Рішення № 19916668, 30.06.2009, Березанський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-357 2009 p.

Рішення

іменем України

30 червня 2009 року Березанський районний суд

Миколаївської області в складі: головуючого судді Дорошенко А.В.

при секретарі Якубець С.В.

з уч. представника позивача ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ВАТ "ОСОБА_2 Аваль" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та дострокове розірвання кредитного договору, -

встановив:

Позивач ВАТ "ОСОБА_2 Аваль" 19.05.2009 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором та дострокове розірвання договору, мотивуючи тим, що 15.02.2007р. з відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/08-112/60872 про надання кредиту у розмірі 8000 грн. зі сплатою за користування кредитом 24 % річних, строком на 36 місяців зі сплатою кредиту щомісячно рівними частинами в сумі, яка включає в себе погашення частини заборгованості за кредитом та відсотки, нараховані за користування кредитом до повного погашення заборгованості за кредитом. Згідно договору поруки № 014/08-112/60872П від 15.02.2007р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виступили поручителями у відповідача, взявши на себе на добровільних засадах зобов’язання перед банком відповідати по борговим зобов’язанням боржника, які виникають з умов кредитного договору та нести солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов’язань у тому ж обсязі, що і боржник. Проте зобов’язання за кредитним договором відповідачем ОСОБА_3 не були виконані, а саме: в період користування кредитом з серпня 2007р. погашення кредиту здійснюється в порушення умов кредитного договору як по розміру сум сплати так і термінів погашення, у зв’язку з чим станом на 21.04.2009р. заборгованість по поверненню позики становить 4467, 30 грн. та по відсоткам за використання кредитних коштів в сумі 92, 23 грн.. Крім того, за порушення строків повернення кредиту до відповідача ОСОБА_3 застосовані штрафні санкції у вигляді пені, яка складає 815, 49 грн.. Тому позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку 5375, 02 грн.; витрати по оплаті держмита в сумі 53, 75 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 250 грн. та винести рішення про дострокове розірвання кредитного договору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, позов визнали.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився та не повідомив причину своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 1054, 1055 ЦК України 15.02.2007 р. укладено кредитний договір № 014/08-112/60872, згідно якого банк надав відповідачу споживчий кредит в розмірі 8000 грн. строком на 36 місяців з 15.02.2007р. по 15.02.2010р. зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 24 % річних за користування кредитом з погашенням кредиту щомісячно в розмірі 1/36 від суми отриманого кредиту та погашенням процентів за користування кредитом щомісячно (а.с.5).

З метою забезпечення виконання боржником своїх обов’язків за кредитним договором перед банком, відповідно до ст. 553 ЦК України, 07.02.2007 р. між ВАТ „ОСОБА_2 Аваль" укладено договори поруки з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згідно яких поручителі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зобов’язались перед банком відповідати за виконання боржником - ОСОБА_3 зобов’язань по кредитному договору в повному обсязі, включаючи суму сплати кредиту, відсотків за користування кредитом, пені та інших платежів (п.2.1 Договорів поруки) (а.с. 17-18, 19-20).

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов’язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050, 1048, 625 ЦК України. Стаття 1048 ЦК України передбачає обов’язок позичальника повернути позикодавцеві крім позики проценти від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлено договором. Ст.625 ЦК відносно розміру процентів є відсилочною, в залежності від розміру процентів встановлених договором або законом.

Виходячи зі змісту ст.ст.546, 548, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору, зокрема неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання.

Крім того, відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК)

Згідно ст.66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції Закону від 20.09.2001 p.), державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України.

Відповідно до Положення Національного банку України "Про кредитування" № 246 від 28.09.1995 p., затвердженого постановою Правління Національного банку України № 246 від 28.09.1995 р. з подальшими змінами і доповненнями, кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.(п.15).

П.16 Положення "Про кредитування" передбачає, що розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі.

Враховуючи, що відповідачем прострочено повернення позики, відповідно до ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України позивач має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Тому вимоги позивача, щодо дострокового повернення всієї суми кредиту та заборгованості по процентам за користування кредитом, підлягають задоволенню.

Згідно п.10.1 умов надання кредиту, у випадку порушення строків виконання будь-яких грошових зобов’язань, передбачених положеннями договору, позичальник повинен виплачувати банку пеню в розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення (а.с.6).

Відповідно до припису ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.3.1 договорів поруки від 07.02.2007 р. у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором, поручителі і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості.

Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку в повному обсязі від усіх боржників разом. Тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів в солідарному порядку підлягають задоволенню.

Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.21) підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку 5375, 02 грн., в т.ч.:

заборгованість по простроченому основному кредиту в сумі 4467, 30 грн., заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 92, 23 грн., - пеня в сумі 815, 49 грн..

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки неповернення відповідачем кредиту завдає шкоди позивачу, вимоги позивача про дострокове розірвання договору кредиту підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів судові витрати понесені позивачем на сплату держмита при подачі позовної заяви та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ВАТ "ОСОБА_2 Аваль" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити.

Розірвати договір кредиту № 014/08-112/60872, укладений 15 лютого 2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ "ОСОБА_2 Аваль".

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ВАТ "ОСОБА_2 Аваль", транз/рахунок 29090312 в "ОСОБА_2 Аваль", ідентифікаційний код 24779442, МФО 326182, в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором в сумі 5375 (п’ять тисяч триста сімдесят п’ять) гривен 02 коп., в т.ч. заборгованість по кредиту - 4467, 30 грн., відсоткам - 9223, 06 грн., пені - 815, 49 грн.; а також судові витрати в сумі 503, 75 грн., в т.ч. по оплаті державного мита в сумі 53, 75 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 250 грн..

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.