Ухвала суду № 1991084, 22.08.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

14 серпня 2008 року

Справа № 2-24/2716-2008А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

секретар судового засідання

за участю представників сторін:

позивача: Барилко Олександр Федорович, довіреність №ТД-224 від 14.02.08;

відповідача 1: Макієнко Наталія Юріївна, довіреність №3110-0 від 16.05.07;

відповідача 2: не з'явився;

прокурора: Цуркан Сергій Анатолійович, посвідчення №505 від 13.06.07;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 12.06.2008 року у справі № 2-24/2716-2008А

за позовом закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Сільгоспдеталь" (вул. Новоросійська, 51-6,Севастополь,99011)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)

Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19,Сімферополь,95015)

за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення 452749,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Сільгоспдеталь" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо ненадання до органів державного казначейства висновків із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на підставі поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період липень 2007 року. та про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетної заборгованості з відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість згідно з податковою декларацією за звітний період липень 2007 року у розмірі 452749,00 грн. та суми судового збору.

У зв’язку з тим, що сума бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість була частково відшкодована, позивач уточненням позовної вимоги від 24.04.2008 року зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з Державного бюджету України 120629,00 грн.

Керуючись статтями 35,36-1 Закону України „Про прокуратуру” та статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України, виконуючи повноваження, передбачені статтею 121 Конституції України, прокурор вступив в процес у справі на підставі листа Прокуратури Автономної Республіки Крим від 01.04.2008 року.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 12.06.2008 року у справі №2-24/2716-2008А позов задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що податковим органом у порушення вимог норм Закону України „Про податок на додану вартість” не було відшкодовано податок на додану вартість.

Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України №196 від 24.04.2003 року „Про здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам” суми податку на додану вартість підлягають відшкодуванню тільки за умови проведення документальної перевірки і зустрічних документальних перевірок основних постачальників.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 14.11.2006 року у складі колегії було замінено суддів Гоголя Ю.М. та Черткову І.В. на суддів Голика В.С. та Гонтаря В.І.

У судовому засіданні 12.08.2008 року представник податкової інспекції та прокурор підтримали вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції. Представник Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю представника Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.08.2008 року.

Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Сільгоспдеталь" зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності-юридична особа рішенням виконкому Сімферопольської міської ради від 31.03.2003 та взято на податковий облік до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з 11.10.2007 року по 16.10.2007 року Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим було проведено виїзну позапланову перевірку закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Сільгоспдеталь" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року. По результатах перевірки був складений акт №6580/23-4/32401898 від 16.10.2007 року (аркуші справи 19-40).

В результаті перевірки підтверджена сума бюджетного відшкодування у сумі 231792,00 грн., суму 220957,00 грн. неможливо підтвердити у зв’язку з неотриманням матеріалів зустрічних перевірок по основним постачальникам.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення суми бюджетного відшкодування.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Актом перевірки встановлено, що заявлена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2007 року складає 452749,00 грн.

Згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року (дата здачі від 17.08.2007), наданої до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість має негативне значення у розмірі 452749,00 грн., що також підтверджено актом перевірки (аркуші справи 11-14).

Згідно з додатками №3 та №4 до декларації з податку на додану вартість підприємство розрахувало суму бюджетного відшкодування та заявило про повернення суми бюджетного відшкодування шляхом зарахування на розрахунковий рахунок підприємства.

Згідно з підпунктом 7.7.3. пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо сума податку за наслідками звітного періоду має негативне значення, то така сума підлягає відшкодуванню платникові податку з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, впродовж місяця, який наступає після подачі декларації.

Суми, не відшкодовані платникові податку в строк, вважаються бюджетною заборгованістю, платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення грошових коштів з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону податковий орган зобов’язаний у 5-дений строк після закінчення перевірки надати органу Державного казначейства висновок із сумою, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Посилання Державної податкової інспекції у місті Сімферополі на наказ Державної податкової адміністрації України №196 від 24.04.2003 року „Про здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам” про те, що сума податку на додану вартість відшкодовується тільки за умови проведення документальної перевірки і зустрічних документальних перевірок основних постачальників, на підставі яких відповідач вважає спірну суму такою, що не підлягає відшкодуванню з бюджету, не приймаються судовою колегією, виходячи з наступного.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” суми податку, які підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку з яким-небудь продажем товарів (робіт, послуг) впродовж звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону у випадку, якщо за наслідками звітного періоду сума податку на додану вартість, визначена відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, має негативне значення, така сума підлягає відшкодуванню платникові податку з Державного бюджету України впродовж місяця, наступного після подачі декларації. Суми податку на додану вартість, не відшкодовані платникові податку у встановлений термін, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право в який-небудь момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення грошових коштів з бюджету.

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що підставою для отримання відшкодування є дані тільки податковій декларації за звітний період.

Таким чином, обов'язок і порядок сплати податку на додану вартість, поняття бюджетної заборгованості і її відшкодування, визначені Законом України “Про податок на додану вартість”, яким і повинна керуватися Державна податкова інспекція при відшкодуванні сум податку на додану вартість, а не підзаконними нормативними актами, оскільки згідно статті 8 Конституції України в Україні признається і діє принцип верховенства права, а згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади і їх посадовці повинні діяти лише на підставі і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, податковою інспекцією не було наведено доводів правомірності власних дій, пов’язаних з ненаданням до органу державного казначейства висновку про відшкодування закритому акціонерному товариству "Торговий дім "Сільгоспдеталь" сум податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, оскільки постанову суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2008 року у справі № 2-24/2716-2008А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді