Рішення № 19910333, 29.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/11729.11.11 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Руф сервіс»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3»

про стягнення 77839,20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Яловий С.В. –юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Руф сервіс»звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3»про стягнення з останнього основного боргу в сумі 61500,20 грн., пені в сумі 9723,18 грн., трьох процентів річних в сумі 1880,58 грн. та інфляційних в сумі 4735,30 грн. за прострочення грошового зобов’язання згідно Контракту № 51 від 03.06.10р. на виконання вогнезахисних робіт металевих конструкцій колон, перекриття та мансардного поверху на об’єкті «Комплекс житлових будинків з об’єктами соціальної інфраструктури по вул. Маршала Тимошенко, 21 в Оболонському районі м. Києва, секція № 16».

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі, позивач згідно вимог статті 22 ГПК України відмовився від стягнення з відповідача пені в сумі 9723,18 грн. Позивачеві роз’ясненні процесуальні наслідки його дій. Оскільки відмова від позову в цій частині не суперечить законодавству вона прийнята судом згідно вимог ст. 78 ГПК України. Тому провадження у справі у частині стягнення пені в сумі 9 723,18 грн., слід припинити за ознаками пункту 4 статті 80 ГПК України, позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Решту частину позовних вимог позивач залишив без змін та наполягає на їх задоволенні. Так, позов мотивовано тим, що 03.07.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Руф сервіс», далі Підрядник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3», далі Генпідрядник, укладено Контракт № 51 від 03.06.10р. на виконання вогнезахисних робіт металевих конструкцій колон, перекриття та мансардного поверху на об’єкті «Комплекс житлових будинків з об’єктами соціальної інфраструктури по вул. Маршала Тимошенко, 21 в Оболонському районі м. Києва, секція № 16», далі Контракт.

Відповідно до вимог пункту 1.1 Контракту підрядник зобов’язується протягом строку дії контракту своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати вогнезахисну обробку металевих колон, перекриття та мансардного поверху на об’єкті: «Комплекс житлових будинків з об’єктами соціальної інфраструктури по вул. Маршала Тимошенко, 21 в Оболонському районі м. Києва, секція № 16»- з метою досягнення межі вогнестійкості R 45 та R120 хвилин.

Склад та вартість, що будуть виконуватись підрядником, визначаються згідно Договірної ціни, що є Додатком № 1.

Пунктом 4.1 Контракту встановлена ціна контракту та фінансові розрахунки, яка дорівнює 248340,00 грн., а пункт 3.2 передбачає зобов'язання оплатити роботу згідно акту приймання виконаних робіт за фактичні обсяги виконаних робіт.

Підрядник сплачує Генпідряднику послуги ген підряду у розмірі 3% від вартості виконаних обсязів робіт згідно акту приймання виконаних підрядних робіт (п.4.5 Контракту).

Як вбачається з матеріалів справи Підрядник виконав роботи, а Генпідрядник прийняв без жодних зауважень щодо якості чи строків їх виконання, що підтверджується підписаними актами по формі КБ-3 і КБ-2в від 30.07.10р., від 31.08.10р., від 30.09.10р. на загальну суму 227862,00 грн.

В ході виконання зобов’язань за Контрактом Генпідрядник відповідно до банківських платіжних доручень частково оплатив вартість виконаних робіт на загальну суму 220 00,00 грн., а саме 13.07.10р. оплачено 30000,00 грн., 16.08.10р. перераховано 40000,00 грн., 30.08.10р. здійснено платіж на суму 100 00, грн., та 22.09.10р. відповідачем отримано ще 50000,00 грн. Таким чином відповідач в порушення п. 2.2.4 Контракту частково виконав взяті на себе грошові зобов'язання.

Відповідно до п. 4.5 Контракту послуги генпідряду складають 6835, 86 грн. Таким чином, станом на 04.10.10р. за генпідрядником рахується заборгованість у розмірі 1026, 14 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

17 серпня 201 року між сторонами укладена Додаткова угода № 1 до Контракту № 51 від 03.06.10р. на виконання вогнезахисних робіт металевих конструкцій колон, перекриття та мансардного поверху на об’єкті «Комплекс житлових будинків з об’єктами соціальної інфраструктури по вул. Маршала Тимошенко, 21 в Оболонському районі м. Києва, секція № 16».

Пунктом 8 зазначеної Додаткової угоди сторони визначили договірну ціну, встановили що вона є твердою і складає 114751,20 грн.

Підрядником згідно графіку виконання робіт виконано роботи, які прийняті Генпідрядником, що підтверджується підписаними актами виконаних робіт по формі КБ-3 та КБ-2в від 30.09.10р.на загальну суму 63916,60 грн. Жодних претензій щодо якості виконаних підрядних робіт, об’ємів, строків чи вартості не зазначено.

Відповідно до п. 4.5 Контракту послуги генпідряду складають 3442,54 грн.

Оскільки генпідрядник не оплатив виконані підрядником роботи, станом на 04.10.10р. заборгованість становить 60474, 06 грн., а з урахуванням попередньої заборгованості складає 61500,20 грн.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач з посиланням на приписи статті 625 ЦК України намагається стягнути з відповідача три процента річних в сумі 1880,58 грн. та інфляційні в сумі 4735,30 грн. грн. за період прострочення грошового зобов’язання з 04.10.10р. по 10.10.11р.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, тобто встановили: предмет, визначили договірну його ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб’єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Так, стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що позивачем перераховані кошти у вигляді авансового платежу для виконання відповідачем робіт по електротехнічному вимірюванню проте відповідач таку роботу не виконав, акти приймання –передачі не направив.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов’язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов’язання за договором підряду. Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 61500,20 грн. підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження. Натомість, відповідач доказів виконання зобов’язань за Договором суду не надав.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 61500,20 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних узгоджується з приписами вказаної статті. Судом прийнято до уваги, що інфляційні та три процента річних за прострочення грошового зобов’язання є іншими засобами за хисту порушеного права, які не можливо ототожнювати з неустойкою.

Таким чином, посиланням позивача на приписи ст. 625 ЦК Украйни також обґрунтовані, у зв’язку з чим з відповідача слід стягнути на користь позивача три процента річних в сумі 1880,58 грн. та інфляційні в сумі 4735,30 грн. грн. за період прострочення грошового зобов’язання з 04.10.10р. по 10.10.11р.

Витрати по державному миту та забезпеченню удового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.. 44, частини п’ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.11.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625, 638, 639, 837, 844 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202 України, ст. ст. 4-2, 4-3, 11, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 77, п. 4 ст. 80, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Руф сервіс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3»щодо стягнення пені в сумі 9723,18 грн. - припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство № 3», 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 1/38, р/р 2600921015513 в Оболонському відділенні ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, код ЄДРПОУ 32156847, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Руф сервіс», 03061, м. Київ, пр. Відрадний, 95, р/р 2600845785 в «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, код ЄДПОУ 3186867, основний борг в сумі 61500,20 грн., три процента річних в сумі 1880,58 грн., інфляційні в сумі 4735,30 грн., витрати по державному миту в сумі 683,83 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 206,90 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                   Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 05.12.11р.