Рішення № 19910395, 02.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/5702.12.11 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О. Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія ЕРА», м. Київ

про стягнення 4634643,84 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Корзан Н.О. - юрисконсульт

від відповідача: Вишневецький А.М. –юрисконсульт

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін у судовому засіданні з 14 год. 30 хвил. 25.10.11р. по 11 год. 30 хвил. 25.11.11р. згідно вимог статті 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документу суду, що знайшло своє відображення у протоколів судового засідання від 25.10.11р.

За клопотанням відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення звернувся до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія ЕРА» про стягнення з останнього основного боргу в сумі 4548584, 68 грн., пені в сумі 86059,16 грн. за несвоєчасне виконання грошових згідно Договору № 4-354 від 02.12.10р. про надання телекомунікаційних послуг.

Відповідач визнав позов частково та повідомив суд про уникнення позивача від проведення дій покладених судом на сторону, а саме його небажання здійснити звірку розрахунків між сторонами по спірній сумі основного боргу. Так. позивач, безпосередньо у судовому засіданні неодноразово уточнював розмір своїх позовних вимог, тим сам позбавляючи відповідача довести свої доводи та заперечення відносно уточнених ним вимог. Додатково відповідач стверджує, що у грудні 2011 року погасив частку суми основного боргу в розмірі 417000 грн., у зв’язку з чим сума боргу складає 2852507,50 грн., однак доказів проведення таких розрахунків на вказану суму суду не надав. Тому клопоче перед судом про відкладення слухання справи, доводячи суду припущення того, що позивач знову може уточнити розмір суми заборгованості, яка підлягає стягненню з нього.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позивач неправильно визначив ціну позову, а тому відповідно до вимог статті 55 ГПК України вона визначена судом і дорівнює 4634643,84 грн.

До прийняття рішення по справі від позивача згідно вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рахунки відповідача відкритих в банківських установах, у межах ціни позову. Мотиви застосування таких заходів, позивач обґрунтовує ухиленням відповідача від виконання зобов’язань за договором щодо сплати наданих телекомунікаційних послуг.

Відповідно до вимог ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, заборони йому вчиняти певні дії, у тому числі іншим особам, що стосуються предмета спору.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення.

Позивачем не достатньо обґрунтовано доведено те, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може вплинути на діяльність його підприємства, у тому числі правовідносини між сторонами, утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у зв’язку з неналежним ставленням відповідача до своїх обов’язків.

За такими обставинами, клопотання Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення щодо забезпечення позову відносно накладення арешту на рахунок відповідача в установах банку є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню. Крім того, слід зазначити, що накладення арешту на рахунок суб’єкта господарювання чинним законодавством не передбачено. Тобто застосувати заходи забезпечення позову можливе лише на грошові кошти, які знаходяться на рахунках суб’єкта господарювання в установах банку.

До прийняття рішення по справі представник позивача неодноразово уточнював свої позовні вимоги, зменшував розмір основного боргу та збільшував розмір пені, у зв’язку з чим залишив за собою право на стягнення з відповідача, зокрема:

·          основного боргу в сумі 3818577,38 грн.;

·           пені в сумі 367657,43 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Судом прийнято до уваги, що відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством. Таким чином, нова ціна позову дорівнює суми заборгованості в розмірі 4186234,81 грн., на стягненні якої позивач і наполягає.

Позов мотивовано тим, що 02.12.10р. між позивачем, як Виконавцем, та відповідачем, як Замовником, було укладено Договір № 4-354 від 02.12.10р. про надання телекомунікаційних послуг, предметом якого (пункт 1.1 Договору), є надання Виконавцем Замовнику телекомунікаційних послуг відповідно до ліцензії на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного телемовлення, а також надання в користування каналів електрозв’язку, що кореспондується з приписами пункту 2.2 Договору відносно обов’язків Виконавця. В свою чергу Замовник на підставі пункту 2.3 Договору повинен своєчасно здійснювати розрахунки н за надані послуги.

Сторонами у розділі 3 визначена ціна послуг, розділом 4 встановлені умови і порядок надання послуг, а розділ 5 Договору встановлює умови і порядок розрахунків за Договором. Пунктом 10.1 погоджено строк дії Договору, і його укладено з 01.01.11р. по 31.12.11р.

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються за цінами встановленими у додатку до Договору, а пунктом 5.8 визначено, що щомісячна оплата здійснюється за фактично відпрацьований час технічних засобів. До 15 числа поточного місяця Замовник перераховує Виконавцю аванс у розмірі 30% орієнтованої вартості послуг у поточному місяці. Не пізніше 15 числа наступного місяця проводиться остаточний розрахунок за наданні послуги з урахуванням авансу.

Факт виконання умов та надання послуг підтверджено переліком технічних засобів, який є Додатком №1 до Договору, рахунками пред’явленими відповідачу. Свої зобов’язання за Договором відповідач у повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим станом на 30.11.10р. за ним утворився основний борг в сумі 3818577,38 грн. за надані послуги у 2011 році, на стягненні якого позивач наполягає.

Згідно пункту 6.5 Договору за несвоєчасну оплату рахунку Виконавця, у строки передбачені пунктом 5.8 Договору, Замовник сплачує пеню, яка обчислюються від суми заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за яких нараховується пеня, за кожен день прострочення та за весь період такого прострочення. Згідно наданого розрахунку пеня по кожному несплаченому Замовником рахунку складає 367657,43 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір послуги. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну, порядок прийомки виконаних робіт, строк дії договору, а тому в розумінні вимог ст. ст. 1, 36 Закону України «Про телекомунікації», ст.ст. 638, 639, 901,903 ЦК України, договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб’єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов’язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин. В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов’язань за Договором № 4-354 від 02.12.10р. про надання комунікаційних послуг щодо несплати останнім наданих послуг. Відповідач доказів сплати послуг суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3818577,38 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача про надання часу для проведення між сторонами додаткових розрахунків по спірній сумі основного боргу не приймається судом та не підлягає задоволенню, оскільки у межах строку розгляду справи саме за заявою відповідача сторонам було надано терміну та продовжено строк вирішення спору додатково на 15 днів за винятковими обставинами Мета продовження строку вирішення спору - вдосконалення розрахунків між сторонами згідно вимог статті 42 ГК України. Також слід звернути увагу сторін на те, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами –договором, накладними, рахунками тощо.

Додатково позивач наполягає на стягненні з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам пункту 6 статті 232 ГК України. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 367657,43 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно частини п’ятої статті 49 ГПК України відповідача згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України. У судовому засіданні, яке відбулося 02.12.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 627, 546, 638, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 193, 202, п.6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, ст. ст. 44, частиною п’ятої ст. 49, ч. 3 ст. 69, ст.ст. 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія ЕРА», задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія ЕРА», 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 54, р/р № 26001003106055 в філії «Європейський центр розвитку та заощаджень»ВАТ «Об’єднаний комерційний банк», МФО 320779, код ЄДРПОУ 30019052, на користь:

- Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, 04112, м. Київ, вул.. Дорогожицька,10, р/р 26005168057001 РЦ КБ «Приватбанк», м. Києва, МФО 320649, код ЄДРПОУ 01190043, основний борг в сумі 3818577,38 грн., пеню в сумі 367657,43 грн.,, витрати по державному миту в сумі 25500,00 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236,00 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                   Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 07.12.11р.