Рішення № 19910160, 08.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/307-22/35908.12.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київметробуд»

до Публічного акціонерного товариства «Київспецтранс»

треті особи 1. Київська міська державна адміністрація

2. Головне управління державного казначейства України у м. Києві

про стягнення заборгованості, інфляційних збитків та 3% річних

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 9 від 06.01.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 46 від 06.12.2011р.);

від третіх осіб: не зявились;

В судовому засіданні 08.12.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Справа судом першої інстанції розглядається вдруге.

Відкрите акціонерне товариство «Київметробуд», яке змінило назву організаційно-правової форми на Публічне акціонерне товариство «Київметробуд»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс», яке змінило назву організаційно-правової форми на Публічне акціонерне товариство «Київспецтранс»(надалі відповідач) заборгованості в сумі 793160, 90 грн., що складають суму основного боргу 676623, 20 грн., індексу інфляції 97907, 38 грн., три проценти річних із простроченої суми 18630, 32 грн..

Ухвалою суду від 02.11.2009р. до участі у справі третіми особами залучено Київську міську держану адміністрацію та Головне управління державного казначейства України у м. Києві.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобовязань за договором №01/12 від 09.11.2005р. на реконструкцію та технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 в частині оплати виконаних та прийнятих робіт у грудні 2007р. - січні 2008р..

Після скасування прийнятих у справі рішень, згідно з Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2010р. заявлений позов підтримано, в ході розгляду справи позовні вимоги уточнювались, згідно з поданою заявою про зменшення розміру позовних вимог (вих. № 995 від 07.12.2011р.) при досягненні домовленостей щодо зменшення заявлених до стягнення сум нарахованих інфляційних втрат та 3% річних, позивач просив розглянути вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 780755, 52 грн., що складає: суму основного боргу 676623, 20 грн., індексу інфляції 83833, 62 грн., три проценти річних із простроченої суми 20298, 70 грн..

Клопотання позивача щодо залучення до участі у справі Київської міської державної адміністрації у статусі відповідача, судом розглянуто, однак через відсутність предявлених вимог до вказаної особи, Київська міська державна адміністрація не може бути відповідачем у справі.

В силу положень ч. 3 ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу, а вибір особи, до якої висувається вимога, є правом позивача, про що відзначено у постанові Вищого господарського суду України у даній справі.

Провадження у справі зупинялось у звязку із призначенням судової будівельно-технічної експертизи та було поновлено ухвалою від 21.10.2011р..

Згідно наданих додаткових пояснень відповідача, останнім визнається позов в частині заявлених вимог про стягнення суми основного боргу, а при вирішенні питання щодо стягнення інфляційних збитків та 3% річних, відповідач просив врахувати, що за умовами договору укладеного з позивачем джерелом фінансування є кошти міського бюджету, а діяльність ВАТ «Київспецтранс»протягом останніх років є збитковою.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2005р. між ВАТ «Київспецтранс», як замовником та ВАТ «Київметробуд», як підрядником укладено договір №01/12, за умовами якого виконавець (позивач у справі) зобовязувався виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів або матеріалів замовника, а замовник (відповідач у справі) зобовязувався прийняти і оплатити роботи з реконструкції та технічного переоснащення полігону твердих побутових відходів № 5 в с. Підгірці Обухівського району Київської області.

До договору вносились зміни, укладались додаткові угоди, що повністю відповідає п. 10.1 договору.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань (ст. 173, 174 ГК України).

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобовязання, які є одним із видів господарських зобовязань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобовязань за договором в частині оплати виконаних та прийнятих робіт у січні 2008р. на суму 675 098, 40 грн. та частково робіт, виконаних у 2007р., на суму 1 524, 80 грн., а також застосування до нього відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, за порушення відповідного зобовязання.

Підтвердженням виконання робіт у грудні 2007р., січні 2008р. є акти приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2007р.: від 14.12.2007р. № 1 на суму 18850, 80 грн., № 2 - на суму 30915, 60 грн., № 3 на суму 84256, 80 грн., № 4 на суму 49221, 60 грн.; від 20.12.2007р. № 5 на суму 1418130 грн., № 6 на суму 92250 грн.; від 31.01.2008р. № 1 за січень 2008р. на суму 675 098, 40 грн., які у належним чином засвідчених копіях містяться у матеріалах справи, підписані сторонами, скріплені печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

Виписками з рахунку підтверджено отримання позивачем в рахунок оплати виконаних робіт у грудні 2007р. - 580000 грн. 24.12.2007р. та 1112100 грн. 28.12.2007р., що свідчить про наявність боргу перед відповідачем в загальній сумі 676623, 20 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У п. 3.4 договору визначено, що остаточний розрахунок проводиться упродовж 5 календарних днів з дати підписання акта державної комісії по прийманню обєкта в експлуатацію та довідки форми КБ-3 за вирахуванням сум авансових платежів при умові надходження коштів із міського бюджету на рахунок замовника.

Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта по реконструкції та технічному переоснащенню полігону твердих побутових відходів № 5 в с. Підгірці Обухівського району Київської області був підписаний державною комісією у 2008 році та затверджений розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1310 від 23.09.2008р..

Строк платежу за виконані по договору роботи в частині несплаченої суми заборгованості є таким що настав 29.09.2008р. (оскільки 28.09.2008р. є вихідним днем неділя, відповідно остаточний розрахунок мав бути здійснений відвідачем на наступний робочий день 29.09.2008р. понеділок).

При вирішенні спору, судом також взяті до уваги посилання відповідача на те, що фінансування робіт, здійснюється за рахунок міського бюджету по мірі надходження коштів на рахунок замовника, однак в даному випадку, за укладеним договором (розділ 1, п. 6.3) проведення розрахунків за виконані роботи є обовязком замовника (ВАТ «Київспецтранс»), а питання щодо здійснення фінансового забезпечення зобовязань замовника не є предметом даного спору, такі відповідно, не можуть вирішуватись в межах заявленого позову. Умова договору щодо здійснення розрахунків при надходженні коштів із міського бюджету на рахунок замовника (п. 3.4) не є подією яка неминуче має настати, оскільки як надходження коштів з бюджету, так і здійснення фінансування замовника залежить від сторін, їх дій, волевиявлення та можливостей.

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Таким чином, посилання відповідача на те, що ним не отримані кошти з бюджету на оплату виконаних за договором робіт, не є підставою вважати таким, що не настав, або таким, настання якого залежить від надходження коштів з міського бюджету, строк виконання зобовязань по оплаті робіт, оскільки вказані положення договору передбачають саме порядок розрахунків, а строк оплати визначається у відповідності з положеннями ст. 530 ЦК України та чітко визначений договором - упродовж 5 календарних днів з дати підписання акта державної комісії по прийманню обєкта в експлуатацію та довідки форми КБ-3.

Зазначені висновки містяться зокрема у Постанові Вищого господарського суду у даній справі, вказівки якої, відповідно до ч.1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При врахуванні викладеного у зазначеній постанові Вищого господарського суду України, оцінивши представлені докази при їх витребуванні, суд повністю відхиляє доводи відповідача з приводу того, що у січні 2008р. позивачем не виконувались нові роботи, а усувались виявлені недоліки, які перелічені у додатку до акту приймальної комісії, оскільки сам акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта, затверджений розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1310 від 23.09.2008р., тобто у січні 2008р. позивач жодним чином не міг усувати недоліки про які зазначено у додатку до вказаного акту.

Так, на вимоги суду (ухвали від 26.08.2010р., від 20.09.2010р.) сторонами не представлено додатку до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту (зазначено у п. 13 акту затвердженого розпорядженням № 1310 від 23.09.2008р.) через його відсутність у сторін спору взагалі (пояснення з цього приводу надані позивачем у заяві за вих. № 1240 від 16.09.2010р.), тоді як акт приймання виконаних робіт за січень 2008р. (форми КБ2в) та довідка про вартість відповідних робіт (форми КБ-3) підписані сторонами, у т.ч. відповідачем без зауважень.

Термін виконання будівельно-монтажних робіт та пуско-налагоджувальних робіт визначений у п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 12.02.2007р.), і є наступним:

початок робіт листопад 2005р., закінчення робіт грудень 2007р..

Згідно з п. 4.3 договору, в разі призупинення робіт у звязку з відсутністю фінансування замовника строки закінчення робіт виконавцем можуть бути подовжені, що відповідно спростовує доводи відповідача щодо неможливості виконання робіт згідно договору у січні 2008р..

Висновком проведеної судової експертизи № 10605/10-15 (складений КНДІСЕ 20.09.2011р.) не підтверджено усунення недоліків чи виявлених дефектів при будівництві, зокрема за актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2008р. від 31.01.2008р., а на дослідження не було надано даних про виявлені дефекти будівництва (дефектні акти) при виконанні робіт в період з лютого 2007р. по грудень 2007р..

Враховуючи відсутність доказів повної сплати виконаних робіт по договору № 01/12 від 09.11.2005р., заборгованість перед позивачем складає 676623, 20 грн. та у вказаній сумі визнається відповідачем, про що зазначено у додаткових поясненнях по справі (вих. № 1373/03 від 07.12.2011р.).

Згідно з ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки заборгованість за договором по сумі 676623, 20 грн. підтверджена матеріалами справи, обовязок відповідача оплатити виконані роботи виникає з договору укладеного між сторонами, визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому судом враховуються заперечення відповідача щодо відсутності його вини у відсутності бюджетного фінансування, натомість нарахування 3% річних та інфляційних збитків не є штрафними санкціями, а є передбаченим законом правом кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних - способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків за період січень грудень 2009р. у розмірі 83833, 62 грн. та 3% річних в сумі 20298, 70 грн. наданими позивачем і вважає такі обґрунтованими (розрахунки наведені у заяві про зменшення розміру позовних вимог за вих. № 995 від 07.12.2011р.).

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом…

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 7931, 61 грн., 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 6 444 грн. витрати по оплаті судової експертизи відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача, оскільки відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київспецтранс»(04208, м. Київ, пр. Правди 85, ідент. код 02772037) на користь Публічного акціонерного товариства «Київметробуд»(01601, м. Київ, вул. Прорізна 8, ідент. код 01387432) 676623, 20 грн. (шістсот сімдесят шість тисяч шістсот двадцять три гривні 20 копійок) основного боргу, 97907, 38 грн. (девяносто сім тисяч девятсот сім гривень 38 копійок) інфляційних збитків, 18630, 32 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять гривень 32 копійки) 3% річних, 14690, 61 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот девяносто гривень 61 копійку) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 09.12.2011