Рішення № 19912255, 08.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/45108.12.11 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 32726,43грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1 предст. (дов. від 04.01.2011р.)

від відповідача ОСОБА_2 предст. (дов. від 04.04.2011р.)

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.12.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 32726,43грн. у порядку регресу, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 323,00грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 236,00грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011р. було порушено провадження у справі №47/451, розгляд справи було призначено на 08.12.2011р.

У судовому засіданні 08.12.2011р. представник позивача надав суду документи на вимогу ухвали від 04.11.2011р., а також надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 32216,43грн. шкоди у порядку регресу (з відрахуванням суми франшизи 510,00грн.). Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні у відзиві на позовну заяву зазначив, що оскільки згідно висновку автотоварознавчого дослідження вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу склала 32008,90грн, а розмір франшизи згідно Полісу №ВЕ/6795603 складає 510,00грн., то розмір страхового відшкодування в порядку регресу складає 31498,90грн. (32008,90грн. 510,00грн.), у звязку з чим, відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги частково у розмірі 31498,90грн.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2010р. між позивачем ТДВ «СК «ВіДі-Страхування», як страховиком, та гр. ОСОБА_3, як страхувальником, було укладено Договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту СLA №1311, згідно умов якого застраховано транспортний засіб марки Toyota Corolla, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, вигодонабувачем є ОСОБА_3, строк дії договору: з 19.10.2010р. по 18.10.2011р.

Згідно довідки ГУМВС УДАІ в м. Києві №10/1913, 24.06.2011р. о 18год. 10хв. на перехресті вул. Кільцева дорога/вул. Зодчих, 62 сталася ДТП за участю транспортного засобу Toyota Corolla, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_4 (власник транспортного засобу ОСОБА_3) та транспортного засобу Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_5 (власник транспортного засобу).

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 22.07.2011р. №3-5715/11 гр. ОСОБА_5 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до страхового акту №АС-003656 від 30.08.2011р., пошкодження транспортного засобу марки Toyota Corolla, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 32726,43грн. (з урахуванням 400,00грн. витрат по оплаті проведення автотоварознавчого дослідження та 299,88грн. витрат по оплаті за отримання довідки ДАІ та послуг евакуатора), які виплачені особі, яка здійснювала ремонт пошкодженого транспортного засобу ТОВ «ВіДі Автострада», згідно платіжного доручення №3763 від 01.09.2011р.

Згідно зі Звітом про визначення вартості матеріального збитку №174 від 25.07.2011р., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Toyota Corolla, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1,, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 32008,90грн. Позивачем було виплачено суму страхового відшкодування у сумі 13229,95грн. згідно платіжного доручення №7529 від 10.08.2010р.

15.09.2011р. позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про виплату в порядку регресу суми страхового відшкодування у розмірі 32216,43грн.

Однак, відповідач не здійснив виплату позивачу страхового відшкодування у сумі 32216,43грн.

Предметом розгляду справи (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) є вимога позивача про стягнення з відповідача 32216,43грн. (з вирахуванням франшизи 510,00грн.) страхового відшкодування в порядку регресу.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що оскільки згідно висновку автотоварознавчого дослідження вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу склала 32008,90грн, а розмір франшизи згідно Полісу №ВЕ/6795603 складає 510,00грн., то розмір страхового відшкодування в порядку регресу складає 31498,90грн. (32008,90грн. 510,00грн.), у звязку з чим, відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги частково у розмірі 31498,90грн.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Згідно статей 3-5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Тобто цей закон є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.

Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору комплексного добровільного страхування наземного транспорту СLA №1311 перерахував за даним Договором страхове відшкодування у розмірі 32726,43грн., оскільки згідно довідки ГУМВС УДАІ в м. Києві №10/1913, 24.06.2011р. о 18год. 10хв. на перехресті вул. Кільцева дорога/вул. Зодчих, 62 сталася ДТП за участю транспортного засобу Toyota Corolla, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_4 (власник транспортного засобу ОСОБА_3) та транспортного засобу Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_5 (власник транспортного засобу), внаслідок чого відбулось пошкодження автомобіля Toyota Corolla, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та відповідно до страхового акту №АС-003656 від 30.08.2011р. позивачем дану подію визнано страховим випадком.

Також, враховуючи те, що відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 22.07.2011р. №3-5715/11 гр. ОСОБА_5 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача.

Відповідно до Полісу загальнообовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/6795603 відповідач прийняв на себе зобовязання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб забезпеченим транспортним засобом Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_2, страхувальник ОСОБА_5, зі строком дії з 11.11.2010р. по 10.11.2011р., франшиза 510,00грн.

Судом встановлено, що розмір оціненої шкоди (п.22.1 статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності») згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку №174 від 25.07.2011р. складає 32008,90грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу у межах ліміту відповідальності відповідача - є обґрунтованою та законною, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, але такою, що підлягає задоволенню частково, у сумі 31498,90грн. (32008,90грн. 510,00грн. франшизи), оскільки відповідно до ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Суд відмовляє у задоволенні вимоги в частині стягнення 400,00грн. витрат по оплаті авотоварознавчого дослідження та 299,88грн. витрат по оплаті за отримання довідки ДАІ та послуг евакуатора, які включені до суми страхового відшкодування згідно Страхового акту №АС-003656 від 30.08.2011р., оскільки матеріали справи не містять доказів (платіжні доручення тощо) понесення позивачем таких витрат.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням зменшення позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (код ЄДРПОУ 35429675, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56) суму страхового відшкодування у розмірі 31 498 (тридцять одну тисячу чотириста девяносто вісім) грн. 90 коп., а також 314 (триста чотирнадцять) грн. 99 коп. витрат по сплаті державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (код ЄДРПОУ 35429675, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56) в доход Державного бюджету України 4 (чотири) грн. 26коп. суму недоплаченого державного мита.

4.Видати накази відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.В іншій частині позовних вимог відмовити.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

Дата підписання рішення 13.12.2011р.