Рішення № 19905410, 23.11.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2011 р. Справа № 5027/1158/2011. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Провімі”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Свіженька плюс”

про стягнення заборгованості 119983,88 грн.

Суддя О.С. Тинок

Секретар судового засідання А.В. Кошман

Представники:

від позивача ОСОБА_1 - юрисконсульт

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Провімі” звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Свіженька плюс” про стягнення заборгованості у сумі 119983,88 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 029Р від 01 червня 2011 року та на підставі видаткових накладних № ПР-0004572 від 29 червня 2011 року, № ПР07-020 від 27 липня 2011 року, № ПР07-023 від 29 липня 2011 року та № ПР07-028 від 03 серпня 2011 року поставив продукцію на загальну суму 156209,35 грн. Далі позивач зазначає, що відповідач провів часткову оплату за поставлену продукцію у сумі 40231,35 грн., що підтверджується банківською випискою від 27 липня 2011 року. Також, позивач вказує, що 30 вересня 2011 року надіслав на адресу товариства з обмеженою відповідальністю “Свіженька плюс” вимогу № 948 про погашення заборгованості за поставлену продукцію. Позивач стверджує, що товариство з обмеженою відповідальністю “Свіженька плюс” свої зобовязання перед товариством з обмеженою відповідальністю “Провімі” у відповідності до умов договору та в повній мірі не виконало, а тому, станом на 30 вересня 2011 року у відповідача існує заборгованість перед позивачем за поставлену продукцію у сумі 115978,00 грн., а також йому нараховані пеня у сумі 3889,90 грн., індекс інфляції у сумі 115,98 грн., які позивач просить стягнути на його користь.

23 листопада 2011 року у судовому засіданні позивач звернувся до суду з письмовою заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що 31 жовтня 2011 року відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 5000,00 грн., що підтверджується банківською випискою № 604 від 31 жовтня 2011 року, а тому товариство з обмеженою відповідальністю “Провімі” зменшує суму позовних вимог та просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Свіженька плюс” 110978,00 грн. основного боргу та судові витрати.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає дану заяви.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника вкотре у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду.

Не зявлення у судове засідання представника відповідача та не надання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01 червня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Провімі” та товариством з обмеженою відповідальністю “Свіженька плюс” було укладено договір купівлі-продажу № 029Р, згідно якого позивач зобовязувався передати у власність покупця, а покупець зобовязувався прийняти та оплатити товари, в т.ч., але не виключно комбікорми, кормові, додатки, премікси, білкові та вітамінно-мінеральні добавки, надалі “Товар”. Так, на підставі вищезазначеного договору та видаткових накладних № ПР-0004572 від 29 червня 2011 року, № ПР07-020 від 27 липня 2011 року, № ПР07-023 від 29 липня 2011 року та № ПР07-028 від 03 серпня 2011 року позивач передав у власність товар на загальну суму 156209,35 грн., а відповідач прийняв його, що підтверджується підписом та печаткою у вищезазначених накладних.

27 липня 2011 року відповідач частково оплатив суму у розмірі 40231,35 грн. за поставлений йому товар.

30 вересня 2011 року позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу № 948 про погашення заборгованості за поставлену продукцію.

31 жовтня 2011 року відповідач частково оплатив 5000,00 грн. заборгованості за отриманий товар.

Однак, відповідач оплату за отриманий товар належним чином та в повній мірі не провів, в результаті чого станом на 30 вересня 2011 року у нього перед позивачем залишились невиконаними зобовязання щодо сплати за отриманий товар у сумі 110978,00 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 5.3. договору купівлі-продажу № 029 від 01 червня 2011 року, оплата за товар покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного не встановлено інший строку оплати товару.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та наданих позивачем додаткових доказів, відповідач оплату за отриманий товар належним чином та в повній мірі не провів, а тому зобовязаний сплатити на користь позивача заборгованість у сумі 110978,00 грн.

Судові витрати з оплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Свіженька плюс” Чернівецька область, Новоселицький район, с. Тарасівці, код 36430262 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Провімі” Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс “Ямельня-1”, код 32730400 заборгованість у сумі 110978,00 грн, державне мито у сумі 1109,78 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 218,00 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 23 листопада 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 28 листопада 2011 року.

Суддя О.С. Тинок