Рішення № 19911684, 01.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/492

01.12.11

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До

Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-5»

Про

стягнення 118390,90 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача

Іваненко І.П.

Від відповідача

Білокурова Т.Ф.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення заборгованості в загальній сумі 118390,90 грн. з яких: основний борг в сумі 90850,13 грн., пеня в сумі 4391,13 грн., інфляційна складова боргу в сумі 17079,54 грн., три відсотки річних в сумі 6070,10 грн.

Ухвалою суду від 01.12.11р. було припинено провадження у справі №38/492 в частині позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 90850,13 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1632012 від 01.12.04р., який згідно додаткової угоди від 11.03.11р. змінено на №1630696, відповідно до якого Позивач поставив, а Відповідач прийняв послуги, проте Відповідач за поставлені послуги не розрахувався у повному обсязі, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість.

Таким чином Відповідач повинен сплатити на користь Позивача суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню та 3% річних.

Відповідач заперечив проти позову, посилаючись на підстави, викладені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.11.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 01.12.11р.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.04р між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1632012, який згідно додаткової угоди від 11.03.11р. змінено на №1630696, відповідно до якого Позивач зобов’язався передати у власність Відповідача теплову енергію у гарячій воді, а Відповідач зобов’язався оплатити її на умовах даного договору.

Відповідно до п.5.1. вказаного договору нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється розрахунковим способом.

Згідно п.2, п.3. додатку 4 до договору Відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду та здійснити оплату за вищевказаними документами не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п.3.5 додатку 4 до цього договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п.3 цього Додатку) Позивач нараховує Відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

На виконання умов вказаного договору Позивач надавав, а Відповідач приймав послуги, проте за надані послуги в період з 01.10.09р. по 01.10.10р. Відповідач вчасно та у повному обсязі не розрахувався, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 90850,13 грн., яка була сплачена Відповідачем у жовтні-листопаді 2011 року, що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту Відповідачем теплову енергію.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, 01.12.04р між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1632012, який згідно додаткової угоди від 11.03.11р. змінено на №1630696, відповідно до якого Позивач зобов’язався передати у власність Відповідача теплову енергію у гарячій воді, а Відповідач зобов’язався оплатити її на умовах даного договору. Відповідно до п.5.1. вказаного договору нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється по приладам обліку (опалення) та розрахунковим способом (гаряче водопостачання) за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.11р. –затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, які можуть змінюватись в період дії договору. Згідно п.2, п.3. додатку 4 до договору Відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду та здійснити оплату за вищевказаними документами не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як встановлено судом, на виконання умов вказаного договору Позивач надавав, а Відповідач приймав послуги, проте за надані послуги в період з 01.10.09р. по 01.10.10р. Відповідач вчасно та у повному обсязі не розрахувався, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 90850,13 грн., яка була сплачена Відповідачем у жовтні-листопаді 2011 року, що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження

Враховуючи викладене суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 11360,83 грн. та 3% річних в сумі 4690,97 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-5»(02225, м. Київ, вул. Бальзака, 10; 22872752) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5; код 00131305) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 11360 (одинадцять тисяч триста шістдесят) грн. 83 коп., 3% річних в сумі 4690 (чотири тисячі шістсот дев’яносто) грн. 97 коп., державне мито в сумі 160 (сто шістдесят) грн. 52 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 31 (тридцять одна) грн. 99 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 14.12.2011 р.