Постанова № 19921208, 08.12.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р.Справа № 5024/1346/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання Н.Г. Попові,

за участю представників сторін:

позивача: К.К. Рєпін,

від відповідача: не зявився,

від третьої особи: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Херсонської області від 03.10.2011р.

у справі № 5024/1346/2011

за позовом Херсонської міської ради

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

за участю третьої особи Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про зобовязання звільнити земельну ділянку,

встановив:

У липні 2011 р. Херсонська міська рада звернулася з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 15 м2, яка знаходиться в АДРЕСА_1, привівши її у належний стан, придатний для використання шляхом демонтажу торговельного кіоску, та повернути зазначену земельну ділянку Херсонській міській раді, на підставі статті 212 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використовує спірну земельну ділянку самовільно, оскільки рішенням Херсонської міської ради від 29.01.2010 р. №1043 припинено строк дії укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії та визнано таким, що втратив чинність підпункт 1.12 рішення міської ради від 18.02.2009р. №1046 про переукладання зазначеного договору оренди строком до 31.12.2009р. Крім того, в судовому порядку ФОП ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобовязання Херсонської міської ради поновити договір оренди спірної земельної ділянки та про визнання нечинним рішення від 29.01.2010 р. №1403 в частині припинення строку дії договору оренди земельної ділянки. Натомість, рішенням виконкому Херсонської міської ради №89 від 16.02.2010 р. погоджено ФОП ОСОБА_2 реконструкцію частини власного житлового будинку під магазин, для обслуговування якого необхідна спірна земельна ділянка.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.10.2011 р. позов задоволено з мотивів обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права; неповне зясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи. Порушення судом норм процесуального права полягають у тому, що місцевим господарським судом необґрунтовано відмовлено ФОП ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі у звязку з тим, що 01.04.2011 р. ФОП ОСОБА_1 подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 р. у справі №2-а-1741/10/2120, якою відмовлено у задоволенні позову про визнання нечинним рішення міської ради від 29.01.2010 р. №1403 в частині припинення строку дії договору оренди спірної земельної ділянки.

17.11.2011р. від представника скаржника надійшло клопотання за вх.№3974/11/Д3 про залучення до матеріалів справи ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.10.2011р. у справі №К-30468/06 за позовом ОСОБА_1 до голови Херсонської міської ради, виконавчого комітету Херсонської міської ради про зобовязання Херсонського міського голови розглянути звернення від 12.01.2005р. й надати відповідь, а також стягнути з виконкому Херсонської міської ради 1000 грн. витрат на юридичну допомогу та стягнути з міського голови 1700 грн. моральної шкоди. Зазначена ухвала, на думку скаржника, підтверджує те, що взаємовідносини між ПП ОСОБА_1 і Херсонською міською радою стосовно спірної земельної ділянки тривають і досі, а тому ця земельна ділянка не є самовільно зайнятою ПП ОСОБА_1

Апеляційна інстанція не приймає до уваги зазначену ухвалу в якості доказу у справі з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Таким чином, документ, який скаржник просить залучити до справи, не є належним доказом у справі в розумінні вищенаведених статей, оскільки він не впливає на вирішення даної справи по суті.

Третя особа ФОП ОСОБА_2 у клопотанні від 17.11.2011р. за вх.№3974/11/Д2 просила розглядати апеляційну скаргу без її участі. У заяві від 05.12.2011 р. за вх.№3974/11/Д4 ФОП ОСОБА_2 підтримала позов Херсонської міської ради та знову просила розглядати апеляційну скаргу без її участі.

ФОП ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, проте не скористався своїм правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційна інстанція встановила наступне

01.07.2003 р. між Херсонською міською радою (орендодавцем) та Приватним підприємцем Веретельниковим Петром Никоновичем (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавцем на підставі рішення сесії міської ради від 05.06.2003р. № 310 та рішення виконкому міської ради від 18.09.2000р. № 377 передано в оренду земельну ділянку площею 15 м2, яка знаходиться в АДРЕСА_1, під розміщення торговельного кіоску (а.с.9-11).

Договір зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 05.08.2003р. за №1551.

Відповідно до пункту 2.2. договору термін його дії складає до 31.12.2003р.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди неодноразово продовжувався (а.с.79-88).

Рішенням Херсонської міської ради від 18.02.2009 р. № 1046 з ПП ОСОБА_1 переукладено договір оренди земельної ділянки площею 15 м2, під торговельним кіоском, по АДРЕСА_1, строком на один рік, до 31.12.2009 р. (а.с.16).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, що діяла на момент закінчення договору), договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення щодо припинення договору у випадку закінчення строку, на який його було укладено, містяться у пункті 4 договору оренди від 01.07.2003 р.

29.01.2010р. сесією Херсонської міської ради пятого скликання прийнято рішення № 1403, яким припинено строк дії вищевказаного договору оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії, укладеного між міською радою та ПП ОСОБА_1, а також визнано таким, що втратив чинність підпункт 1.12. рішення міської ради від 18.02.2009р. №1046 про переукладення цього договору оренди земельної ділянки (а.с.18).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.04.2010р. у справі №15/66-О-10, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.06.2010р., ПП ОСОБА_1 відмовлено в позові до Херсонської міської ради про зобовязання поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0.0015 га по АДРЕСА_1 під розміщення торговельного кіоску на той же строк і на тих же умовах, що визначені договором оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами 15.04.2009р. (а.с.12-13).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011р. скасовано постанову Суворовського районного суду м.Херсона від 30.08.2010р. та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ПП ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_2. про визнання нечинним п.п. 1.7. п. 4.7. рішення від 29.01.2010р. №1403, на підставі якого припинено строк дії укладеного з ПП ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки площею 0,0015 га по АДРЕСА_1 під розміщення торговельного кіоску (а.с.14-15).

В порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судовою колегією було задоволено клопотання Херсонської міської ради, яке було заявлено в судовому засіданні апеляційної інстанції 08.12.2011р., про залучення до матеріалів справи ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.10.2011р., якою вищезазначену постанову Одеського адміністративного господарського суду від 17.02.2011р. залишено без змін.

При цьому, вказаними постановою Одеського адміністративного господарського суду від 17.02.2011р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.10.2011р. встановлено, що ОСОБА_2 є власником будинку з житловою прибудовою по АДРЕСА_2, що розташований на земельній ділянці площею 452 м2. На підставі рішення Комсомольської міської ради м.Херсона №52 від 16.03.2007р. ОСОБА_2 отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № 87/07 по будівництву одноповерхової будівлі. Після закінчення будівництва вказану добудову прийнято в експлуатацію, про що 10.06.2008р. складено акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту. Відповідно до технічного висновку «Про технічний огляд будівлі та прибудівної території»земельна ділянка, яка знаходиться в користуванні ПП ОСОБА_1, розташована в безпосередній близькості від будинку ОСОБА_2 та перешкоджає користуванню ним. Вищий адміністративний суд Україні в ухвалі від 20.10.2011р. дійшов висновку про те, що оскільки житловий будинок ОСОБА_2 із одноповерховою прибудовою знаходиться у безпосередній близькості від земельної ділянки, яка була надана ОСОБА_1 у користування відповідно до договору оренди, що унеможливлює експлуатацію зазначених будівель ОСОБА_2, є правомірним рішення Херсонської міської ради щодо припинення строку дії укладеного з ПП ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки площею 0.0015га по АДРЕСА_1, під розміщення торговельного кіоску.

Згідно із вимогами статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які були встановлені вищезазначеними судовими актами, мають преюдиційне значення, тобто є обовязковими для вирішення даного спору та не доводяться знову.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Таким чином, відповідач після припинення договору оренди у звязку із закінченням строку його дії продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, що свідчить про самовільне її зайняття.

Згідно із статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат,понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Отже, є правомірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову про зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 15 м2, яка знаходиться в АДРЕСА_1, привівши її у належний стан, придатний для використання шляхом демонтажу торговельного кіоску, та повернути зазначену земельну ділянку Херсонській міській раді.

Посилання скаржника на те, що судом йому необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі у звязку з тим, що 01.04.2011 р. ним подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 р., апеляційна інстанція відхиляє, оскільки при зверненні відповідача з даним клопотанням ним в порядку статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не було подано доказів прийняття цієї касаційної скарги до провадження.

За таких обставин рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд

постановив:

Рішення господарського суду Херсонської області від 03.10.2011 р. у справі № 5024/1346/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяЛ.І. Бандура

СуддяВ.Б. Туренко

Повний текст постанови підписано 13.12.2011 р.