Постанова № 19923881, 16.11.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р. Справа № 14/5025/1656/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В. суддів Сініцина Л.М. при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватне підприємство "Б.ЛИС К" на рішення господарського суду Хмельницької області від 04.10.11 р.

у справі № 14/5025/1656/11 (суддя Гладюк Ю. В. )

позивач Ярмолинецький районний будинок культури

відповідач Приватне підприємство "Б.ЛИС К"

про стягнення в сумі 6 900,35 грн. заборгованості, розірвання договору та звільнення частини орендованого приміщення

за участю представників сторін: <Текст >

позивача - ОСОБА_1., представника ,довіреність в справі

відповідача - ОСОБА_2.,ОСОБА_3,представників,довіреність в справі

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04 жовтня 2011 року у справі № 14/5025/1656/11 ( суддя Гладюк Ю.В.) стягнуто з приватного підприємства „Б. ЛИС К” (Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт. Ярмолинці )на користь Ярмолинецького районного будинку культури (Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт. Ярмолинці) - 6900, 35 гривень заборгованості, 187 гривень державного мита, 236 гривень витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, розірвано договір оренди частини не житлового приміщення спільної власності територіальних громад району, що укладений між Ярмолинецьким районним будинком культури та приватним підприємством „Б. ЛИС К” від 1 вересня 2010 року та зобовязано приватне підприємство „Б. ЛИС К” звільнити частину орендованого приміщення площею 95, 7 м. кв. за адресою: площа 600 річчя Ярмолинець, 2, м.Ярмолинці, Хмельницької області .

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновків, що : наявність заборгованості відповідача перед позивачем по договору оренди частини не житлового приміщення спільної власності територіальних громад району від 01.09.2010 року за період з січня 2010 року по серпень 2011 року підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована; з врахуванням умов п. 5.1. договору оренди та наявності заборгованості, що утворилася внаслідок порушень відповідачем умов договору оренди про оплату, яка є істотною умовою даного договору, вимога позивача про розірвання договору є обґрунтованою та доведеною, та з огляду на положення ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526,610,651,762,782,785 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,2,18,19,26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” повністю задовольнив позов.

Представником приватного підприємства „Б. ЛИС К” подано апеляційну скаргу, якою вважає, що судом під час ухвалення судового рішення допущено порушення норм процесуального права, неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи. В обґрунтування порушення норм процесуального права вказує, що відповідач не був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, однак суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув та не дослідивши докази повідомлення про судове засідання , передчасно прийняв необгрунтоване рішення без урахування доводів та заперечень відповідача, які мають суттєве значення для вирішення спору, хоча мав реальний термін в межах двох місячного строку для відкладення розгляду справи, з'ясування обставин причин неявки представника відповідача у судове засідання .

Зазначає, що відносини по оренді нерухомого майна (частини приміщення РБК) між сторонами розпочалися ще з 10.07.2006 року на підставі договору оренди частини не житлового приміщення, а пунктом 4.1.6 додатку до вказаного договору від 01.11.2007 р. передбачено, що здійснивши поліпшення приміщення зробленого за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування приміщенням. Сторонами було складено договірну ціну на проведення капітального ремонту кафе-бару в Ярмолинцях у 2008 році, підписану позивачем та відповідачем і скріплену круглими печатками 06.03.2008 р. з переліком робіт і їх вартістю на загальну суму 182 198 гривень та локальний кошторис № 2-1-1, аналогічно погоджений із позивачем на таку ж суму. Відповідачем усі погоджені види робіт у період з кінця 2008 року по вересень 2011 року на загальну суму 182198 гривень виконані, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року, однак, акт директор позивача безпідставно ухиляється підписати. В подальшому, відповідач вимушений був підписати новий договір оренди 01.09.2010 року на теж саме приміщення.

Вказує на неможливість використання орендованого приміщення внаслідок пошкодження покрівлі даху районного будинку культури та за умовами пунктів п. 5.7, 5.8 договору від 01.09.2010 року вважає, що відповідач звільняється від сплати за весь час, протягом якого об'єкт оренди не використовувався ним через обставини, за які він не відповідає або має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини за які він не відповідає, можливість користування об'єктом оренди істотно зменшилась. Просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 04.10.2011 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Також, скаржником долучено копії документів, які на його думку слугують доказами в обґрунтування апеляційної скарги.

Ярмолинецьким районним будинком культури подано письмовий відзив на апеляційну скаргу. У відзиві позивач вказує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, так як ухвала про порушення провадження у справі направлялася за адресою відповідача, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців : 32100, Хмельницька область, Ярмолинецький район, селище міського типу Ярмолинці, вул. Хоптяра, будинок, 37. Вказує на надуманість доводів скаржника про необхідність зарахування орендної плати у вартість проведеного орендарем ремонту об”єкта оренди, так як такі роботи та їх вартість з орендодавцем відповідно до умов договору оренди не погоджувалися. Зазначає про безпідставність доводів скарги про неможливість використання орендованого приміщення внаслідок пошкодження покрівлі даху районного будинку культури, так як відповідачем не надано доказів , що затоплення орендованого приміщення стало саме з вини позивача. Просить залишити без змін рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали з мотивів, які у ній викладені, та просили рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити Ярмолинецькому районному будинку культури у задоволенні даного позову.

Представник позивача під час апеляційного перегляду справи проти апеляційної скарги заперечував з підстав, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства „Б. ЛИС К” без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватного підприємства „Б. ЛИС К” підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 1 вересня 2010 року між приватним підприємством „Б. ЛИС К” та Ярмолинецьким районним будинком культури укладено договір оренди (найму) частини не житлового приміщення спільної власності територіальних громад району (надалі-договір оренди) за умовами пункту 1.1,2.1,8.1 якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в оренду частини не житлового приміщення Ярмолинецького РБК, під проведення культурно дозвільної роботи та диско бар, до складу якого входить: кафе бар площею 95, 7 кв. м. , розташованих за адресою: смт. Ярмолинці, площа 600 річчя Ярмолинець, 2 терміном на 24 місяців ( т.1, а.с. 19,20).

Даним договором сторони фактично продовжили відносини оренди вказаного у договорі приміщення, що відбувались за попередніми договорами.

Так,01 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди частини нежитлового приміщення, предметом якого (п. 1.1.) є оренда частини приміщення Ярмолинецького РБК , а саме: кафе бар загальною площею 95. 7 кв. м., що розташоване за адресою: Площа 600 річчя Ярмолинець, 2, смт. Ярмолинці. Означений договір сторонами продовжувався з 1 листопада 2007 року до 1 жовтня 2010 року згідно додатку від 1 листопада 2007 року (т.1, а.с. 14-18).Відповідно до п. 3.1 договору оренди за користування обєктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 10% вартості обєкту оренди, визначеної експертним шляхом, яка складає 622, 05 грн. на місяць.

Пунтком 3.4 договору оренди сторонами погоджено, що орендна плата сплачується орендарем в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця, не пізніше 15 числа за звітним періодом місяця.

Відповідно до п. 4.6 цього договору орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Згідно п. 5.1. орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін чи доповнень до договору оренди та/або його розірвання у випадку погіршення стану обєкта оренди, внаслідок недбалого використання чи не виконання умов договору.

Неодноразово, позивачем направлялися на адресу відповідача рекомендованими поштовими відправленнями претензії № 1, 2 та № 3 від 18.03.11року, 21.04.11 року, та від 27.05.11 року (відповідно) з вимогами про погашення заборгованості (т.1, а.с.21-25). Також, позивач 18.05.11 рокуза № 25 та 01.06.11 року за № 33 направив відповідачу пропозиції про розірвання договору оренди, де також містилась вимога про погашення боргу (т.1, а.с. 28-31).

В матеріалах справи наявна також копія письмової розписки відповідача, в якій останній зобовязувався погасити заборгованість по орендній платі до 01.02.11 року (т.1,а.с.32).

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності із п.1 та 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статей 18 і 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обємі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Поряд з тим, матеріали справи не містять доказів внесення відповідачем на користь позивача орендної плати період з січня 2010 року по серпень 2011 року на загальну суму 6900,35 гривень.

Колегія суддів не може погодитися із доводами апеляційної скарги про необхідність зарахування орендної плати у вказаний період у вартість проведеного відповідачем капітального ремонту приміщення.

Так, пункт 3.6 договору оренди встановлює, що у разі здійснення орендарем невід”ємних поліпшень, зарахування останніх можливе при дотриманні вимог рішення 23 сесії Ярмолинецької районної ради від 12 листопада 2008 року № 21 “Про затвердження Положення про надання згоди на проведення невід”ємних поліпшень орендованого нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад району та яке перебуває в оперативному управлінні чи господарському віданні комунальних підприємств (закладів) районної ради”.

За пунктом 6 цього Положення ( т.2, а.с.25) орендодавець надає згоду на проведення невід”ємних поліпшень орендованого майна лише у випадку отримання дозволу районної ради.

При цьому виходячи із змісту 5 Положення про надання згоди на проведення невід”ємних поліпшень орендованого нерухомого майна, надання згоди на проведення невід”ємних поліпшень орендованого майна можливе виключно при наявності відповідного рішення Ярмолинецької районної ради.

Відповідно до ст.778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має право на відшкодування їх вартості.

В силу п.п.3, 4 ст.23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

За приписами вказаної норми, письмові докази - це документи, в яких містяться відомості про певні обставини, що мають значення для справи, які повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі цифрового, графічного запису або іншим способом, який дає змогу встановити достовірність документа.

Тобто, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Між тим, приватним підприємством „Б.ЛИСК” не надано доказів ухвалення Ярмолинецькою районною радою рішення про надання дозволу на проведення невід”ємних поліпшень орендованого майна та самої згоди орендодавця на проведення таких поліпшень.

Також, долучені скаржником до апеляційної скарги докази : акт огляду орендованого приміщення від 14.03.2011 року (т.1, а.с.119), повідомлення : ВАТ НАСК “Оранта”від 14.03.2011 року, Ярмолинецької районної ради від 16.03.2011 року,відділу містобудування,архітектури та ЖКГ Ярмолинецької РДА від 14.03.2011 року , не дають підстав для застосування пункту 5.7 договору оренди, за яким орендар звільняється від сплати за весь час, протягом якого об”єкт оренди не використовувався через обставини, за які він не відповідає, так як не містять достовірних даних про причин затоплення орендованого приміщення та доказів про період припинення діяльності (неможливості використання) відповідачем об”єкта оренди.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення із відповідача на користь Ярмолинецького районного будинку культури 6900,35 гривень заборгованості по орендній платі та не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення у цій частині.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися із висновком місцевого господарського суду про необхідність розірвання договору оренди частини не житлового приміщення спільної власності територіальних громад району від 1 вересня 2010 року та зобовязання відповідача звільнити частину орендованого приміщення площею 95, 7 м. кв. за адресою: площа 600 річчя Ярмолинець, 2, смт.Ярмолинці, Хмельницької області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в якості єдиної підстави для розірвання договору оренди зазначає порушення орендарем умови договору щодо строку внесення орендних платежів .

В ході апеляційного перегляду справи представник позивача додатково ствердив, що єдиною підставою для розірвання договору оренди є несплата відповідачем орендних платежів.

Згідно з п.5.1 договору оренди орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін чи доповнень до договору оренди та/або його розірвання у випадку погіршення стану орендованого майна внаслідок його недбалого використання чи невиконання умов договору. Відповідно до п. 8.5 договір може бути розірвано за згодою сторін.

Згідно з ч.3 ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Полженнями ст.783 ЦК України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Вказаний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, чим спростовується помилковий висновок суду першої інстанції про те, що наявність заборгованості з орендної плати є істотним порушенням, з яким ч.2 ст.651 ЦК України пов'язує виникнення у орендодавця права вимагати дострокового розірвання договору оренди.

В той же час, невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою його розірвання в судовому порядку.

При цьому, в даному випадку відсутні передумови для застосування ч.2 ст.651 ЦК України, як підстави розірвання в судовому порядку договору у зв'язку з несплатою орендних платежів, оскільки ст.782 цього Кодексу встановлює для таких випадків право на односторонню відмову від договору (вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 22.02.2005 у справі №34/400, в постанові від 30.12.2008 у справі 31/563).

Таким чином, пред'явлений позов про розірвання договору оренди з мотивів невнесення орендної плати не відповідає способам захисту цивільних прав наймодавця, а тому, за вказаних обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для розірвання договору оренди від 01.09.2010 року та зобовязання приватного підприємства „Б. ЛИС К” звільнити частину орендованого приміщення площею 95, 7 м. кв. за адресою: площа 600 річчя Ярмолинець, 2, смт.Ярмолинці, Хмельницької області та вважає за необхідне рішення суду першої інстанції у цій частині скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Ярмолинецькому районному будинку культури у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди від 01.09.2010 року та зобовязання приватного підприємства „Б. ЛИС К” звільнити частину орендованого приміщення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення місцевим судом норм процесуального права при розгляді даної справи .

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Так, ухвала від 21 вересня 2011 року про порушення провадження у даній справі та про призначення її судового розгляду на 04 жовтня 2011 року направлена за адресою відповідача смт.Ярмолинці, вул.Хоптяра,37, тобто, за його місцем знаходження відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (витяг від 20.10.2011 року т.2, а.с. 10) та отримана позивачем 23 вересня 2011 року, що підтверджується повідомленнями відділення поштового зв”язку про вручення поштового відправлення (т.1,а.с.37).

Тобто, у відповідача було достатньо часу для використання свої процесуальних прав, які надані сторонам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема: право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань.

Натомість, відповідач не скористався наданими йому процесуальним законом правами як-то заявити клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату та не забезпечив явку свого представника у судове засідання по розгляду даної справи.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Віддтак, колегія суддів не вбачає порушень процесуального права при розгляді місцевим господарським судом даної справи за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Рівненським апеляційним господарським судом було встановлено, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 04 жовтня 2011 року з відповідача на користь позивача було стягнуто державне мито в розмірі 187 грн( 85 грн+ 102грн. ) В зв"язку з скасуванням рішення місцевого суду в частині розірвання договору оренди та зобов2язання звільнити орендоване приміщення і відмови в ці частині в позові , колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 85 грн. державного мита підлягає скасуванню з віднесенням його на позивача.

Разом з тим , з позивача на користь апелянта підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 42,5 грн. за подачу апеляційної скарги,що передбачено ч.2 п.10 статті 105 ГПК України ,ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Б.ЛИСК " задоволити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 04 жовтня 2011 року у справі № 14/5025/1656/11 в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення спільної власності територіальниї громад району,що укладений між Ярмолинецьким районним будинком культури та приватним підприємством " Б.ЛИСК" від 01 вересня 2010 року та зобов""язання приватне підприємство" Б.ЛИСК" звільнити частину орендованого приміщення площею 95,7 м.кв. за адресою : смт.Ярмолинці,площа 600 річчя Ярмолинець,2- та стягнення 85 грн. державного мита скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

В позові Ярмолинецького районного будинку культури до приватного підприємства " Б.ЛИСК" про розірвання договору оренди та звільнення частини орендованого приміщення відмовити.

В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 04 жовтня 2011 року залишити без змін.

Стягнути з Ярмолинецького районного будинку культури (Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт. Ярмолинці, площа 600 річчя Ярмолинець, 1 „А”, р/р 35422006001936 УДК в Хмельницькій області, МФО 815013, код ЄДРПОУ 02231287) на користь приватного підприємства " Б.ЛИСК" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт. Ярмолинці, вул. Хоптяра, 37, р/р 26007052404463 у Ярмолинецькому відділенні ХФ „Приват Банк”, МФО 315405, код ЄДРПОУ 33582917) судовий збір ( державне мито) в розмірі 42 грн. 50 коп. (сорок дві грн. 50 коп. )за подачу апеляційної скарги .

Видачу наказу доручити господарському суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку .

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.

01-12/16285/11 16285/11