Постанова № 19920059, 22.11.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р.Справа № 5024/1541/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

(Склад колегії змінено на підставі розпорядження в.о. голови суду Бандури Л.І. від 14.11.2011р. за № 680)

при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Лянна О.А., посвідчення НОМЕР_1 від 21.10.10 р.

від відповідача (ПрАТ „Київстар”): ОСОБА_1, довіреність № 146 від 15.03.11 р.від позивача та ДП „Каховське лісове господарство” не зявились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства

на рішення господарського суду Херсонської області від 23 серпня 2011 року

у справі № 5024/1541/2011

за позовом Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Херсонського управління лісового та мисливського господарства

до відповідачів:

-державного підприємства „Каховське лісове господарство”;

-закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем” (правонаступник приватне акціонерне товариство „Київстар”) в особі Одеської філії

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

09.08.11 р. Херсонський міжрайонний природоохоронний прокурор (далі за текстом - Прокурор) в інтересах держави в особі Херсонського управління лісового та мисливського господарства (далі за текстом позивач, Управління) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до державного підприємства „Каховське лісове господарство” (далі за текстом ДП „Каховське ЛГ”) та закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.”, правонаступником якого є приватне акціонерне товариство „Київстар”, в особі Одеської філії (далі за текстом ПрАТ „Київстар”) про визнання недійсним договору на надання послуг з утримання обладнання № 817А06 від 01.05.11 р., який, за твердженнями Прокурора, є удаваним та фактично є договором оренди землі лісового фонду, а також фактично змінює цільове еризначенні земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.08.11 р. (суддя Клепай З.В.) в задоволенні позову відмовлено у звязку із тим, що Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства не є належним позивачем у справі.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що земельна ділянка, на якій розташовано обладнання ПрАТ „Київстар”, знаходиться у державній власності, а тому позов може бути заявлений в інтересах відповідного органу влади.

Не погоджуючись з рішенням суду, Херсонський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги Прокурор зазначає, що рішення місцевого господарського суду суперечить нормам матеріального та процесуального права, оскільки, відповідно до Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства № 223 від 04.07.07 р., Управління від імені держави здійснює державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства.

Крім цього, скаржник наголошує, що у випадку неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України, повертає таку позовну заяву і додані до неї документи, однак господарський суд 1 інстанції, всупереч вимог вказаної статті, прийняв рішення по справі.

Відповідачі ДП „Каховське ЛГ” та ПрАТ „Київстар” надали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 23.08.11 р. без змін.

Управління та ДП „Каховське ЛГ” в судове засідання не зявились, про день, час та місце судового засідання належним чином повідомлені. ДП „Каховське ЛГ” у своєму відзиві на апеляційну скаргу просило розглянути апеляційну скаргу без участі його представника, а Управління клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляло, про причини неявки у судове засідання не повідомило, тобто без поважних причин не скористалось своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю представників Управління та ДП „Каховське ЛГ”.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників прокуратури та ПрАТ „Київстар”, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм процесуального та матеріального права, судова колегія приходить до наступного.

01.05.06 р. між ДП „Каховське ЛГ” та ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” укладено договір про надання послуг з утримання обладнання № 817А06 (далі за текстом - Договір).

На виконання умов Договору ДП „Каховське ЛГ” приймає на утримання і розміщує обладнання базової станції стільникового звязку комунікаційної мережі ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” та антенно-фідерні пристрої зазначеної станції за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Мелитопольська, буд. 66. З державного акту на право постійного користування земельною ділянкою № 225 від 11.04.00 р., виданого Каховською міською радою народних депутатів, вбачається, що земельна ділянка, на якій розміщено обладнання базової станції стільникового звязку площею 24 м.кв., знаходиться в постійному користуванні ДП „Каховське ЛГ”.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що загальна місячна плата за надання ДП „Каховське ЛГ” обумовлених Договором послуг становить (без вартості спожитої енергії) 400 грн. з урахуванням ПДВ (66,67 грн.).

Як зазначалось вище, Прокурор вважає, що договір про надання послуг з утримання обладнання, укладений між ДП „Каховське ЛГ” та ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” містить обовязкові умови договору оренди землі, оскільки містить положення щодо передачі земельної ділянки під розміщення обладнання за певну плату.

Однак, судова колегія не погоджується з такими доводами прокурора з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що оренда землі є заснованим на договорі строковим платним володінням і користуванням земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Разом з тим, договір про надання послуг також передбачає обовязок замовника оплатити виконавцеві надану виконавцем послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Договору, ДП „Каховське ЛГ” зобовязано підготувати місце розташування для утримання обладнання базової станції стільникового звязку, забезпечити підключення до системи енергопостачання та комунікацій, забезпечити можливість безперешкодного цілодобового доступу його співробітників до обладнання базової станції стільникового звязку, а також можливість, за погодженням, доступу до місця розташування представників субпідрядних організацій для виконання будівельних та експлуатаційних робіт і забезпечити цілодобову подачу електроенергії, забезпечити ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” можливість встановити прилади обліку електроенергії, охоронну і пожежну сигналізації та інші засоби охорони.

Таким чином, всі умови укладеного між сторонами спірного договору відповідають правовій природі договору про надання послуг, передбаченого ст.901 ЦК України. При цьому, посилання прокурора на прихований договір оренди є безпідставними, оскільки предметом договору оренди, у відповідності до ст. 759 ЦК України, є передача майна у користувння за певну плату, чого при укладенні договору про надання послуг не доведено прокурором належним чином, як передбачено ст.ст.33,34 ГПК України.

Прокурор стверджує, що за даним договором про надання послуг не надано жодних доказів того, що оспорюваним Договором фактично змінено цільове призначення земельної ділянки, оскільки, як вбачається з державного акту на право постійного користування землею № 225 від 11.04.00 р., остання надана під розташування виробничих приміщень. Жодних доводів відносно обмеження на розташування у вказаних приміщеннях будь-якого обладнання Прокурор не надав.

Таким чином, судова колегія вважає твердження Прокурора стосовно фактичного укладення сторонами договору оренди та його посилання на положення ст. 235 ЦК України надуманими, безпідставними, та необґрунтованими, як того вимагає ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Що стосується визначення господарським судом 1 інстанції Управління як неналежного позивача по справі, колегія суддів зазначає, що чинне господарське процесуальне законодавство України не містить такого поняття як „неналежний позивач”, оскільки „неналежним” у справі може бути відповідач, про заміну якого суд виносить ухвалу.

Зокрема, відповідно до п.п. 1, 4, 5 Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Комітету лісового господарства України від 04.07.07 р. № 223, основними завданнями управлінь, які підпорядковуються Державному комітету лісового господарства (на теперішній час Державному агентству лісових рісурсів України) та є його територіальними органами (в даному випадку - Херсонського управління лісового та мисливського господарства), є, крім іншого, організація здійснення лісовпорядкування та впорядкування мисливських угідь, моніторингу лісів і мисливських тварин; участь у розробленні та організації виконання, державних і регіональних (місцевих) програм у сфері охорони, використання, відтворення лісів та тваринного світу, побічних користувань та розвитку мережі лісових доріг, туризму, заповідності територій; здійснення державного контролю за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства, а також з ведення мисливського господарства та полювання і технічної документації з цих питань.

З наведеного вбачається, що позивач є учасником правовідносин у сфері лісових відносин, однак в нього відсутні функції розпорядника землями, які належать до комунальної або державної власності та на яких розташовані лісові масиви.

Відповідно до ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин віднесені, зокрема повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваженнями щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Крім того, відповідно до ст. 2 ЛК України, субєктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до ст. 7 цього Кодексу, ліси, які знаходяться в межах території України, є обєктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтею 8 ЛК України встановлено, що у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Право власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

За змістом ст. 17 ЗК України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 4 Закону України „Про оренду землі” та ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, а також їх передача в оренду здійснюється виключно на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Аналогічні положення закріплені і в п.7 ч.1 ст. 13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, відповідно до якого до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

В такому випадку, вжиття заходів для захисту прав землекористувачів, у тому числі звернення з цього приводу до господарського суду, належить до компетенції виконавчих органів влади на місцях, які, в межах своїх повноважень, здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідною радою (місцеві державні адміністрації), а не місцевих виконавчих органів влади, на які законом покладено забезпечення реалізації державної політики у сфері лісового та мисливського господарства (обласні управління лісового та мисливського господарства).

Таким чином, Прокурор, звернувшись до місцевого господарського суду в інтересах держави в особі Херсонського управління лісового та мисливського господарства, не довів належним чином, чим саме порушено права та охоронювані законом інтереси позивача в разі укладення договору про надання послуг на утримання обладнання на земельній ділянці, що знаходиться в розпорядженні місцевої державної адміністрації.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов неправомірного висновку щодо визнання Управління неналежним позивачем, однак рішення суду стосовно відмови у задоволенні позовних вимог Прокурора є вірним по суті.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне залишити рішення господарського суду Херсонської області від 23.08.11 р. без змін, а апеляційну скаргу Прокурора без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 23.08.11 р. по справі № 5024/1541/2011 без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 29.11.2011р..

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

СуддяМ.В. Михайлов