Рішення № 19910125, 02.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/39802.12.11 За позовомДержавного підприємства "Готельний комплекс "Київ"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-дизайнерське бюро Артеліт"

пророзірвання договору та стягнення 150119,71 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1 (Дов.), ОСОБА_2 (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 02.12.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Державне підприємство "Готельний комплекс "Київ" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-дизайнерське бюро Артеліт" про розірвання договору та стягнення 150119,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав умови Договору № 1208-01 від 12.08.2010р. в частині поставки обладнання, а тому є підстави для розірвання вищевказаного договору та стягнення попередньої оплати у розмірі 150119,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2011р. порушено провадження у справі № 57/398 та призначено справу до розгляду на 08.11.2011р.

07.11.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2011р., розгляд справи № 57/398 на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено на 02.12.2011р.

21.11.2011р. до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту у межах суми позову в розмірі 150119,71 грн. на грошові кошти відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-дизайнерське бюро Артеліт".

Проте суд відмовляє в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову з огляду на наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Однак в заяві про забезпечення позову, позивачем не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодних доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

02.12.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні повноваженого представника відповідача.

Розглянувши дане клопотання, суд відхилив його з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався. Крім того, суд враховує обмежені строки розгляду справи.

В судовому засіданні 02.12.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.2010р. між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно дизайнерське бюро Артеліт" (продавець) та позивачем Державним підприємством "Готельний комплекс "Київ" (покупець) укладено Договір № 1208-01, відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобовязується передати у власність позивача обладнання для організації шведської лінії ресторану готелю, провести підключення, введення обладнання в експлуатацію, безкоштовно надати послуги з навчання персоналу відповідача щодо роботи та користування обладнання, його технічного обслуговування, а позивач зобовязується в порядку та на умовах, визначених даним договором прийняти і оплатити вищевказане обладнання.

Згідно з п. 1.2 Договору асортимент, кількість та ціна обладнання, що є предметом поставки за даним договором, визначається у специфікації (додаток № 1), що додається до даного договору і є його невідємною частиною.

У відповідності до підписаного між сторонами Додатку № 1 до Договору № 1208-01 від 12.08.2010р. ціна обладнання складає 347466,82 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору загальна сума договору складає 347466,82 грн.

Пунктом 3.4 Договору сторонами погоджено, що позивач здійснює оплату за обладнання на наступних умовах: передоплата складає 30% від вартості обладнання; остаточний розрахунок за поставлене обладнання здійснюється у 5-ти денний термін з дня підписання акту приймання передачі обладнання та акту приймання передачі робіт з підключення обладнання.

На виконання умов договору, позивач перерахував 12.10.2010р. та 13.10.2010р. відповідачу кошти на загальну суму 140000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору доставка обладнання здійснюється транспортом відповідача в строк, що не перевищує 30 робочих днів з дня надходження першої оплати в розмірі 30% від вартості обладнання.

Таким чином, відповідач зобовязаний був поставити обладнання у строк до 24.11.2010р.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобовязання щодо поставки обладнання не виконав, на підтвердження вказаних обставин, позивачем також додано до позовної заяви копію листа відповідача № 1904-01 від 19.04.2011р., в якому відповідач зазначає, що зобовязується повернути попередню оплату в розмірі 140000,00 грн. у строк до 15.05.2011 року та поставити обладнання у строк до 01.07.2011 р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не зявився, письмових пояснень чи доказів здійснення поставки обладнання суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до п. 8.4 Договору № 1208-01 від 12.08.2010р. договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін.

У звязку з невиконання відповідачем умов Договору № 1208-01 від 12.08.2010р. щодо поставки обладнання та внаслідок того, що згідно з Планом державних закупівель на 2011 рік, закупівля обладнання для організації шведської лінії ресторану готелю не передбачена, а тому виконання зобов'язання втратило інтерес для державного підприємства, позивач направив відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектурно дизайнерське бюро Артеліт" пропозицію № 15/16/351 від 18.07.2011р. про розірвання Договору № 1208-01 від 12.08.2010р.

У вказаній пропозиції позивач запропонував відповідачу: розірвати Договір, підписавши відповідну Додаткову Угоду №1 до Договору № 1208-01 від 12.08.2010р.; повернути суму сплаченого авансу в сумі 140000,00 грн; сплатити штрафні санкції відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ за просторочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідач вказану вище пропозицію отриману 20.07.2011р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом, відповідач не виконав свої зобовязання щодо поставки обладнання на виконання Договору № 1208-01 від 12.08.2010р.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність обставин, з якими стаття 651 ЦК України повязують можливість розірвання Додаткової угоди, оскільки внаслідок того, що відповідач не виконав свої зобовязання щодо поставки товару, то відповідно позивач був позбавлений того, на що він розраховував при укладанні Договору № 1208-01 від 12.08.2010р.

Отже вимога позивача про розірвання Договору № 1208-01 від 12.08.2010р. визнається судом правомірною та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача попередню оплату в розмірі 140000,00 грн.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

Враховуючи те, що позивачем була перерахована передоплата, а відповідачем поставка обладнання за Договором № 1208-01 від 12.08.2010р. здійснена не була, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача передоплати у сумі 140000,00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати у розмірі 6966,81 грн. та 3% річних у розмірі 3152,90 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно повернуті боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є правомірними.

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору про надання послуг № 4/16-09 від 03.03.2009р., а також рекомендацій, щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, встановив, що з відповідача на користь позивачу підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 6966,81 грн. заявленого позивачем.

Згідно вірного арифметичного розрахунку з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 3152,88 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Розірвати Договір купівлі-продажу № 1208-01 від 12 серпня 2010 року, укладений між Державним підприємством "Готельний комплекс "Київ" (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, № 26/1, ідентифікаційний код 03539018, розрахунковий рахунок № 260050259600 в AT "Брокбізнесбанк" м. Київ, МФО 300249) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно - дизайнерське бюро Артеліт" (юридична адреса: м. Київ, вул.. Богомольця, 7/14 прим.182, ідентифікаційний код 37193574, розрахунковий рахунок № 26003301006486 в ВАТ "БГ Банк", МФО 320995).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно - дизайнерське бюро Артеліт" (юридична адреса: м. Київ, вул.. Богомольця, 7/14 прим.182, ідентифікаційний код 37193574, розрахунковий рахунок № 26003301006486 в ВАТ "БГ Банк", МФО 320995) на користь Державного підприємства "Готельний комплекс "Київ" (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, № 26/1, ідентифікаційний код 03539018, розрахунковий рахунок № 260050259600 в AT "Брокбізнесбанк" м. Київ, МФО 300249) 140 (сто сорок тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати, 6966 (шість тисяч девятсот шістдесят шість) грн. 81 коп. інфляційних втрат, 3152 (три тисячі сто пятдесят дві) грн. 88 коп. 3% річних, а також судові витрати: 1586 (одну тисячу пятсот вісімдесят шість) грн. 19 коп. державного мита, 235 (двісті тридцять пять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 12.12.2011р.