних відповідачем ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав повністю ,пояснив,що він в забезпечення зобовязань ОСОБА_1 за кредитним договором № ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року уклав з ПАТ КБ «Приватбанк»договір поруки від 17 серпня 2005 року,згідно з яким він

знав,що у разі невиконання ОСОБА_1 зобовязань по кредитному договору він буде нести в ним солідарну відповідальність як боржник. ОСОБА_1 приховував від нього виниклу заборгованість по кредитному договору,обіцяв всі фінансові проблеми з банком вирішити самостійно,вводив його в оману про дійсний стан виниклої у нього заборгованості .Крім того він просив ОСОБА_1 звернути заборгованість на його майно. Він влітку 2010 року передав ОСОБА_1 80000 грн. власних коштів для погашення заборгованості за кредитним договором,а в вересні 2010 року ним за 120000 грн. була продана належна йому квартира та дані кошти були передані в рахунок погашення заборгованості. Вважає винним у виниклій заборгованості саме відповідача ОСОБА_1

Представник відповідача ПАТ КБ «Приватбанк»по зустрічному позову ОСОБА_1-Єрмак В. М. зустрічний позов не визнала,пояснила,що позовні вимоги по зустрічному позову не підлягають задоволенню,оскільки відсутні підстави,передбачені законодавством України, для визнання п.3.2 кредитного договору недійсним. Вказує про те,що банком в односторонньому порядку розмір процентної ставки не змінювався -з 17 серпня 2005 року до 17 грудня 2007 року діяла ставка 25% річних,з 18 грудня 2007 року,після укладення сторонами додаткової угоди №6 до кредитного договору діє ставка 19% річних.

Заслухавши пояснення представника позивача Єрмак В.М.,відповідачів,представників відповідача ОСОБА_1-ОСОБА_5,ОСОБА_4 ,дослідивши матеріали справи у їх сукупності,суд знаходить позов ПАТ КБ «Приватбанк»обгрунтованим і таким,що підлягає задоволенню,а зустрічний позов ОСОБА_1 таким,що не підлягає задоволенню,з наступних підстав.

Судом встановлено,що відповідно до кредитного договору № ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року (а.с.6-8.) та наступними додатковими угодами до нього - №1 від 9 листопада 2005 року,№2 від 4 квітня 2006 року,№3 від 4 серпня 2006 року,№4 від 31 січня 2007 року,№5 від 4 липня 2007 року,№6 від 18 грудня 2007 року ,№7 від 11 квітня 2008 року (а.с.9-16 ) позивачем ПАТКБ «Приватбанк» ОСОБА_1 був наданий кредит у розмірі 900000 гривен на строк до 18 серпня 2010 року зі сплатою за користування ним 19% річних.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 17 серпня 2005 року №ЕХ 005-05 між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк»та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки №ПЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року (а.с.17) ),обсяг зобовязань поручителя за яким у подальшому збільшувався додатковими угодами (а.с.17-оборот,18).

20 серпня 2010 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська було винесено рішення у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк»до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агенство «Верус»,ОСОБА_1,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року, яким з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно стягнуто на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року в сумі 809184 грн.87 коп. (а.с.123-124).

16 серпня 2011 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 серпня 2010 року було залишено без змін (а.с.125-127 ).

Судом встановлено,що відповідачем ОСОБА_1 зобовязання позичальника не виконувалися належним чином,станом на 23 листопада 2011 року утворилася заборгованість перед позивачем-ПАТ КБ «Приватбанк»за кредитним договором №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року,у сумі 397692 грн.04 коп.,в яку не входить сума заборгованості за кредитним договором,стягнута з відповідачів згідно рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 серпня 2010 року,що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором,станом на 23 листопада 2011 року.

Суд не приймає до уваги при винесення рішення по справі доводи відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 про те,що вони не згодні з розміром суми заборгованості за кредитним договором станом на 23 листопада 2011 року,а також те,що позивачем при розрахунку заборгованості не враховано,що рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 серпня 2010 року вже стягнуто заборгованість по кредиту в тому числі і по процентам на прострочену заборгованість за період до 6 січня 2010 року,оскільки відповідачем ОСОБА_1,його представниками не наведено та не надано доказів,які б свідчили про неправильність розрахунків банку щодо суми боргу ОСОБА_1,не наведено своїх розрахунків,які б вказували про неправильність розрахунків банку,сторонами по справі не заявлялося клопотання про проведення по справі відповідної судової експертизи .У суду також немає ніяких підстав вважати неправильним,недостовірним ,не відповідаючим умовам укладеного кредитного договору та вимогам закону розрахунок банку щодо суми боргу ОСОБА_1 станом на 23 листопада 2011 року.

Статтею 1054 ЦК України передбачено,що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,встановлених договором,а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст.553 ч.1 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку .Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання ,забезпеченого порукою,боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники,якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі,що і боржник,включаючи сплату основного боргу,процентів,неустойки,відшкодування збитків,якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 526 ЦК України передбачає,що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ч.1 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання,то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов,визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 627 ЦК України передбачає,що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору,виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог усього Кодексу,інших актів цивільного законодавства,звичаїв ділового обороту,вимог розумності і справедливості.

Відповідно до вимог ст.212 ч.1 ЦК України особи,які вчиняють правочин,мають право обумовити настання або зміну прав та обовязків обставиною,щодо якої невідомо,настане вона чи ні ( відкладальна обставина).

Таким чином,встановлені судом обставини свідчать про те,що станом на 23 листопада 2011 року у відповідача ОСОБА_1 склалася перед позивачем ПАТ КБ «Приватбанк»заборгованість за кредитним договором № №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року,у сумі 397692 грн.04 коп,яку відповідно до вимог ст.ст.610,554 ЦК України необхідно стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк».

У суду відсутні підстави для визнання недійсним п.3.2 кредитного договору № №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року,оскільки при укладенні кредитного договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору:мета,сума і строк кредиту ;умови і порядок його видачі та погашення ;види (способи) забезпечення зобовязань позичальника ;відсоткові ставки ;порядок плати за кредит ;порядок зміни і припинення дії договору ;відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору,при його укладені,в тому числі і п.3.2 договору,волевиявлення сторін було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.

Крім того,судом не встановлено,що позивачем в односторонньому порядку змінювалася процентна ставка по договору,яка за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами ,яка за згодою сторін складала з 17 серпня 2005 року до 17 грудня 2007 року - 25% річних,з 18 грудня 2007 року,після укладення сторонами додаткової угоди №6 до кредитного договору ,процентна ставка складає 19% річних.

Суд вважає посилання відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 на порушення позивачем ст.11 ч.4 Закону України «Про захист прав споживачів» безпідставними,оскільки застосування вищевказаного Закону до спорів,які виникають з кредитних правовідносин,можливе в тому разі,якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту,типи відсоткової ставки,валютні ризики,процедура виконання договору тощо,які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини,тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись,а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

При таких обставинах слід задовольнити позовні вимоги позивача ПАТ КБ «Приватбанк»,відмовивши у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись 212,526,527,530 ,553,554,610,627,1050,1054 ЦК України , ст..ст. 10,11,60,212,213,214,215 ЦПК України ,суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1,який народився в м.Харцизьку Донецької області, ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2,який народився в м.Харцизьку Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»(р/рахунок № 29098829000000 у ПАТ КБ «Приватбанк»,код ЄДРПОУ 14360570,МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №ЕХ 005-05 від 17 серпня 2005 року ,яка склалася станом на 23 листопада 2011 року, в сумі 397692 гривні 04 копійки.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»про визнання недійсним п.3.2 кредитного договору,зобовязання проведення перерахунку зайво нарахованих процентів річних,зарахування зайво сплачених коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»(р/рахунок № 64993919400001 у ПАТ КБ «Приватбанк»,код ЄДРПОУ 14360570,МФО 305299) в повернення судового збору по 850 гривень з кожного,в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60 гривен з кожного відповідача.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя :