Рішення № 19916806, 02.07.2009, Березанський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-396 2009 p.

Рішення

іменем України

02 липня 2009 року Березанський районний суд

Миколаївської області в складі: головуючого судді Дорошенко А.В.

при секретарі Якубець С.В.

з уч. представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши в попередньому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ВАТ ОСОБА_3 Аваль" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та дострокове розірвання кредитного договору, -

встановив:

Позивач ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" 04.06.2009 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та дострокове розірвання кредитного договору, мотивуючи тим, що 04.03.2008р. з відповідачем укладено кредитний договір № 010/0024/82/125758 про надання кредиту у розмірі 15150 грн. зі сплатою за користування кредитом 28 % річних, строком на 36 місяців. Проте зобов’язання за кредитним договором відповідачем не були виконані і станом на 18.05.2009р. заборгованість по поверненню позики становить 13900, 59 грн., по відсоткам за користування кредитних коштів - 105, 10 грн.. Крім того, за порушення строків повернення кредиту до відповідача застосовані штрафні санкції у вигляді пені, яка складає 1123, 69 грн.. Тому позивач просить стягнути з відповідача борг по поверненню позики в сумі 15129, 38 грн.; витрати по оплаті держмита в сумі 151, 29 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 250 грн. та винести рішення про дострокове розірвання кредитного договору.

На попередньому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Відповідач позов визнав в повному обсязі.

Виходячи з наведенного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачем відповідно до вимог ст.ст. 1054, 1055 ЦК України 04.03.2008 р. укладено кредитний договір № 010/0024/82/125758, згідно якого банком надано відповідачу кредит на споживчі цілі в сумі 15150, 00 грн. строком на 36 місяців до 04.03.2011 р. зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 28 % річних за користування кредитом.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні

виконуватися належним чином і в строк встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов’язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст. 1050, 1048, 625 ЦК України. Стаття 1048 ЦК України передбачає обов’язок позичальника повернути позикодавцеві крім позики проценти від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлено договором. Ст.625 ЦК відносно розміру процентів є відсилочною, в залежності від розміру процентів встановлених договором або законом.

Виходячи зі змісту ст.ст.546, 548, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору, зокрема неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання.

Крім того, відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Згідно ст.66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції Закону від 20.09.2001 p.), державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України.

Відповідно до Положення Національного банку України "Про кредитування" № 246 від 28.09.1995 p., затвердженого постановою Правління Національного банку України № 246 від 28.09.1995 р. з подальшими змінами і доповненнями, кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.(п.15).

П.16 Положення "Про кредитування" передбачає, що розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі.

Враховуючи, що відповідачем прострочено повернення позики, відповідно до ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України позивач має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Тому вимоги позивача, щодо дострокового повернення всієї суми кредиту та заборгованості по відсоткам за користування кредитом, підлягають задоволенню.

Згідно п.10.1 умов надання кредиту, у випадку прострочення виконання будь-яких грошових зобов’язань, передбачених положеннями договору, позичальник повинен виплачувати банку пеню в розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до розрахунку заборгованості підлягає стягненню з відповідача 15129, 38 грн., в т.ч.:

• - заборгованість по простроченому основному кредиту в сумі 13900, 59 грн.,

• - заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 105, 10 грн., .

• - пеня в сумі 1123, 69 грн..

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки неповернення відповідачем кредиту завдає шкоди позивачу, вимоги позивача про дострокове розірвання договору кредиту підлягають задоволенню.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати, понесені позивачем на сплату держмита при подачі позовної заяви та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 174 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" до ОСОБА_4 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ВАТ "ОСОБА_3 Аваль", транз/рахунок 29090312 в "ОСОБА_3 Аваль", ідентифікаційний код 24779442, МФО 326182, в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором в сумі 15129 (п’ятнадцять тисяч сто двадцять дев’ять) гривен 38 коп., в т.ч. заборгованість по кредиту -13900, 59 грн., відсоткам - 105, 10 грн., пені - 1123, 69грн.; а також судові витрати в сумі 401, 29 грн., в т.ч. по оплаті державного мита в сумі 151, 29 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 250 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.