Рішення № 19911860, 22.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 12/22822.11.11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в інтересах держави в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

До Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс"

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Головний обчислювальний центр" Київської міської адміністрації

Про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 5461488,90 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. предст. (дов. №До7/2011/04/22-17 від 22.04.2011 р.)

Від відповідача ОСОБА_2 предст.(дов. №1100/5 від 29.12.2010 р.)

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачане з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в інтересах держави в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 5461488,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520073 від 01.02.2004 р. не оплатив надані йому позивачем послуги, заборгувавши позивачу 5461488,90 грн.

Ухвалою суду від 10.08.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі №12/228 та призначено розгляд справи на 02.09.2011 р.

В судовому засіданні 02.09.2011 р. представник відповідача заявив клопотання про зобовязання позивача надати розгорнутий розрахунок позовних вимог за кожний місяць окремо з посиланням на кількість спожитої теплової енергії, застосований тариф, вартість енергії з посиланням на відповідне Розпорядження КМДА, суми сплати боргу станом на день розгляду справи; розділити суму боргу за ЦО та ГВП окремо по кожному місяцю.

Клопотання задоволено.

Ухвалою суду від 02.09.2011 р. зобовязано позивача надати суду:

- розгорнутий розрахунок позовних вимог за кожний місяць окремо з посиланням на кількість спожитої теплової енергії, застосований тариф, вартість енергії з посиланням на відповідне Розпорядження КМДА, суми сплати боргу станом на день розгляду справи;

- розділити суму боргу за ЦО та ГВП окремо по кожному місяцю.

У судовому засіданні від 05.10.2011 р. представник відповідача заявив клопотання про залучення третіх осіб на стороні відповідача.

Суд, враховуючи приписи ст. 27 ГПК України, задовольнив клопотання частково, а саме: залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Комунальне підприємство "Головний обчислювальний центр" Київської міської адміністрації (02192, м. Київ, вул. Космічна, 12-а).

Ухвалою суду від 05.10.2011 р. відкладено розгляд справи на 22.11.2011, залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «Головний обчислювальний центр»Київської міської адміністрації (02192, м. Київ, вул. Космічна, 12-а).

22.11.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи та пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 22.11.2011 представник позивача надав уточнений розрахунок суми позову, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 4 251 125,28 грн.

В судовому засіданні 22.11.2011 оголошено повний текст рішення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2004 р. № 520073.

Згідно з пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах, згідно з Додатком 1 до Договору, а відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється, відповідно до Звертання-доручення про укладення Договору, по приладах обліку та, розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, постановами Національної комісії регулювання енергетики.

Відповідно до п. 1.1. позивач зобов'язується виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Відповідно до п. 2.3. Договору відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку 2 до Договору, відповідно до якого за теплову енергію, яка використовується населенням, оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію, яка використовується орендарями, оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідач зобовязання за договором не виконував, внаслідок чого за період з 01.11.2009 р. по 01.07.2011 р. виникла заборгованість за використану теплову енергію.

В судовому засіданні 22.11.2011 р. представник позивача надав уточнений розрахунок суми позову, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 4 251 125,28 грн.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача 479 219,03 грн. збитків від інфляції, 130 332,21 грн. 3% річних.

З пояснень третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача вбачається, що у третьої особи не існує договірних стосунків із позивачем, але третя особа перебуває у договірних відносинах із відповідачем на підставі Договору № 294 від 02.01.2009 р. «Про надання послуг».

На виконання умов Договору № 294 від 02.01.2009 р. «Про надання послуг»., а саме п.1.1. Договору № 294 від 02.01.2009 р. «Про надання послуг», третя особа здійснює на замовлення відповідача, на своєму транзитному рахунку, обробку та розщеплення платежів споживачів житлово-комунальних послуг на складові по видам житлово-комунальних послуг та перераховує розщеплені кошти із транзитного рахунку третьої особи на рахунки виробників та виконавців житлово-комунальних послуг, реквізити яких відповідач вказує у дислокації до Договору № 294 від 02.01.2009 р. «Про надання послуг».

Третя особа також повідомила, що їй не відома суть господарських стосунків між позивачем та зміст Договорів укладених між позивачем та відповідачем, а тому третя особа не має можливості надати відомості про суть договірних стосунків між позивачем та відповідачем та не має можливості надати відомості про договори, що були укладені між позивачем та відповідачем у спірний період.

Судове засідання третя особа просила провести без її участі.

Відзиву від відповідача не надходило.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобовязання щодо оплати заборгованості у розмірі 4 251 125,28 грн. відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 479 219,03 грн. збитків від інфляції, 130 332,21 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з розрахунком позивача розмір збитків від інфляції становить 479 219,03 грн., 3% річних 130 332,21 грн.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його необґрунтованим, оскільки позивач нараховував збитки від інфляції та 3% річних виходячи з основної суми боргу яку було уточнено в судовому засіданні 22.11.2011 р. і після уточнення яка становить 4 251 125,28 грн.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок збитків від інфляції та 3% річних.

Відповідно до розрахунку збитки від інфляції становлять 423 760,02 грн. та 3% річних в розмірі 112 645,07 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В звязку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" (01021, м. Київ, пров. Маряненка, 7, код 05756837) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, код 26187764) 4 251 125 (чотири мільйони двісті п'ятдесят одна тисяча сто двадцять пять) грн. 28 коп. основного боргу, збитки від інфляції, що становлять 423 760 (чотириста двадцять три тисячі сімсот шістдесят) грн. 02 коп. та 3% річних в розмірі 112 645 (сто дванадцять тисяч шістсот сорок пять) грн. 07 коп., 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко