Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ
Справа № 13/43906.12.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд"
про стягнення заборгованості
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача ОСОБА_1. представник за дов
від відповідача ОСОБА_2. дов. № 06-12/2011 р. від 06.12.2011 р.
В судовому засіданні 06.12.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором
22.11.2011 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/439, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 22.11.11.
22.11.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін.
Від відповідача до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 06.12.2011 року.
30.11.2011 року через канцелярію до суду від відповідача надійшли письмові Додаткові пояснення по справі.
06.12.20011 року в судове засідання зявилися представники сторін.
В ході розгляд справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.
Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, проте заперечував проти нарахування штрафних санкцій.
Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін судового процесу ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
22.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (надалі позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" (надалі відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 91 від 22.06.2010 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобовязується продавати продукцію покупцю згідно замовлення покупця, яке подається останнім будь-яким чином, а покупець зобовязується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах Договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених Договором.
Пунктом 2 розділу 3 Договору відповідач зобовязався проводити оплату за кожну отриману партію в безготівковій формі протягом 14 днів з моменту отримання товару.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 22825,66 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВН-К48607 від 18.11.2010 року та № ВН-К49845 від 27.11.2010 року.
Проте, в порушення умов Договору, відповідач за поставлений позивачем товар не розрахувався, у звязку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 22825,66 грн.
Зважаючи на викладене позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення заборгованості.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем 22825,66 грн., суд вважає належним чином доведеним, документально підтвердженим та визнаний відповідачем, у звязку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 22825,66 грн. суми основного боргу, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1 розділу 4 Договору, сторони передбачили, що у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу за відвантажену продукцію та штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції.
У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за Договором, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 3493,83 грн. пені та 1141,28 грн. штрафу.
Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 1141,28 грн. штрафу підлягають задоволенню повністю, вимоги в частині стягнення 3493,83 грн. пені підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 1773,83 грн.
Крім суми основного боргу, пені та штрафу, позивач нарахував та просить суд стягнути з останнього 458,13 грн. 3% річних.
Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення 458,13 грн. 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 433,43 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Отже, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 22825,66 грн. суми основного боргу та 1141,28 грн. штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі; вимоги в частині стягнення 3493,83 грн. пені та 458,13 грн. 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 1773,83 грн. пені та 433,43 грн. 3% річних.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" (01135, м. Київ, вул.. Златоустівська, буд. 44/22, код ЄДРПОУ 31055835) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (02192, м. Київ, вул.. Миропільська, буд. 4, код ЄДРПОУ 32559075) 22825 (двадцять дві тисячі вісімсот двадцять пять ),66 грн. суми основного боргу, 1141 (одна тисяча сто сорок одна),28 грн. штрафу, 1773 (одна тисяча сімсот сімдесят три),83 грн. пені, 433 (чотириста тридцять три),43 грн. 3% річних, 261 (двісті шістдесят одна),74 грн. витрат по сплаті державного мита, 221 (двісті двадцять одна),25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата складення 09.12.2011
Судове рішення № 19909996, Господарський суд м. Києва було прийнято 06.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/439. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: