Рішення № 19911586, 14.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/50914.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіТрейд"

до Приватного підприємства «Б.Д.М.»

про стягнення заборгованості

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

від позивача ОСОБА_1 дов. № 03 від 01.03.2011 р.

від відповідача не зявився

В судовому засіданні 14.12.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми основного боргу в розмірі 842,25 грн. за договором поставки товару № 2060 від 25.03.2011 року.

30.11.2011 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 13/509, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 14.12.11 року.

14.12.2011 року в судове засідання зявився представник позивача, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДіТрейд" (надалі позивач, постачальник) та Приватним підприємством «Б.Д.М.»(надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки товару № 2060 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобовязується передати у зумовлені строки у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, в строки та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 4.4 Договору сторони погодили порядок та строки розрахунків, згідно якого покупець проводить оплату товару протягом 14 календарних днів від дати поставки. Кінцева дата розрахунків зазначається в накладних.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, позивачем було поставлено відповідачу продукцію на суму 1342,25 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними та довіреністю на отримання товарно-матеріальних ццінностей (належним чином засвідчені копії накладних та довіреності долучені до матеріалів справи).

Проте, відповідачем було порушено умови Договору, зобовязання в частині своєчасної та повної оплати поставленої позивачем продукції відповідачем були виконані частково, а саме перераховано на розрахунковий рахунок позивача 500,00 грн., у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 842,25 грн.

Зважаючи на викладене позивач звернувся до суду з позовом з вимогою стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, враховуючи викладене та зважаючи на те, що факт поставки позивачем товару відповідачу документально підтверджено, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 842,25 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Б.Д.М.»(03057, м. Київ, вул. Металістів, буд. 17, кім. 401; 03148, м. Київ, вул. Лесі Курбаса, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 31202415) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіТрейд" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26; 03680, м. Київ, вул. Сімї Сосніних, 17, код ЄДРПОУ 34980845) 842 (вісімсот сорок дві),22 грн. суми боргу, 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять),50 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 16.12.2011