Постанова № 1990620, 19.08.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"19" серпня 2008 р. Справа № А6/435-08

16.05 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Маляренко А.В.

при секретарі Поднебєс О.В.

розглянувши адміністративну справу № А6/435-08

за позовом Державна інспекція з контролю за цінами в Київській обл., м. Київ

до Колективного підприємства «Росток», м. Переяслав - Хмельницький

про стягнення 399,00грн.

Представники:

позивача: Денисова О.В. (довіреність №1-1518 від 11.07.2008р.)

відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ :

Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області (далі –позивач) заявлено позов до Колективного підприємства «Росток»(далі –відповідач) про стягнення економічних санкцій в сумі 399,00 грн.

Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 07.07.2008 року за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем вимог пп.1.2 п.1 Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 25.04.2005 р. № 210 «Про внесення змін і доповнень до розпорядження Київської облдержадміністрації»від 22.12.2004 року №937 «Про заходи щодо стабілізації ситуації на продовольчому ринку області».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач при формуванні роздрібної ціни на молоко, хліб та хлібобулочні вироби застосував торгівельну надбавку з перевищенням граничного розміру, в результаті чого необґрунтовано отримав доход у розмірі 133,00 грн.

Представник відповідача без поважних причин в судове засідання не з’явився, письмовий відзив на позов та інші витребувані документи ухвалою суду від 07.07.2008р не подав, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами відправки вихідної рекомендованої кореспонденції суду від 07.08.08р. за № 1216.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутністю відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

встановив:

Згідно зі статтею 8 Закону “Про ціни і ціноутворення” (далі –Закон) державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Згідно зі статтею 4 Закону України „Про ціни і ціноутворення” забезпечення здійснення державної політики цін, визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, визначення повноважень органів виконавчої влади в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами) покладено на Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” обласні державні адміністрації наділені повноваженнями регулювати (встановлювати) граничний рівень оптових та роздрібних цін.

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 22.12.2004 р. № 937 „Про заходи щодо стабілізації ситуації на продовольчому ринку області” було встановлено граничні рівні торгівельних надбавок.

При перевірці Колективного підприємства «Росток»Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області встановлено, що відповідачем в період з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р. при формуванні роздрібної ціни на молоко, хліб та хлібобулочні вироби застосовано торгівельну надбавку в розмірі 18,5 % - 34,6 % до оптової ціни виробника, що перевищує встановлений граничний розмір 15%, в результаті чого необґрунтовано отримав доход у розмірі 133,00 грн.

За результатами перевірки позивачем складено акт №020 від 25.01.2008 р. на підставі якого 30.01.2008 р. заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області Лизун Г.І. прийнято рішення № 26 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у відповідача в доход державного бюджету необґрунтовано одержану суму 133,00 грн. та штраф в сумі 266,00 грн.

Перевіркою встановлено, що відповідачем порушено вимоги пп.1.2 п.1 Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 25.04.2005 р. № 210 «Про внесення змін і доповнень до розпорядження Київської облдержадміністрації»від 22.12.2004 року №937 «Про заходи щодо стабілізації ситуації на продовольчому ринку області»..

Відповідно до статті 14 Закону вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, а також нараховані в двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки штрафні санкції підлягають вилученню та стягненню до відповідних бюджетів, або списанню з рахунків підприємств за рішенням суду.

Згадана норма закону конкретизується пунктами 3.4, 3.5, 3.6, 3.8 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.2001 року №298/512 та зареєстрованої Мінюстом України 18.12.2001 року за №1047/6238: суми фінансових санкцій за рішенням про їх застосування стягуються із суб’єкта господарювання і зараховуються за належністю в порядку, визначеному законодавством та цією Інструкцією.

Нормативні акти, зокрема вказана інструкція, містять низку правових приписів, що забезпечують дотримання особливого порядку прийняття рішень державним органом, відповідність змісту і форми рішень вимогам законодавства, особливий порядок контролю за їх виконанням, тобто надходженням коштів до бюджету (пункти 3.9, 3.10 Інструкції №298/519).

Нормативно визначено також і порядок скасування прийнятих рішень та їх оспорювання у судовому порядку. Так в п.4 пп. 4.1 Інструкції №298/519 передбачено, що у разі незгоди з прийняттям рішення спір про визнання його недійсним вирішується Господарським судом.

На час розгляду справи Відповідач доказів оспорювання дійсності рішення № 26 від 30.01.2008р. не надав, суму заборгованості не сплатив.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст. 17, 94, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Колективного підприємства «Росток»(08400, Київська область, м. Переяслав –Хмельницький, вул. Шкільна, поз.8) в доход державного бюджету ВДК Переяслав –Хмельницького району Київської області за кодом бюджетної класифікації 21081100, код ЗКПО 23570125, на рахунок 31115106700012 банк одержувача УДК у Київській області, МФО 821018 необґрунтовано одержану суму виручки та штраф в розмірі 399 (триста дев’яносто дев’ять) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського адміністративного суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк постанова суду набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови суду - без змін.

Суддя Маляренко А.В.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –21.08.2008р.