Рішення № 19912508, 23.11.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.11                                                                                           Справа№ 5015/6392/11

За позовом: публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів,

до відповідача:фізичної особи –підприємця ОСОБА_1,

м. Стрий,

про: стягнення 9311,05 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_2 –довіреність №502-2084/2 від 29.04.2011 р.,

відповідача:не з’явився

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Львівтеплоенерго" до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9311,05 грн. Ухвалою від 31.10.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.11.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання електричної енергії №40477 від 29.10.2007 р. перевищив заявлену величину споживання електроенергії. У відповідності з абзацом 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" відповідачу нарахована двократна вартість різниці фактично спожитої та договірної величини спожитої електроенергії у сумі 9311,05 грн.

В судове засідання 23.11.2011 р. позивач повідомив, що відповідач частково погасив заборгованість за понаддоговірне споживання електроенергії у сумі 6900,00 грн. У зв’язку з цим просить припинити провадження у справі в цій частині та стягнути 2411,05 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання –03.11.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи, причин неприбуття не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.

Відкрите акціонерне товариство "Львівобленерго" перейменовано у публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" відповідно до вимог закону України "Про акціонерні товариства". Про це свідчить Статут публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", затверджений загальними зборами акціонерів (протокол №7 від 14.04.2011 р.).

Між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії №40477 від 29.10.2007 р. (надалі –Договір). За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з Додатком №1 до Договору "Обсяги споживання електричної енергії" на квітень 2011 року обсяг постачання електроенергії відповідачу складає 3500 кВт/год. За розрахунковий період квітень 2011 року відповідачем фактично спожито 15246 кВт/год., тобто перевищено заявлену величину споживання електроенергії на 11746 кВт/год.

Споживачеві було надіслано повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за квітень 2011 року (вих. №222-0410 від 15.04.2011 р.)

Внаслідок перевищення заявленої величини споживання електроенергії у відповідача виникла заборгованість у сумі 9311,05 грн., що підтверджується рахунком за понадлімітне споживання №322104/4944-5 за квітень 2011 року від 13.04.2011 р. Відповідачем частково погашено заявлену до стягнення суму, про що свідчить банківська виписка від 10.11.2011 року на суму 6900,00 грн. Доказів погашення решти 2411,05 грн. відповідачем не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, визначаються положеннями Цивільного кодексу України, а також спеціальними нормативно-правовими актами у сфері виробництва, постачання і використання електричної енергії. Такими спеціальними актами є Закон України "Про електроенергетику", Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністра України від 09.04.2002 р. №475 (надалі –Порядок), Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. №28 (із наступними змінами і доповненнями).

Зокрема, пунктом 11 Порядку передбачено, що граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

Пунктом 2.3.2 Договору визначено, що споживач зобов’язаний дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору. Відповідно до пункту 5.1 Договору споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Згідно з п. 4.2.2 Договору споживач несе відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначеної вимогами розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується зі споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год і більше.

У відповідності до абзац 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

За понадлімітне споживання електроенергії на підставі абзацу 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" відповідачу нараховано 9311,05 грн.

За обставин, коли відповідачем після подання позову частково погашено заборгованість у сумі 6900,00 грн., провадження у справі в цій частині потрібно припинити, керуючись пунктом 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. В решіт позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, борг частково погашено після подання позову до суду, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі в частині стягнення 6900,00 грн. припинити.

2.          Позов задоволити повністю.

3.          Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 82400; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (адреса: вулиця Козельницька, будинок 3, Сихівський район, місто Львів Львівська область, 79026; ідентифікаційний код 00131587) 2411,05 грн. за понаддоговірне споживання електроенергії, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2011 року.

          Суддя                                                                                           Рим Т.Я.