Постанова № 19922980, 24.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17»листопада 2011 р. Справа №5021/1587/2011

Колегія суддів у складі:головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Козікові І.В.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю №93/10/18-Н від 11.08.2010 року;

відповідача Лисенко С.І. голова ліквідаційної комісії;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіланд»в особі ліквідаційної комісії, м.Суми (вх.№4566С/2-8), на рішення господарського суду Сумської області від 28.09.2011 року по справі №5021/1587/2011,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції, м.Суми,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіланд»в особі ліквідаційної комісії, м.Суми,

про зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.09.2011 року по справі №5021/1587/2011 (суддя Моїсеєнко В.М.) позов задоволено.

Передано в управління Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції предмет іпотеки: нерухоме майно - нежиле приміщення площею 528,5 кв. м. на 6-му поверсі 17-ти поверхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Зіланд»на період до його реалізації з прилюдних торгів в порядку встановленому Законом України «Про іпотеку», зобов'язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «Зі ланд»передати Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції ключі від приміщень, інформацію (коди та ін.), прилади, необхідні для забезпечення вільного доступу до нежилого приміщення площею 528,5 кв. м. на 6-му поверсі 17-ти поверхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, передано Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції оригінали всіх договорів оренди (суборенди, найму, користування, спільної діяльності, зберігання) та інші договори, на підставі яких у третіх осіб виникає право користування приміщеннями площею 528,5 кв. м. на 6-му поверсі 17-ти поверхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Встановити порядок управління майном - нежитловим приміщенням площею 528,5 кв. м. на 6-му поверсі 17-ти поверхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції надане право від свого імені укладати договори оренди, охорони(зберігання), користування приміщеннями, їх нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією, в разі такої необхідності, зі всіма повноваженнями, необхідними для укладення такого договору (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах БТІ, нотаріату, Держкомзему, тощо), подавати та отримувати будь-які документи, а також виконувати всі інші дії, повязані з управлінням нерухомим майном нежитловим приміщенням площею 528,5 кв.м. на 6-му поверсі 17-ти поверхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіланд»в особі ліквідаційної комісії на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської дирекції 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зіланд»в особі ліквідаційної комісії з рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 28.09.2011 року у справі №5021/1587/2011 повністю та припинити провадження у справі на підставі ч. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відсутністю предмету спору. В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на те що судом першої інстанції порушено норми процесуального права при невірній оцінці доказів та з неправомірним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема апелянт зазначає, що відповідачем не було здійснено ні порушень ні оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів позивача як підстави для звернення до суду, однак суд першої інстанції не надав цьому факту належної правової оцінки.

Також скаржник вказує, що суд першої інстанції задовольняючи клопотання відповідача про витребування доказів визнав, що належним та допустимим доказом наміру здійснення позивачем таких видів економічної діяльності як управління чужим нерухомим майном та укладання договорів оренди нерухомого майна від свого імені, є наявність їх в переліку видів діяльності банку, що відображені в локальних нормативних актах позивача статуті головної організації та положенні про її регіональну структуру. Але при отриманні цих доказів суд ухилився від їх оцінки, чим порушив приписи ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що матеріали позовної заяви не містять будь-яких фактичних даних про позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки ні на підставі виконавчого напису нотаріуса, ні на підставі укладеного договору з іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя. Отже, ст. 34 Закону України «Про іпотеку»на яку посилався позивач як на правову підставу судом першої інстанції застосована безпідставно, оскільки відсутній сам факт прийняття рішення (в досудовому або судовому порядку) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.

07.11.2011 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10815), в якому він просить відмовити в задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду Сумської області від 28.09.2011 року залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції по справі зазначає, що факт звернення на предмет іпотеки підтверджується рішенням господарського суду сумської області від 21.09.2009 року і відповідає положенням ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Щодо посилання апелянта на те, що передача майна в управління не передбачена статутом та Класифікатором видів економічної діяльності, прийнятий наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року №375 то вони є безпідставним. Оскільки, відповідно до п. 3.2 Положення про Сумську обласну дирекцію ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»Дирекція здійснює банківські та інші операції у встановленому чинним законодавством України порядку. Пунктом 2.3 статуту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»передбачено, що банк може від свого імені набувати (здійснювати) майнові і особисті немайнові права та створювати (виконувати) обовязки, має від свого імені укладати будь-які правочини, як на території України так і за її межами, якщо законами України не заборонено їх укладення чи виконання.

В апеляційній скарзі позивач стверджує, що ним не порушені права банку як кредитора. Але це є невірним, так як непогашення грошовим вимог банку і є порушенням прав банку, як кредитора, та є підставою для задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 17.11.2011 року представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі. Представник позивача проти позиції та вимог апелянта заперечував та зазначив, що вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та таким, що прийнято при повному, всебічному і обєктивному зясуванні обставин справи, у звязку з чим воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Сумської області по справі №4/192-09 від 21.09.2009 року, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіланд»3231679,89 грн. за рахунок іпотеки - нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 528,5 кв. м. на 6-му поверсі 17-ти поверхового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідно до п. 1 ч. 1 кредитного договору №014/15-12/3218 від 23.01.2008 року, укладеного з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ФОП ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 395000,00 дол. США, зі сплатою 12,25% річних, строком до 22.01.2018 року.

За умовами п. 1.5 ч. 2 кредитного договору №014/15-12/3218 від 23.01.2008 року позичальник зобов'язаний щомісячно здійснювати погашення кредиту згідно графіку погашення заборгованості та відсотків за кредитом. За порушення строків повернення кредитної заборгованості згідно п. 4.1.1 ч. 2 кредитного договору позичальник сплачує кредитору пеню від простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

24.01.2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(іпотекодержатель) та ТОВ «Зіланд»(іпотекодавець) було укладено договір іпотеки №702 посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

Предметом вказаного договору є те, що цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору №014/15-12/3218 від 23.01.2008 року (а ткож усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору), укладеного між іпотекодежателем та ОСОБА_2, за умови якого останні зобовязаний по 22.01.2018 року повернути іпотекодежателю кредит у розмірі 395000,00 доларів США, сплатити проценти за користування ним згідно умов кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках, передбачених кредитним та цим договором.

Також сторони узгодили, що у відповідності до договору іпотеки, іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем та/або ОСОБА_2 своїх зобовязань за кредитним договором та за іпотечним договором отримати задоволення шляхом звернення стягнення на майно, заставлене у визначених в договорі умовах.

Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення на 6-му поверсі 17-ти поверхового будинку під літерою «А»- метал. каркас, цегла, залізобетон, площею 528,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які належать іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 16.06.2006 року за реєстровим №1142, зареєстрованого в КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»30.06.2006 року за №807.

Зобов'язання ФОП ОСОБА_2 за кредитним договором №014/15-12/3218 від 23.01.2008 р. забезпечені за рахунок переданого в іпотеку майна, на підставі договору іпотеки від 24.01.2008р. №702, згідно якого майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіланд»в заставу Банку передано нерухоме майно належним чином не виконано.

24.03.2010 року учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіланд»прийнято рішення про припинення юридичної особи, про що було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 25.03.2010 року.

30.03.2010 року Зарічним відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції винесена постанова про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Сумської області №4/192-09 виданого 06.10.2009 року, яка мотивована тим, що 12.08.2009 року прийнято рішення про припинення ТОВ «Зіланд»шляхом ліквідації.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ переданий до ліквідаційної комісії. Виконавче провадження закінчено у відповідності до п. 7 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Також судом першої інстанції встановлено, що ліквідаційною комісією відповідача майно не реалізоване, заборгованість перед банком не погашена.

Згідно ст. 34 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Факт звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджується рішенням господарського суду Сумської області від 21.09.2009 року по справі №4/192-09 і відповідає положенням ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, доводи апелянта, щодо відсутності факту звернення стягнення на предмет іпотеки спростовуються матеріалами справи.

Стаття 589 Цивільного кодексу України зазначає, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положення ст. 590 Цивільного кодексу України та ст. ст. 12, 33 Закону України «Про іпотеку»також встановлюють те, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскільки підприємство відповідача знаходиться в процедурі припинення юридичної особи і об'єкт іпотеки не реалізований з 21.09.2009 року, з урахуванням положень статті 34 Закону України «Про іпотеку»на період до реалізації майна у порядку, встановленому цим Законом, банк (позивач), як іпотекодержатель за договором іпотеки №702 від 24.01.2008 року має право отримати в управління предмет іпотеки - нерухоме майно - нежиле приміщення площею 528,5 кв. м. на 6-му поверсі 17-ти поверхового будинку, що знаходиться за адресою м.Суми, пл.Незалежності, 1 та яке належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 16.06.2006 року за реєстровим номером 1142, зареєстрованого в КП «Сумське бюро технічної інвентаризації»30.06.2006 року №807. Заставна вартість визначена сторонами в загальній сумі 2935817,00 грн.

Право позивача на отримання предмету іпотеки узгоджено кредитним договором №014/15-12/3218 від 23.01.2008 року, договором іпотеки від 24.01.2008 року №702, рішенням суду Сумської області по справі №4/129-09 від 21.09.2009 року, яким стягнуто з ТОВ «Зіланд»на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»3231679,89 грн. за рахунок заставленого згідно договору іпотеки №702 нерухомого майна та чинним законодавством.

Щодо доводів апелянта, що належним та допустимим доказом наміру здійснення позивачем таких видів економічної діяльності як управління чужим нерухомим майном та укладання договорів оренди нерухомого майна від свого імені, є наявність їх в переліку видів діяльності банку, що відображені в локальних нормативних актах позивача статуті головної організації та положенні про її регіональну структуру і суд першої інстанції ухилився від оцінки даного факту, то колегія суддів зазначає, що таке твердження є безпідставним, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, п. 3.2 Положення про Сумську обласну дирекцію ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»Дирекція здійснює банківські та інші операції у встановленому чинним законодавством України порядку. Пунктом 2.3 статуту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»передбачено, що банк може від свого імені набувати (здійснювати) майнові і особисті немайнові права та створювати (виконувати) обовязки, має від свого імені укладати будь-які правочини, як на території України так і за її межами, якщо законами України не заборонено їх укладення чи виконання.

Вказані пункти Положення та Статуту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ніяким чином не суперечать приписам діючого законодавства є чинним і ніким не оскаржувались. Отже, позивач ніяким чином не позбавлений права звернутися до суду з завою про передачу предмета іпотеки в управління у відповідності до ст. 34 Закону України «Про іпотеку»яка не встановлює ніяких обмежень на звернення, та у разі задоволення такої заяви, вчинення відповідних дій.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що всі обставини справи у повному обсязі та належно зясовані місцевим господарським судом, а висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні відповідають фактичним обставинам справи, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Сумської області від 28.09.2011 року по справі №5021/1587/2011 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіланд»в особі ліквідаційної комісії, м.Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 28.09.2011 року по справі №5021/1587/2011 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Шевель О.В.

Суддя Хачатрян В.С.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2011 року.