Постанова № 19919081, 22.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2011 № 57/137

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

від Прокуратури Подільського району м.Києва: не з»явився

від позивача: ОСОБА_2 адвокат, ОСОБА_3 директор

від відповідача 1: ОСОБА_4 - юрист

від відповідача 2: не з»явився

від відповідача-3: не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Асоціації «Укрліссервіс»

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 27.09.2011

у справі № 57/137

за позовом Асоціації «Укрліссервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандітас», ОСОБА_5, ОСОБА_6

про визнання частково недійсним установчих документів

за участю Прокуратури Подільського району м.Києва

В С Т А Н О В И В:

Асоціація "Укрліссервіс" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас", ОСОБА_5, ОСОБА_6, в якій просив:

- визнати недійсним з моменту його прийняття рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас" (04176, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 35441523) від 27 вересня 2007 року в частині, що стосується Асоціації "Укрліссервіс" (04176, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 21611593), як його учасника, що оформлене Протоколом № 1 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас" від 27 вересня 2007 року;

- визнати недійсним з моменту його прийняття статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас" (04176, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 35441523) в частині, що стосується Асоціації "Укрліссервіс" (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 21611593) як його учасника.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.09.2011р. по справі № 57/137 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з»ясування обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що застосування норм ч.2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не було обов'язковим, оскільки проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна, а в асоціації «Укрліссервіс», яка є господарською асоціацією, є державна частка (засновниками асоціації є ДП «Крона» і Український державний проектно-вишукувальний інститут лісового господарства «Укрдіпроліс») при визначенні вартості внеску засновника господарського товариства ТОВ «Грандітас» - господарської асоціації «Укрліссервіс» було обов'язковим здійснення оцінки майна щодо визначення вартості внеску асоціації «Укрліссервіс» до ТОВ «Грандітас».

На думку апелянта нездійснення такої оцінки при створенні ТОВ «Грандітас» є порушенням ч.2 ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», яке є підставою для визнання недійсним рішення про створення ТОВ «Грандітас» за участю асоціації, в якій є державна частка, оскільки учасники ТОВ «Грандітас» не могли точно та відповідно до закону визначити вартість внеску асоціації, а отже й прийняте рішення без такої правильної оцінки суперечить чинному законодавству.

На думку апелянта норма щодо оцінки вартості майнового внеску господарського товариства поширюється також і на господарську асоціацію з огляду на аналогію закону. Норма щодо обов'язкового проведення оцінки направлена на захист інтересів держави при відчуженні державного майна. Передача майна господарським товариством з державною часткою до статутного капіталу іншого господарського товариства є одним з випадків відчуження такого майна. Апелянт зазначає, що передачі майна до статутного капіталу господарського товариства має передувати незалежна оцінка такого майна, якою визначається його реальна вартість.

Апелянт зазначає, що оскільки ч.2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» направлена на захист інтересів держави, отже здійснення внеску господарським товариством з державною часткою чи господарською асоціацією з державною часткою немає значення, оскільки фактично відбувається відчуження майна, в якому є інтерес держави. Апелянт вважає, що до вказаних відносин має застосовуватись аналогія закону, оскільки відносини щодо внесення внеску господарською асоціацією з державною часткою до іншого господарського товариства не врегульовані законодавством, а відповідно до ч.1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що після створення ТОВ «Грандітас» за ініціативою Позивача було проведено оцінку майна, яке було внесено до статутного капіталу ТОВ «Грандітас». Оцінка майна здійснювалась суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством «Актив плюс», що діє на підставі Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 6405/07, ретроспективним методом (станом на 16.07.2007 року), тобто визначалась вартість майна до моменту створення ТОВ «Грандітас».

За результатами оцінки суб'єктом оціночної діяльності було видано:

-звіт про оцінку майна за адресою: АДРЕСА_2, яким визначено, що вартість цього нерухомого майна станом на 16.07.2007 року становила 7 589 540,00 грн.

-звіт про оцінку майна за адресою: АДРЕСА_1, яким визначено, що вартість цього нерухомого майна станом на 16.07.2007 року становила 8 170 950,00 грн.

Загальна вартість нерухомого майна асоціації «Укрліссервіс», внесеного до статутного фонду ТОВ «Грандітас», станом на 2007 рік становила 15 760 490 грн.

Апелянт зазначає, що частка асоціації «Укрліссервіс» у статутному фонді ТОВ «Грандітас», що вносилась вказаним нерухомим майном, становила 1 210 992,00 гривень, тобто є такою, що в 13 разів менша за реальну вартість частки, визначену суб'єктом оціночної діяльності. Враховуючи загальну площу нерухомого майна в 2 930 кв.м., один квадратний метр комерційної нерухомості в м. Києві учасниками фактично було оцінено в 410 грн., що ніяк не може відповідати реальній вартості цього нерухомого майна.

Апелянт вважає, що вказане порушення призвело до суттєвого зменшення («розмиття») розміру частки асоціації «Укрліссервіс», оскільки у випадку проведення обов'язкової оцінки, передбаченої законодавством, частка асоціації в ТОВ «Грандітас» становила б більше 15 млн. грн., що складає більше 90 % статутного капталу, і асоціація могла би реально керувати діяльністю ТОВ «Грандітас». Замість цього, з 2007 року з причини неявки інших учасників ТОВ «Грандітас» не було проведено жодних загальних зборів з причини відсутності кворуму і не вирішено жодного питання діяльності товариства, що фактично призвело до банкрутства ТОВ «Грандітас».

В судове засідання представники Прокуратури Подільського району м.Києва, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомлено.

Вислухавши представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, враховуючи строки розгляду справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників Прокуратури Подільського району м.Києва, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, колегія встановила наступне.

27.09.2007 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Грандітас", які оформлені протоколом № 1, та на яких були присутні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Асоціація "Укрліссервіс" та на яких були прийняті наступні рішення:

1. створити ТОВ "Грандітас" зі статутним капіталом у сумі 2421984,00 грн., розподілити частки учасників у наступних розмірах:

- ОСОБА_5 - 25%, що становить 605496,00 грн.;

- ОСОБА_7 - 25%, що становить 605496,00 грн.;

- Асоціація "Укрліссервіс" - 50%, що становить 1210992,00 грн.

Асоціація "Укрліссервіс" вносить до статутного капіталу майновий внесок у розмірі 1210992,00 грн., тобто 100% своєї частки, а саме групи приміщень № 4, 5, 6, 7, 10 (літ. А) загальною площею 435,6 кв.м., будівлі (літ. Б, В, Г, Д, Є, Ж, З) загальною площею 1458,1 кв.м., інші основні засоби (огорожа, вентиляційна система, дві кабельні лінії, пожежний водогін), розташовані в АДРЕСА_2, та групи приміщень (в літ. А) 3-4 поверхів загальною площею 908,9 кв. м., інші основні засоби (пожежна сигналізація, дві телефонні лінії), розташовані в АДРЕСА_1, які належать позивачу на праві приватної власності згідно додатку;

2. Затвердити статут ТОВ "Грандітас" у запропонованій редакції;

3. На посаду директора ТОВ "Грандітас" обрати Герасимчука Володимира Миколайовича.

01.10.2007 був складений та підписаний акт прийому-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Грандітас"( відповідача-1), відповідно до якого Асоціація "Укрліссервіс" (позивач) передав, а ТОВ "Грандітас" в особі директора Герасимчука В.М. прийняв вказаний майновий внесок позивача до статутного капіталу ТОВ "Грандітас" в сумі 1210992,00 грн.

04.10.2007 державним реєстратором Подільської районної в місті Києві державної адміністрації було проведено державну реєстрацію ТОВ "Грандітас".

Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом про визнання недійсним з моменту його прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ «Грандітас» від 27.09.2007 в частині, що стосується Асоціації «Укрліссервіс», як його учасника, що оформлене Протоколом № 1 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас" від 27.09.2007, а також просить визнати дійсним з моменту його прийняття Статут ТОВ «Грандітас» в частині, що стосується Асоціації «Укрліссервіс» як його учасника, виходячи з наступного.

Позивач - Асоціація "Укрліссервіс" є такою, що створена за участю держави. Відповідно до п. 1.2 Статуту Асоціації "Укрліссервіс", чинного на момент створення ТОВ "Грандітас" засновниками асоціації є:

- Державне підприємство "Крона" Державного комітету лісового господарства України (частка 23,0639 %);

- Український державний проектно-вишукувальний інститут лісового господарства "Укрдіпроліс" (частка 4,1127 %);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіолто";

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Галактика-7".

Державним підприємством "Крона" було внесено до статутного фонду асоціації нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2, а Українським державним проектно-вишукувальним інститутом лісового господарства "Укрдіпроліс" - нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Випадки обов'язкового проведення оцінки майна встановлені ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Так, проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна).

Отже, на думку позивача, оскільки в Асоціації "Укрліссервіс", яка є господарською асоціацією, є державна частка (засновниками асоціації є ДП "Крона" і Український державний проектно-вишукувальний інститут лісового господарства "Укрдіпроліс") при визначенні вартості внеску засновника господарського товариства ТОВ "Грандітас" - господарської асоціації "Укрліссервіс" було обов'язковим здійснення оцінки майна щодо визначення вартості внеску Асоціації "Укрліссервіс" до ТОВ "Грандітас".

Така оцінка відповідно до ст.ст. 5,6 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" має здійснюватися спеціальними суб'єктами оціночної діяльності або оцінювачами, які одержали відповідне кваліфікаційне свідоцтво.

На думку позивача нездійснення такої оцінки при створенні ТОВ "Грандітас" є порушенням чинного законодавства, а саме: ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та підставою для визнання недійсним рішення про створення ТОВ "Грандітас" за участю асоціації, в якій є державна частка, оскільки учасники ТОВ "Грандітас" не могли точно та відповідно до закону визначити вартість внеску Асоціації "Укрліссервіс", а отже й прийняте рішення без такої правильної оцінки суперечить чинному законодавству.

Також в позовній заяві позивач посилається на те, що після порушеної кримінальної справи щодо службових осіб ТОВ "Грандітас" позивачем - Асоціацією "Укрліссервіс" було проведено оцінку нерухомого майна асоціації, яке було внесено до статутного фонду відповідача-1 - ТОВ "Грандітас", яка здійснювалась суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством "Актив плюс", що діє на підставі Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 6405/07, ретроспективним методом (станом на 16.07.2007 року), тобто визначалась вартість майна до моменту створення відповідача-1 - ТОВ "Грандітас".

За результатами оцінки суб'єктом оціночної діяльності було складено:

- звіт про оцінку майна за адресою: АДРЕСА_2, яким визначено, що вартість цього нерухомого майна станом на 16.07.2007 року становила 7 589 540,00 грн.

- звіт про оцінку майна за адресою: АДРЕСА_1, яким визначено, що вартість цього нерухомого майна станом на 16.07.2007 року становила 8 170 950,00 грн.

Відповідно до вищевказаних звітів, загальна вартість нерухомого майна позивача - Асоціації "Укрліссервіс", внесеного до статутного фонду відповідача-1 - ТОВ "Грандітас", станом на 2007 рік становила 15760490,00 грн.

Частка позивача - Асоціації "Укрліссервіс" у статутному фонді ТОВ "Грандітас", що вносилась за рахунок вказаного нерухомого майна, становила 1210992,00 грн., тобто є такою, що в 13 разів менша за реальну вартість частки, визначену суб'єктом оціночної діяльності.

Позивач вважає, що вказане порушення призвело до суттєвого зменшення ("розмиття") розміру частки асоціації "Укрліссервіс", оскільки у випадку проведення обов'язкової оцінки, передбаченої законодавством, частка позивача в ТОВ "Грандітас" становила б більше 15 млн. грн., що складає більше 90 % статутного капталу, і позивач міг би реально керувати діяльністю ТОВ "Грандітас". Замість цього, з 2007 року з причини неявки інших учасників ТОВ "Грандітас" не було проведено жодних загальних зборів з причини відсутності кворуму і не вирішено жодного питання діяльності товариства, що фактично призвело до банкрутства ТОВ "Грандітас".

Відповідно до ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут ( ст. 143 ЦК України).

При вирішенні спорів про визнання установчих документів господарського товариства недійсними господарським судам необхідно розмежовувати правову природу статуту та установчого (засновницького) договору товариства (п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду корпоративних спорів").

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю у ѕ голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону «Про господарські товариства»).

У зв'язку з вищевикладеним, при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів ( п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" ).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: ...визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства.

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що зазначена норма закону стосується випадків внесення господарськими товариствами з державною часткою (часткою комунального майна) внесків як учасниками та засновниками інших господарських товариств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у справі є асоціацією, правовий статус якої визначений Господарським кодексом України.

Згідно ст. 70 Господарського кодексу України підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності) на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Види об'єднань підприємств, їх загальний статус, а також основні вимоги щодо здійснення ними господарської діяльності визначаються цим Кодексом, інші питання їх діяльності регулюються законодавством України.

Відповідно до ст. 120 Господарського кодексу України асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства (ст. 113 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 80 Господарського кодексу України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

На підставі вищевикладеного колегія погоджується з висновком місцевого суду, що Асоціація «Укрліссервіс» як асоціація (господарська асоціація) не є господарським товариством, і здійснення оцінки майна щодо визначення вартості її внеску до статутного капіталу ТОВ "Грандітас" не було обовязковим, а посилання позивача на порушення учасниками ТОВ "Грандітас" ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", як на підставу для визнання частково недійсними установчих документів ТОВ "Грандітас" є безпідставним.

Надані позивачем до звіти про оцінку майна від 21.01.2011р., складені Приватним підприємством "Актив Плюс" не можуть бути прийняті до уваги в якості належних доказів, оскільки їх проведення при створенні ТОВ "Грандітас" не було обовязковим.

Крім того, зазначена оцінка майна була проведена в січні 2011 року, проте вона оцінює майно станом на 16.07.2007 року (без врахувань будь-яких змін майна, які могли відбуватися за чотири роки). Також, як вбачається з вищевказаних звітів про оцінку, в них визначено вартість майна, а вартість внеску Асоціації "Укрліссервіс" до статутного капіталу ТОВ "Грандітас" не визначено.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильності висновків місцевого суду та не можуть бути підставами для скасування рішення суду.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Асоціації «Укрліссервіс» на рішення Господарського суду м.Києва від 27.09.2011 у справі № 57/137 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 27.09.2011 року у справі № 57/137 залишити без змін.

Матеріали справи № 57/137 повернути Господарському суду м.Києва

Головуючий суддяТищенко А.І.

СуддіОтрюх Б.В.

Михальська Ю.Б.