Рішення № 19911751, 12.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/34112.12.11 За позовомКомунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «НИВКИ»Шевченківської районної у м. Києві ради

До Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРІЗКА»

Простягнення 32094, 83 грн. Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. 1199 від 31.12.2010 р.

від відповідача: не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «НИВКИ»Шевченківської районної у м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРІЗКА»про стягнення 29297,12 грн. основного боргу, 2107,79 грн. інфляційних нарахувань та 689,92 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про відшкодування орендарем витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна № 63 від 01.04.07 р.

Ухвалою суду від 17.10.11 року. було порушено провадження у справі № 37/341 та призначено її розгляд на 28.11.11 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 28.11.11 р., на виконання вимог ухвали суду від 17.10.11 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернені органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи наведене, з метою витребування у позивача додаткових доказів у справі, а також у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 17.10.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 28.11.11 р. було відкладено розгляд справи № 37/341 на 12.12.11 р.; зобовязано позивача надати суду: належні докази виставлення рахунків позивачу (докази направлення поштовим звязком або вручення уповноваженій особі), докази повідомлення відповідачу про зміну тарифів та цін на комунальні послуги за договором № 63 від 01.04.2007 р., письмові пояснення з детальним викладенням обґрунтувань підвищення цін на комунальні послуги за договором № 63 від 01.04.2007 р., в тому числі відшкодування податку на землю; повторно зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 12.12.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, надав суду додаткові документи у справі.

Представник відповідача у судове засідання 12.12.11 р. повторно не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора «НИВКИ»Шевченківської районної у м. Києві ради (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕРІЗКА»(власник або орендар) був укладений договір про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна № 63 від 01.04.2007 р., згідно з умовами якого виконавець забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Кив, вул.. Щербакова, 49 (будівля), а також утримання будинку та прибудинкової території, а власник (орендар) відшкодовує витрати виконавця на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі (експлуатаційні витрати)), якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих виконавцем за цим договором.

Власник (орендар) володіє приміщенням загальною площею 399,10 кв.м., яке розміщене на першому поверсі будівлі та використовується, на момент укладання цього договору на підставі договору оренди від 01.10.2000 р., відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору.

Згідно з п. 2.1.1 договору № 63 від 01.04.2007 р., виконавець зобовязується забезпечити виконання комплексу робіт, повязаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, перелік та вартість яких передбачено додатком № 1, який є невідємною частиною цього договору. У випадку зміни вартості робіт, визначених додатком № 1, виконавець в односторонньому порядку проводить перерахунок в наступному за розрахунковим місяцем.

У відповідності до п. 2.2.4 договору № 63 від 01.04.2007 р., власник (орендар) зобовязується до 30 числа поточного місяця перерахувати грошові кошти на рахунок виконавця за утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території, а також допоміжних приміщень будівлі, у вигляді відшкодування експлуатаційних витрат, відшкодування за технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж будівлі пропорційно до займаної площі приміщення.

Пунктом 4.1. договору № 63 від 01.04.2007 р. передбачено, що за цим договором власник (орендар) відшкодовує виконавцю експлуатаційні витрати на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території, витрати на технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

Згідно з п. 4.2. вищевказаного договору, відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території, а також інших витрат загального користування сплачуються відповідно до розрахунків, згідно Методики визначення розміру відшкодування власниками нежитлових приміщень та нежитлових споруд в належному стані, затвердженої рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 180 від 24.04.03 р. і становить на дату укладення договору 652,53 грн. на місяць (без ПДВ).

Відповідно до п. 4.3. договору № 63 від 01.04.2007 р., відшкодування витрат за технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж у приміщенні власника (орендаря) сплачуються ним за тарифом на технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж відповідно до розпорядження КМДА № 396 від 06.03.01 р. і становить на дату укладання договору 20,35 грн. на місяць (без ПДВ) і розраховується за формулою:

Т а.т * Пв = В т.а., де:

В т.а. відшкодування за технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж;

Т а.т. тариф за технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж;

Пв площа примішення власника (орендаря);

і становить 0,051 грн./кВ.м. * 399,10 кв.м. = 20,35 грн./кв.м. на місяць.

Пунктом 4.4. договору № 63 від 01.04.2007 р. визначено, що орендар нежитлового приміщення сплачує компенсацію податку на землю в складі експлуатаційних витрат, які визначені в додатку № 1 до даного договору.

Згадно з п. 4.5. вищезазначеного договору, на передбачені цим договором платежі нараховується ПДВ відповідно до чинного законодавства, які власник (орендар) сплачує виконавцю.

Відповідно до п. 4.7. договору № 63 від 01.04.2007 р., оплата послуг, передбачених п. п. 4.1. 4.3. даного договору, проводиться власником (орендарем) щомісячно, у 10-денний термін після отримання рахунку, але не пізніше 30 числа поточного місяця на підставі рахунків, виставлених виконавцем.

Згідно з п. 4.8. вищевказаного договору, у випадку зміни витрат на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території, а також тарифу на аварійне та технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, в період дії договору, сплата власником (орендарем) платежів обумовлених п. п. 4.1. 4.3., здійснюються на підставі рахунків виконавця, і не потребує додаткового погодження сторін і зміни умов договору.

У відповідності до пунктів 6.1. та 6.5. договору № 63 від 01.04.2007 р., цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 серпня 2007 року включно; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувались зобовязання за договором № 63 від 01.04.2007 р. за період з вересня 2009 р. до січня 2011 р., однак відповідач свої зобовязання щодо оплати не виконував, у звязку з чим за спірний період станом на 01.02.11 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 29297,12 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «НИВКИ»Шевченківської районної у м. Києві ради надало суду належним чином завірені копії виставлених відповідачу рахунків-фактур за період з вересня 2009 року до січня 2011 року, розшифровки по сальдовій відомості за період з вересня 2009 року до січня 2011 року, договір доручення № 74/7 від 01.05.09 р., копії договорів позивача з обслуговуючими підприємствами.

12.10.11 р. позивач направив на адресу ТОВ «БЕРІЗКА»претензію з вимогою в добровільному порядку сплатити заборгованість за договором № 63 від 01.04.2007 р. (докази поштового відправлення зазначеної претензії додано до матеріалів справи).

За таких обставин Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «НИВКИ»Шевченківської районної у м. Києві ради звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРІЗКА»про стягнення 29297,12 грн. основного боргу, 2107,79 грн. інфляційних нарахувань та 689,92 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про відшкодування орендарем витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна № 63 від 01.04.07 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо наданих комунальних послуг від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 63 від 01.04.2007 р. строк оплату за ці послуги здійснив не повністю.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «НИВКИ»Шевченківської районної у м. Києві ради щодо стягнення з ТОВ «БЕРІЗКА»основного боргу за договором № 63 від 01.04.2007 р. у розмірі 29297,12 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «НИВКИ» Шевченківської районної у м. Києві ради просило суд стягнути з відповідача 2107,79 грн. інфляційної складової боргу та 689,92 грн. трьох процентів річних за порушення грошового зобовязання за договором № 63 від 01.04.2007 р. за період з жовтня 2009 року до січня 2011 року.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 63 від 01.04.2007 р. станом на 01.02.11 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «НИВКИ»Шевченківської районної у м. Києві ради за період з жовтня 2009 р. до січня 2011 р. 2107,79 грн. інфляційних нарахувань та 689,92 грн. трьох річних відсотків.

Враховуючи вищенаведене, позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «НИВКИ»Шевченківської районної у м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРІЗКА» підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРІЗКА» (04111, м. Київ, вул. Щербакова, 49, код ЄДРПОУ 30636854) на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «НИВКИ»Шевченківської районної у м. Києві ради (04111, м. Київ, вул. Щербакова, 47-В, код ЄДРПОУ 34967394) 29 297 (двадцять девять тисяч двісті девяносто сім) грн. 12 коп. основного боргу, 2 107 (дві тисячі сто сім) грн. 79 коп. інфляційних нарахувань, 689 (шістсот вісімдесят девять) грн. 92 коп. трьох процентів річних, 320 (триста двадцять) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.